Вони дістають небезпечні снаряди із землі на сході. Історія Миколи Дячука і його команди демінерів

Схід України є одним найбільш забруднених мінами регіонів світу та посідає п’яте місце у світі за загальною кількістю жертв, поступаючись таким країнам, як Афганістан та Сирія. Понад два мільйони людей, які проживають в Донецькій і Луганській областях, щодня стикаються з серйозним ризиком постраждати через забруднення території вибухонебезпечними предметами - залишками війни.
За даними Управління ООН з координації гуманітарних справ у 2020 року інциденти з мінами та вибухонебезпечними предметами на сході призвели до 76 жертв серед мирних жителів, з них 17 людей загинули. Із початку війни ця цифра складає 356 людей, у тому числі 42 дитини.
4 квітня – Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги у протимінній діяльності. Про те, яку серйозну загрозу несуть міни, знає Микола Дячук. Із липня 2020 року він є керівником з операції розмінування Швейцарського фонду з протимінної діяльності FSD Ukraine в східному регіоні.
Захищав Україну на півдні і сході
Професія Дячука в Україні називається «сапер», а за кордоном – демінер. Сам себе Микола називає фахівцем із розмінування. Під його керівництвом працюють три групи, в кожній - по вісім спеціалістів. Ще в організації є дві групи нетехничного обстеження та три групи інформування – в кожній з них по три фахівця Серед тих, хто працює в FSD Ukraine на розмінуванні, є п'ять жінок.
Микола Дячук (з рюкзаком) на практичних заняттях для демінерів у Слов'янську
Сам Микола Дячук народився і виріс в Івано-Франківській області. Про себе жартує: з гір спустися – забрали в армію. Вчився у військово-інженерному інституті в Кам’янці-Подільському, служив в інженерних військах Збройних Сил України. Був командиром підрозділу і займався розмінуванням місцевості та об’єктів.
«Ось там і набув трохи досвіду по розмінуванню вибухонебезпечних предметів. Моя позаштатна група долучалася до ліквідації наслідків вибухів в Лозовій Харківській області. Там була військова база зберігання артилерійських боєприпасів (наприкінці серпня 2008 року вогонь від лісової пожежі перекинувся на територію відкритих складів боєприпасів, де зберігалися 94 тисячі тон снарядів – Свои)».
До 2015 року Дячук був командиром групи інженерного забезпечення у складі 30-ї механізованої бригади, що розташовувалася в Новограді-Волинському. Микола брав участь в Антитерористичній операції.

«Дислокувалися в Запорізькій області, а коли ситуація на сході почала загострюватися, нас перекидали на території Донецької та Луганської областей. Мій підрозділ виконував завдання поблизу Степанівки і Савур-Могили. Саме на останньому місці дислокації ми понесли багато втрат. І були відведені назад, у бік Херсону, для того, щоб відновити боєздатність. На схід повернулися у лютому 2015-го, саме коли йшли бої за Дебальцевський вузол».
Чому пацюки – найшвидші демінери
У 2017-му Микола звільнився із лав ЗСУ і влаштувався на роботу вже цивільним – в «Укроборонсервіс». Там Дячук вів проект по розмінуванню в прикордонних районах між Сомалі та Ефіопією: війна між країнами сталася у 70-х роках минулого століття, залишилось багато забрудненої вибухонебезпечними предметами території.
«Моє завдання полягало в тому, щоб підготувати та організувати роботу двох груп по розмінуванню серед громадян Сомалі, а також забезпечити їх обладнанням. Загалом відрядження тривало більше 100 днів. В Сомалі я був у закритій зоні на території аеропорту в Могадішо, столиці східноафриканської держави. Через деякий час мені запропонували поїхати до Іраку в рамках комерційного проекту по розмінування. У цій країні я провів трохи більше двох місяці. Не дивлячись на те, що в Сомалі було гуманітарне розмінування, а в Іраці – комерційне, робота за методикою дуже схожа. Увесь світ працює за певними міжнародними стандартами з початку 1990-х років. Обладнання дуже схоже або ідентичне. Широкоформатні рамочні та ручні металодетектори також використовуються в Україні».
Микола Дячук на операції з навчання демінерів у Сомалі
За словам Миколи Дячука, однією з передових технологій по розмінуванню у світі є… пацюки. Ці спеціальні щури можуть розмінувати територію розміром з тенісний корт за декілька годин. На цю ж саму площу команді демінерів може знадобитися декілька днів. Пацюк дуже точно знаходить вибухові небезпечні предмети та міни завдяки нюху. Оскільки у гризуна невелика вага, то він їх не може активувати.
«Їх вже використовують в Камбоджі, а вирощують і тренують пацюків в Танзанії. В Україні така технологія поки що не використовується. Ще можна використовувати в роботі спеціально навчених собак. Але це складний і дорогий процес».
За часи своєї роботи на сході України Дячуку довелося знаходити багато різних снарядів. Каже, що не на всіх знахідках є маркування, тому ідентифікувати, де саме снаряди були вироблені, іноді неможливо.
«Зазвичай це снаряди від артилерії, стрілецькі боєприпаси, різні димові засоби, тротилові шашки. А ось протипіхотних і протитанкових мін ще не знаходили. Більш значна та важка робота для нас почнеться, коли припиняться бойові дії і військові підрозділи будуть відведені від лінії розмежування. Лише тоді організації по гуманітарному розмінуванню зможуть повноцінно працювати на лінії розмежування, протяжність якої складає 427 кілометрів».
Страх є – і це нормально
Команда FSD Ukraine працює переважно в Донецькій області, підконтрольній Україні. Лише одного разу спеціалісти їздили в сусідній регіон: в Станично-Луганському районі, поблизу кордону з Росією вони проводили роботи по очищенню ділянки, де раніше йшли бої. Але у складі команди є групи інформування з мінної небезпеки, які постійно виїжджають на Луганщину. Там вони працюють у населених пунктах вздовж лінії контакту та на КПВВ.
Микола Дячук вручає сертифікат учасниці тренінгу з демінування
У планах на квітень – очистка полігону неподалік від Сопіно, це між Маріуполем та Широкіно. Саме це місце потребує ретельної перевірки. А ще є в роботі полігон під Костянтинівкою, в Старомиколаїївці. Тут на площі 46 тисяч кв м знайшли майже 100 вибухонебезпечних предметів - у грудні їх передали для знищення. Також проводиться нетехнічне обстеження полігонів в Волноваському та Попаснянському районах.
«Для технічного обстеження плануємо залучити машину розмінування. Цей багатофункціональний телекерований мобільний комплекс чекаємо з Таджикистану. Він оснащений ланцюгово-ударним тралом, який виконує активацію/руйнування протипіхотних мін, тим сам нейтралізуючи та знешкоджуючи небезпечні знахідки. Таку техніку виробляють в Хорватії, але мені ще не доводилося з нею працювати. Сподіваюся, що вже в квітні це станеться».
Робота демінерів на території в Луганській області
Робота Миколи Дячука пов’язана в великим ризиком для здоров’я та життя. Чоловік зізнається, що страх є завжди – щодня, і це він вважає нормальним.
«Звичайно, я знаю про ризики та особливості своєї роботи. Ми постійно працюємо над контролем якості, намагаємося підвішувати рівень своєї роботи. Якщо дотримуватися всіх правил, все робити згідно зі стандартними процедурами, які прописані організацією, то ризик травмуватися під час очищення територій дуже малий. За часи моєї роботи не сталося жодного нещасного випадку з моїми підлеглими. Нехай так буде і далі!»
