Море лікує: інженерка з Луганщини розповіла, як стала психологинею і почала малювати море
Малювати ніколи не пізно — доводить своїм досвідом психотерапевт Ірина Стуканьова з Лисичанська. Вона знайшла своє покликання, почавши писати морські пейзажі у 52 роки. Вона не мала спеціальної освіти і всьому навчалась сама. В інтерв'ю виданню "О, Море" Ірина розповіла про те, як кардинально змінила життя та виявила терапевтичні якості малювання.
Шлях від інженера до психологині-художниці
Ірині Стукановій 55 років. Родом вона з Сєвєродонецьку. Та значну частину життя живе у Лисичанську. Має дві освіти, одну з яких здобула вже у зрілому віці. Після того, як син поїхав навчатися до Харкова, інженер-механік за освітою, вирішила вчитися на психотерапевта.
«Олексій покинув дім, і ми з чоловіком залишилися одні. Наново відкривали один одного. Додавали у своє життя ще чогось: він став затятим собаколюбом, завів собі ротвейлера, почав їздити з ним на різноманітні виставки, а я захопилася психологією — захотілося розібратися в собі. І от із 2009 року я практикую», — розповідає наша героїня.
Робота Ірини
А ось захоплення малюванням з'явилось дещо пізніше. Першу картину вона написала три роки тому. Були сумніви чи варто цим займатись але підтримка чоловіка переконала, що — варто.
Малювати вчилася самостійно: дивилася роліки у YouTube, читала необхідну літературу та прислухалася сама до себе. Так одна за одною і почали з’являтися «морські» картини.
Морські сюжети
Море у картинах - не випадково. Воно допомагає психотерапевту, як найкраще, відображати увесь спектр емоцій. Адже воно теж буває і тихим, і бурхливим.
«У мене накопичуються історії клієнтів і я не можу розповісти напряму про них. Але я можу написати картину про це, картину, де я цю історію зображу. Так я себе ще й розвантажую», — зізнається авторка картин.
Для створення картин Ірина використовує олійні та акрилові фарби. А ось сюжети підказують уява та спогади. Інколи пише роботи із натури та з фото. Тривалість роботи над однією картиною залежить від складності сюжету і може тривати від години до кількох днів.
Робота Ірини
Бажання, основа для малювання (полотно, папір, картон тощо), засіб для малювання (кредки, фарби, акварельні олівці, фломастери тощо) — це три складові, які будуть потрібні для тих, хто хоче відкрити в собі художника.
Але можна обмежитися й мінімальним набором — це аркуш паперу та олівець. На думку жінки, кожна людина — художник, потрібно лише подолати страхи.
«Коли діти малюють, вони не думають. У них просто радість від того, що вони створюють. У дорослих же багато стримуючих страхів. Якщо прибрати ступор, потік творчості поллється. Творчість і уяву дорослих не треба стимулювати. Їх просто не треба стримувати. Слід дозволити собі малювати. От і все», — пояснює психологіня.
Монетизація захоплення
Картини Ірині приносять не лише задоволення але й заробіток. Через сторінки у соціальних мережах вона продає свої роботи та планує створити власний магазин на Etsy.
Картина, яку купили першою, була намальована на звичайному шматку шпалер, який був наклеєний на дерев'яну основу. З того моменту минуло три роки але власниця досі відписує, що та картина дає їй натхнення.
Полотна Ірини є у різних в різних куточках України: прикрашають психологічні кабінети, житло та навіть аудиторію Одеського психоаналітичного інституту. Серед покупців є й вихідці з СНГ, які зараз живуть у Фінляндії, Іспанії, Ізраїлі, Росії, Німеччині.
«Мене чіпляє, коли купують додому. Це ніби пустити мої роботи в своє життя та дозволити їм жити... Хоча вони „мої“, поки я малюю. А коли завершила, то хочеться відпустити. Роблю це легко, бо картина для мене звершилася», — зізнається художниця.
Робота Ірини
Вартість картин варьюється від 250 гривень, а найдорожчу — у Ірини купили за 5 тисяч гривень. Кілька робіт жінка віддала на благодійний аукціон, на якому збирали кошти на лікування дитини. У домі Ірини майже не має її картин. В оселі розмістила лише один триптих «Берегині». Пояснює це власною скромністю.
Незвичайні «морські» колоди
Опанувала Ірина ще й один незвичайний напрямок у малюванні. Вона розробила та почала продавати метафоричні карти із зображенням моря. Цю ідею підказала колега-психологиня. Перша колоду назвала «Корабельні історії». Ілюстрації для 55 карт художниця написала за 3 місяці.
Працювала, паралельно переживаючи стосовно стану свого здоров'я. За кілька днів, намалювала одразу 10 зображень, які лягли в основу цієї карткової колоди.
«Екзистенційні сплески дають прорив у творчості. Коли я почала контролювати розхід фарби, то сказала собі: „Що ти жалієш ці фарби, тобі завтра повідомлять, що в тебе онкологія, а ти економиш“. І це моє нове правило в роботі та в житті — малювати та жити щедро», — ділиться Ірина.
На щастя, діагноз не підтвердився. А метафоричні карти купують психологи та використовують у роботі.
Жінка вірить в те, що море лікує і радить відпочивати на морі для спокою та подоланню стреса. Вона каже що морська терапія підходить всім типам людей: візуали — споглядають його красу, аудіали — слухають шум, кінестетики — торкаються води, дна, піску тощо.
Душевної гармонії можна досягнути і завдяки малюванню. Воно несе в собі зцілення, незалежно від сюжету. За словами Ірини, одним із найпопулярніших у світі сюжетів є морський.
Робота Ірини
«І це не дивно, бо море — багате, насичене та різноманітне. У людини немає можливості бачити море щодня, але вона хоче дивитися на нього. І це споглядання є своєрідним релаксом: вона ж занурюється, відчуває ніби вона там. Значить для чогось це їй потрібно», — пояснює психотерапевтка.
Свої в Telegram 
