Дмитро Васильченко з Волновахи вже 20 років живе в Аргентині. Ось, що він розповідає про цю країну
Дмитро Васильченко переїхав з Донеччини до Аргентини у 1999 році із своєю родиною. Йому тоді було 14 років. Весь цей час сім'я зберігає українські традиції в еміграції. Про своє життя у Аргентині чоловік розповів для Волноваха.City.
Про свій переїзд до Аргентини
Прилетів Дмитро із родиною сюди 21 рік тому. Зараз живе у Великому Буенос-Айресі, це передмістя столиці Аргентини, до центру 20 км. Зовсім як Борщагівка під Києвом. Батьки Дмитра мріяли переїхати до Канади, але спочатку вирішили переїхати до Аргентини, щоб було легше емігрувати.
“Коли ми приїхали до Аргентини, тут був долар один до одного з аргентинським песо. Але через кілька місяців почалося “korolito” (короліто) - інфляція по нашому. Песо почав сильно падати, й ми залишилися жити тут. Але у 2005 році моя сестра переїхала жити в Іспанію, а мій брат у 2012 поїхав в Канаду. Два роки тому мої батьки переїхали в Іспанію до моєї сестри, та так вийшло, що з моєї родини на сьогодні в Аргентині я залишився сам. Але я не відчуваю себе самотнім - в мене тут кохана дружина”, - розповідає Дмитро.
Українці в Аргентині
Дмитро каже, що українців тут дуже люблять, це одна із найбільших діаспор українців у світі. Багато хто переїхав сюди після Другої Світової, але є й ті хто переїхав після Революції гідності у 2014 році.
Про життя в Аргентині
Дмитро розмовляє літературною українською мовою ще з дитинства. В родині так було заведено. Ще хлопчиком вивчив гімн України, адже батько казав, що це головний вірш народу.
“Аргентинці здебільшого розмовляють “castellano” (кастежано) - це іспанський діалект. Мова десь на 95% складається з іспанської. Castellano я вивчив дуже швидко — за 3-4 місяці вже непогано розмовляв та все розумів. Хочеш не хочеш, а в іншій країні без знання мови дуже складно. Адже коли ти йдеш до супермаркету або просто на вулицю, вмикаєш телевізор або радіо — чуєш іншу мову. До того ж з часом починають з’являтися аргентинські друзі й колеги по роботі. Але більшість українців, які тут проживають, спілкуються саме українською”, - ділиться Дмитро.
Дмитро Васильченко з коханою дружиною Сінтією
Працює зараз чоловік на фабриці. Там робить речі із пластику на замовлення. У вільний від роботи час Дмитро створює аксесуари для мотоциклів зі шкіри. Багато українців працює тут нелегально. Можна працювати без візи та навіть документів, головне знати іспанську мову десь на середньому рівні.
“Якщо хтось перегородить частину дороги або тротуару тобі завжди скажуть “permiso”, тобто вибачте. Тут всі люди розмовляють ввічливо. Немає такого, щоб когось спеціально штовхнули або на когось крикнули чи нагрубили. Тут люди дуже добрі. Тут немає такої агресії як у нас. І це дійсно дивує наших в Аргентині”, - розповідає чоловік.
Також в Аргентині дуже багато сміття на вулицях. У людей немає такої культури, щоб виносити його у смітники. Дуже небезпечно тут й на дорогах. Повний хаос, водії не гальмують та несуться, не дивлячись на зебри.
Тут люблять українську кухню
Українську кухню в Аргентині дуже цінують, каже Дмитро.
“Всі аргентинці завдяки українським емігрантам знають що таке наші вареники. В мене є знайомі корінні аргентинці, які за автентичним рецептом готують цю страву раз або двічі на місяць. І вареники дуже подобаються місцевим, навіть більше за деякі класично аргентинські страви”, - розповів чоловік.
Аргентинська кухня своєю чергою дуже проста і схожа на українську. М’ясо готують на вугіллі лише із додаванням солі, полюбляють різні салати зі свіжих овочів. Додають якийсь легенький соус. Гострого тут не їдять, як, наприклад у Мексиці чи Перу.
Аргентинське застілля з варениками. 20 травня 2020 рік
“Аргентина — це найбільш мультикультурна країна у Південній Америці. І тут люди їдять багато страв з різних країн. Наприклад за останні роки в Аргентині дуже популярними стали японські суші. Але на великі свята люди їдять м’ясо на вугіллі. Бо аргентинське м’ясо вважається кращим у світі. Навіть мій брат, який живе у Канаді, до столу купує саме аргентинське м’ясо, бо воно дуже смачне”, - розповідає Дмитро.
"Я люблю свою Батьківщину"
Свою Батьківщину Дмитро дуже любить та допомагає землякам, як може. Зі своїми друзями він зробив організацію “УКРОП” (Українська організація підтримки). Створював різні акції для підтримки України.
“Згадуючи час, коли я жив у Волновасі та їздив, наприклад до Києва, з моїх нових знайомих ніхто не знав де та Волноваха. Коли приїхав до Аргентини, тут так само ніхто не знав про наше маленьке місто. Але після сумної події 6-річної давнини, коли сепаратисти розстріляли автобус під Волновахою, весь світ дізнався про наше місто. В Аргентині ми також зробили велику акцію “Je Suis Volnovakha”. Тоді тут всі українці з великими плакатами “Je Suis Volnovakha” повиходили на центральну вулицю і стояли з ними навпроти посольства Росії”, - додає Дмитро.
Дмитро Васильченко подорожує Аргентиною
Організація збирала гроші та передавала їх волонтерам до Києва. Потім за ці гроші покупали необхідні речі військовослужбовцям на передовій. Дядько Дмитра продав одну із своїх квартир та купив БТР на блок-пост добровольцям, у себе вдома приймав військових.
Топ місць від Дмитра, що варто відвідати в Аргентині
Якщо ви плануєте злітати до Аргентини, Дмитро Васильченко радить звернути увагу на 5 цікавих місць.
Національний парк Лос-Кардонес
Національний парк Лос-Кардонес Фото: turizm-puteshestvuem
Тут можна знайти поля великих кактусів на висоті від 3 до 5 кілометрів над рівнем моря. Деякі кактуси тут сягають трьох метрів, а їх вік приблизно 300 років.
Національний парк Науель-Уапі
Озеро Науель-Уапі Фото: hasta-pronto
Головні місця тут - це покритий льодовиками згаслий вулкан Тронадор висотою 3,5 км і однойменне гірське озеро Науель-Уапі.
Водоспади Ігуасу
Водоспади Ігуасу Фото: udivitelno.com
Комплекс водоспадів із 275 водоспадів. Водоспади досягають тут 82 метрів, а загальна ширина всього комплексу досягає 4 000 метрів. Найвідомішим водоспадом комплексу є Гаргантуа дель Діабло, назву якого можна перевести як “Горлянка Диявола”.
Льодовик у Періто-Морено
Льодовик у Періто-Морено Фото: discovery
Крижане поле довжиною 30 км, це третє у світі за величиною запасів прісної води у світі. ін знаходиться на території Національного парку Лос-Гласьярес на південному заході провінції Санта-Круз.
Кити у Пуерто-Мадрині
Кит у Пуерто-Мадрині Фото: sardtravel
Тут можна поспостерігати за китами. Це головні зони розмноження китів з червня до середини грудня.
Свої в Telegram 
