Хочете навчити дитину читати із задоволенням? Як це зробити легко – радять у слов'янській книгарні

Прозвучить дивно, але в наш вік гаджетів та інтернету заохотити дітей читати книжки навіть простіше, ніж в докомп'ютерну епоху. Розповідають, чому та як призвичаїти дітей до читання, працівники “Книгарні Є” в Слов`янську.
Інші діти
Почнемо з основної помилки, яку роблять батьки, намагаючись призвичаїти дітей до читання, але насправді відбиваючи їм охоту до цього заняття. Основна теза така - припиніть думати, що краще за дитину знаєте, що вона має читати. Ваш досвід читання їй мало чим допоможе, особливо на початку, адже з тих пір коло дитячих інтересів геть змінилось. І самі діти змінились, а ви для них - люди минулого часу, хоча і живете разом в сучасності.
“Подумайте самі - який авторитет для поколінню гаджетів має людина, яка не може розібратись в звичайнісінькому телефоні? І в сучасних дитячих “трендах” ви розбираєтесь приблизно так само. Тож, добираючи літературу, краще орієнтуватись на те, що самій дитині цікаво було б почитати, - радить власник “Книгарні Є” Віктор Разживін. - Це складне завдання. адже інтереси у дітей досить швидко змінюються. Сьогодні йому цікаві машини, завтра дракони, післязавтра тварини - і ви маєте постійно за ними встигати. І це повинно робити, аж допоки у дитини не виробиться більш-менш стійка звичка до читання книжок. Далі вони самі керуватимуть цим процесом”.
Віктор Разживін біля полиць із дитячою літературою
За його словами, починаючи привчати дітей до книжок, батьки мають бути готовими до того, що на це піде декілька років. Отже терпінням доведеться запастись.
Коли почнемо?
"Готувати дітей до читання треба розпочинати десь з 3-4 років, - запевняє наш співрозмовник. – В цьому віці дитині треба вголос читати книжки з короткими оповіданнями. Раніше це були казки, але тепер вони дітей не цікавлять. Їм більше подобаються історії про тваринок або знайомих їм персонажів з мультфільмів. Обов'язково разом порозглядайте малюнки, адже це робить дитину учасником процесу читання, що дуже важливо. І не треба її перенавантажувати. Думати, що чим більше ви з нею сьогодні прочитали, тим краще, хибно. Головне, щоб дитина не встигала стомитись. Ліпше робити це потроху, але системно. Якщо ви правильно підберете тему, то вона сама вас проситиме почитать. В багатьох випадках ту книжку, яку ви вже “проходили” і яка їй сподобалась.”
За його словами, на цьому етапі треба використовувати книжки з невеликими текстами і яскраво оформленими сторінками. Щодо останнього, то для сучасних книжок це є нормою, адже для їх виготовлення використовується більш досконала технологія, що позитивно відзначається на якості поліграфії. Втім, це стосується не лише оформлення.
“Сьогодні література і видавнича індустрія дуже оперативно реагують на новинки світу дитячих інтересів. Тільки виходить новий мультик чи гра, майже одразу з'являється сіквел, а то й декілька, - долучається до розмови продавчиня “Книгарні Є” Інна Данілейченко. - Тема, начебто, та сама, але сюжет гри подається в художній формі. Зазвичай такі книжки “заходять” дітям дуже добре. Але це стосується тих, хто вже вміє достатньо вправно читати самотужки”.
Інна Данілейченко в книгарні
Вичитуємось
Самостійно читати діти починають, усереднено, в 5-6 років. На цьому етапі дитина має “вичитатись”, тобто розвинути технічні навички читання. Книжки для цього періоду, окрім яскравого оформлення, мають відповідати іншому критерію - текст повинен бути короткий та набраний крупним шрифтом, щоб дитина могла легко їх розрізняти.
“Раніше для початкового читання використовувались тексти, в яких слова розбивались на окремі склади, але в останні роки читання по складах вважається застарілим. Сучасні діти - візуали, і значення слів вони сприймають через живі образи, а не через їх графічне відображення, тож розбивка на склади для них - зайва операція. Такі книжки друкують і зараз, але з кожним роком вони користуються все меншим попитом ”, - констатує Віктор Разживін.
Щодо підбірки для читання, то тут якраз і треба зосередитись на відстеженні - що для дитини є цікавим саме сьогодні, адже на цьому ви і маєте зіграти. Наприклад, сподобався дитині якійсь мультфільм - запропонуйте їй почитати книжку про його героїв. Зазвичай, це спрацьовує дуже добре.
“В окремих випадках можна діяти від зворотного, - радить Інна Данілейченко. - Тобто, якщо ви впевнені, що дитині треба почитати якусь книгу або їй задали цей текст в школі, а вона його в очі бачити не хоче - спробуйте знайти вдалу екранізацію і почати з неї”.
Варто також зауважити, що на етапі “вичитування” дитина ще сприймає текст не на інформативному, а на емоційному рівні, тому вкрай важливо щоб вона побачила зовнішню реакцію на її “працю”.
“Після того, як дитина прочитала книжку, варто попросити її розповісти про свої думки та враження, бо якщо не буде зовнішньої рефлексії, то у дитини може скластися відчуття марно зробленої справи” - зауважує співрозмовник. - І ваше завдання - не допустити цього, бо повернути дитині зацікавленість до книжок буде набагато важче, ніж поступово її роздмухувати. Тож запускати це питання не варто”.
Батьківські хітрощі
Універсальних методів впливу на дитину не існує, адже кожна ситуація індивідуальна, проте є декілька загальних правил, якими можна скористатись. Можна, наприклад, застосувати такий прийом - знайти книжку за темою, яка наразі дуже цікавить дитину і сказати їй, що взяли її на 2-3 дні і маєте повернути. В більшості випадків за цей час дитина встигає її прочитати. В цьому випадку, звичайно, треба об'єктивно співставляти обсяг тексту із вмінням дитини читати.
Найпоширеніша форма - “родинний” договір”. Це коли ви домовляєтесь з дитиною що вона - за якісь бонуси чи із власної свідомості - щоденно читатиме певний час книжки. Не факт, що вона дотримуватиметься тих 20-30 хвилин, про які ви домовились. Якщо книжка цікава - читатиме довше, якщо ні - кине раніше. Це нормально і навіть корисно, бо таким чином дитина починає усвідомлювати, що книжки бувають цікаві і нецікаві.
Якщо дитина не хоче читати саме вам, спробуйте знайти їй іншого “слухача”. Найкраще для цього підходить її улюблена іграшка.
Запропонуйте дитині сходити до книгарні чи бібліотеки і самій вибрати книжку, яка їй подобається. Обкладинки сучасних книжок такі яскраві, що точно зацікавлять юного читача.
Дуже круто було б сходити з дитиною на книжковий ярмарок, або іншу літературну подію. В першому випадку дитина побачить, що книжками цікавляться багато дорослих людей і це не примха її батьків. В другому - зрозуміти, що книжки не з'являються нізвідки, що за ними теж стоять живі люди.
Вимучене і своє
Період вичитування дуже важливий, адже якщо до кінця початкової школи дитина не навчиться читати швидко, то по закінченні початкової школи, коли їй почнуть задавати читати “предметні”, вона не встигатиме за шкільною програмою.
Тут доречно озвучити питання, яке періодично лунає від батьків, - навіщо дитині взагалі читати щось поза шкільною програмою?
“Ми розуміємо, що кожна людина має бути освіченою, тобто засвоїти ті знання, які від неї вимагає система загальної освіти. Але поза цією програмою дитина має щось читати для себе, бо це сприяє її саморозвитку, допомагає формуванню її особистості та індивідуальності, - впевнений Віктор Разживін. - Те саме стосується і тези про те, що читати книжки взагалі не треба, адже зараз є комп'ютери і вправного володіння ними достатньо для того, щоб у подальшому житті дитина стала успішною. Частка істини в цьому є, але треба розуміти, що вправний користувач ПК і здобувач нових знань - це зовсім різні речі. Дитина може навчитися феноменально швидко користуватись клавіатурою граючи в якусь гру, але практичної користі від цього не буде. Моторика, так, розвивається, інтелект - під сумнівом”.
Електронна чи паперова?
Технічно електронна книга містить ту ж саму інформацію, що і паперова. Але вона має і підступну ваду, а саме велику кількість спокус. Достатньо перемкнути гаджет в режим гри чи перегляду мультиків - і дитина вже займається не тим, чим планувалось. Контролювати це дуже важко, бо заглядати щохвилини в екран також не педагогічно. З паперовою книгою все простіше - вона містить тільки те, що там є і нічого більше.
В останні роки виник симбіоз книги та гаджету. Це книжки з доповненою реальністю, на сторінках яких є QR-коди з посиланням на додаткову інформацію. Такий формат вже використовується і для дитячої літератури, але, за словами наших співрозмовників, батьки до книжок ставляться з осторогою і купують вкрай рідко. Це логічно, адже намагаючись відучити дітей від гаджету, пропонувати, їй книжку, яка вимагає використання тих самих гаджетів - прийом малоефективний.
І ще, сучасні автори вже давно відреагували на схильність дітей “зависати” в соціальних мережах, тож є достатньо багато дитячих книжок з цієї теми, чим батьки можуть скористатись.
Прикладна функція
Виходячи з власних спостережень, працівники книгарні звертають увагу і на те, що досить часто батьки використовують книжки для виховання дітей, або навіть вирішення кризових ситуацій.
“Наприклад, приходить мама і каже, що дитині скоро потрібно бути відвідати лікаря і це спричиняє цілу драму. В такому разі ми підбираємо книжку з якимось популярним героєм, якому також довелось побувати в лікарні - і нічого страшного в тому не було, - розповідає Інна Данілейченко. - Сучасні дитячі історії, на відміну від старих казок, бувають цілеспрямовані на певний аспект виховання. Приміром, книга “Тедді - мамин помічник” вчить допомагати батькам, серія про тварин-будівельників чи залізничників знайомить з різними професіями і так далі. Це реально працює, і ті, хто на власному досвіді це зрозумів, охоче користуються такою нагодою”.
За словами Інни, перевага сучасних книжок полягає в тому, що їх сюжети, здебільшого, будуються на реальних життєвих обставинах, в яких опиняються, або можуть опинитись діти.
Бажані умови
І, наостанок, скажемо по те, на чому, мабуть, треба було наголосити з самого початку. Аби ваша дитина почала читати - вдома повинні бути книжки, і вона має бачити, що ви їх самі читаєте для власного задоволення. Запевняти дитину, що ви в своєму житті вже багато книжок прочитали, тож і вона повинна читати, - справа марна. Особистий приклад, безперечно, завжди найбільш дієвий.
“Не обов`язково мати вдома велику бібліотеку, - вважає ВІктор Разживін. - В певних випадках це буває неможливо. Наприклад, люди переїжджають з місця на місце, і купу книжок, зрозуміла річ, вони з собою не беруть. Але декілька книжок вдома мають бути - і дорослих, і дитячих. Проблеми, де їх взяти, зараз не існує - дуже великий вибір літератури пропонують як книгарні, так і публічні бібліотеки, до яких в останні 4-5 років надходить багато сучасних видань різної тематики. Іншими словами - матеріалу для заохочення дітей до читання зараз дуже багато. Питання в тому - чи готові батьки цим користуватись”.
