Це Козяча ферма двох Катерин на Львівщині. Її створила переселенка з Луганщини з партнеркою
Сироварню і козячу ферму на Львівщині створили завдяки проєкту “Я зможу” переселенка з Луганщини Катерина Тарасенко та місцева жителька Катерина Ільків. Зараз продукцію ферми купують і в Україні, і в Європі. Історія створення бренду "Козяча ферма двох Катерин" розповідає "Українська правда".
Як починали бізнес
Коли почалася війна, Катерині Тарасенко довелося переїхати з Луганщини на Львівщину.Катерина Ільків, мама трьох дітей, втратила свій будинок через пожежу.
"Ідея виникла спонтанно, посилом була інформація про гранти. Це і спонукало подумати, який проєкт ми можемо зробити, чим зайнятися в селі, щоб вижити. У нас вже була одна коза і одне козенятко, для Катеринки це абсолютно знайомо. А для мене — це було відкриття — я абсолютно кабінетна людина. Я вперше тримала козенятко на руках, коли воно народилося", - розповідає Катерина Тарасенко.
Жінки починали повністю з нуля, у них не було зовсім нічого - лише руїни старої ферми. Капіталу також не було. Щоб відкрити свою справу дізналися про гранти, та почали цікавитися, як отримати додаткове фінансування. Так і сталося, що в 2020 році жінки отримали грошову допомогу від проєкту “Я зможу!”. Саме в рамках цієї ініціативи розробили мікро-гарантування для жінок-підприємиць. До програми долучилася екоферма.
"Великих прогнозів не робили, хотіли просто мати козочок і продавати молоко, - говорить Катерина. - Щоб запровадити інтенсивне козоводство в нас не було грошей, а органічна ферма - цей варіант був доступний".
Головними правилами існування ферми є екологічність та промоція української культури.
Катерина Тарасенко Фото: Фонд Народонаселення ООН в Україні
"Екологічність у нас в ідеї була з першого дня. Ми обидві шанувальниці органічної їжі та натуральних продуктів. Катеринка-молодша своїх дітей магазинною ковбасою не годує, та і я своїх онуків привчаю до корисної їжі", - розповідає Катерина Ільків.
Незвичайна ферма
Катерина з Луганщини каже, що у планах у них розбудова кооперативу та навіть музею. Місцеві жителі дізналися про нове сусідство і дуже добре відреагували. Також дізналися і про захоплення Катерин українською культурою. Так вони почали приносити старі речі бойківського побуту.
"Зараз дещо приносять, а дещо і самі купуємо", — говорить фермерка з Луганщини.
У майбутньому жінки хочуть створити тут музей бойківського побуту. Тому цілеспрямовано збирають старі знаряддя праці.
Органічна ферма Двох Катерин
Тут біля сироварні утворилася і контактна ферма. Катеринам подарували верхового коня, пару овечок, передали на утримання з музею-фортеці Тустань ще стадо баранів-меріносів. І звичайно котики, собачки та навіть шиншила.
У майбутньому жінки хочуть використати це для створення контактно-туристичного простору. А окрім цього, створення кооперативу. Об’єднати декілька ферм, організувати у цій місцевості переробку сільгоспсировини.
Катерина Тарасенко каже, що дуже б хотіла займатися фермою всередині, але зараз змушена шукати додаткове фінансування.
"Ми зараз живемо у Славській ОТГ. За нашими підрахунками додавання до козячої ферми ще й туристичної складової і розвиток мережі ферм у Карпатах — це буде цікавіше і прибутковіше. Зараз робимо проєкт майбутньої ферми, будемо шукати спонсорів для розбудови. За 4 роки існування ферми ми довели і собі і людям, що ми на це здатні", — додає Катерина.
Свої в Telegram 
