“Спадщина” сходу. Ця серія світлин увійшла до унікального фотоальбому
Навесні цього року Клуб Підприємців Краматорська реалізував культурно-історичний проєкт “Спадщина”, присвячений Дню вишиванки. Жителі міста взяли участь у фотосесії в національних образах. Після цього свята проєкт не вщух, а почав приймати нові форми. Розповідаємо, як це було.
Творчий трикутник
Ідею організувати зйомку в національному вбранні організатори проєкту запозичили у місцевого медіа KramatorskPost, яке планувало провести таку фотосесію в музеї народної архітектури та побуту села Прелесне. Через певні обставини це не вдалось, але задум помітили і вирішили розвинути члени Клубу Підприємців Краматорська.
“Я зателефонувала головному редактору Дмитру Лук'яненку і запитала в нього, чи не будуть вони проти того, щоб наш клуб використав та розвинув їхню ідею. Дмитро відповів, що вона, загалом, не нова і такі проєкти реалізовані вже в багатьох містах України, тобто на авторство колектив медіа не претендує. Навпаки, готовий допомагати”, - розповідає членкиня Клубу Підприємців Краматорська Юлія Володченко. Разом із своєю колежанкою Ганною Аладієвою вона безпосередньо займатися організаційною роботою.
Юлія Володченко також стала однією з учасниць фотосесії.Фото: Фейсбук-сторінка #СПАДЩИНА_Краматорськ
Спершу дівчата звернулись до Музею історії міста Краматорськ, в етнографічних фондах якого зберігались елементи народного українського вбрання, і запросили колектив до співпраці над проєктом.
“У музеї ми створили великий хаос, адже працівникам довелось “вигрібти” усі свої фонди і багато працювати, аби скласти з окремих елементів повні наряди для чоловіків та жінок. Всі працювали дуже завзято”, - каже Юлія Володченко.
У якості образів для фотосесії організаторки вирішили обрати відомих людей Краматорська - представників виконавчого комітету, громадської ради, депутатів міської ради тощо. За словами Юлії, всі запрошені охоче долучились до проєкту і таким чином утворився своєрідний творчий трикутник - бізнес, влада, громадськість.
Міфи та реальність
Директорка Музею історії міста Краматорськ Наталя Волошина каже, що участь в проєкті “Спадщина” стала можливістю розвінчати міф про те, що мешканці сходу України не цікавляться національної культурою та історією.
Директорка Мухею історії Краматорська Наталя Волошина вважає, що участь у проєкті "Спадщина" додала популярності закладу.Фото: Фейсбук-сторінка Клуб Підприємців Краматорська
“За радянських часів етнографічні фонди музеїв Донеччини дійсно були порожніми, але відколи Україна стала незалежною, працівники музеїв, в тому числі і нашого, почали їх наповнювати. Розшукували і купували старовинні речі на “блошиних” ринках, приймали в дарунок від мешканців. І за майже 30 років в нас сформувався багатий, як для нашого регіону, етнографічний фонд. Для проєкту ми обирали речі не за критерієм рарітетності. Наприклад, найбільш старовинна сорочка кінця 19 сторіччя, що в нас зберігається, - повсякденна. Тому ми брали більш яскраві, святкові вбрання. Звичайно, що доводилось зважати на комплекцію. Зрештою, вдягнули всіх, і вийшло дуже гарно”, - розповідає Наталя Волошина.
Ангеліна Шостак одягає національне вбранняФото: Фейсбук-сторінка #СПАДЩИНА_Краматорськ
За деякими елементами, яких в музейних фондах не знайшлось, організатори проєкту звернулись до місцевої майстрині Вероніки Романькової, яка виготовила і надала необхядні деталі одягу. Сучасні вироби органічно вписались в стародавні, і це, на думку Юліі Володченко, ще раз підкреслює ідею проєкту про зв'язок історичної спадщини із сьогоденням.
Впізнавані локації і старовинні будівлі
Найскладнішим в підготовці та проведенні фотосесії було формувати з учасників групи по 5-6 людей, адже всі вони дуже зайняті роботою.
“Серед наших героїв був професор Сергій Ковалевський. Ми його висмикнули під час засідання вищої атестаційної комісії, членом якої він був. І він їздив з нами по локаціях з двома телефонами в руках і дистанційно брав участь у засіданні. Кандидат тоді успішно захистив свою дисертацію, отже можемо констатувати, що під час реалізації “Спадщини” на одного доктора наук в Краматорську стало більше”, - жартує Юлія Володченко.
Щодо локацій для зйомки, то спочатку планувалось фотографувати героїв у впізнаваних місцях, але потім організаторам порадили привязатись до старовинних будівель. Тим більше, що Донецькому обласному краєзнавчому музеї на той час проходила виставка присвячена цій темі.
“Ми звернулись до музею і нам надали всю інформацію по історичним будинкам Краматорська. Разом з Ганною Алаієвою ми об'їхали всі, але більшість, на жаль перебувала в такому занедбаному стані, що використовувати їх для фону було не можна. Вирішили зупинитись на Віллі Протце та заводі Адельмана”.
Співорганізаторка проєкту "Спадщина" Ганна АладієваФото: фб-сторінка #СПАДЩИНА_Краматорськ
Решта фотосесій проходила в різних районах міста - на площі Миру, біля сучасних арт-обєктів і пам'ятників, а також в залах Музею історії Краматорська.
Перетворення героїв
Для зйомок проєкту підприємці запросили відому в Краматорську фотографиню Алісу Лиманську.
“Я і раніше співпрацювала з Клубом Підприємців Краматорська і це завжди було цікаво, тому я одразу погодилась. Мені, як фотографу, завжди приємно коли вдається в своїй роботі “розкривати” людей. Цього разу це були непересічні люди - впливові, досвічені, яскраві і це робило моє завдання цікавішим.Тим більше, що знімати їх було потрібно не в діловому вбранні, а в народному. Дивовижно було спостерігати як народний стрій буквально перероджує людей. Особливо він пасує жінкам та дівчатам, вони одразу стають чарівним і магічно-привабливими. Було помітно, що учасниці зйомки самі відчували це перетворення і отримували задоволення”, - розповідає фотографиня.
Фотографиня Аліса Лиманська каже, що такі проекти як "Спадщина" спонукають до власних авторських пошуків.Фото: Фб-сторінка Алиса Лиманская
Особисто для неї це був корисний досвід, що мотивував її до створення власних авторських фото проєктів. Як з'ясувалося пізніше проєкт “Спадщина” створив для неї можливість для першої персональної виставки, що відбулась в міському музеї історії.
Паростки “Спадщини”
Презентація проєкту відбулась до Дня вишиванки - 20 травня. Завдяки інформаційній підтримці, яку надали онлайн-видання KramatorskPost, Антикризовий медіа-центр і газета “Восточный проект”, про “Спадщину” дізналось багато людей і тема певний час була дуже обговорюваною. Аж раптом виявилось, що це ще кінець.
“На початку проєкту ми думали, що зробимо красиву фотосесію і на тому все скінчиться. Але згодом до нас звернулась Наталя Волошина з ідеєю зробити до Дня Конституції в Музеї історії Краматорська виставку світлин, які ми робили для проєкту - так наша “Спадщина” отримала другий поштовх. Ми допомогли музею з друком фотографій великого розміру, а вони доповнили виставку манекенами, вдягненими ті наряди, що використовувались в ході зйомки. Наскільки я знаю, ця експозиція працювала в музеї декілька місяців і була дуже відвідуваною”, - каже Юлія Володченко.
Виставка "Спадщина" відкрилась в Музеї історії Краматорська на День Конституції.Фото: фб-сторінка Клуб Підприємців Краматорська
Втім, розвиток проєкту не завершився і на цьому. Ідея себе не вичерпала і до Клубу підприємців стали надходити нові пропозиції. В процесі комунікації народилась нова форма “Спадщини” - ілюстрований альбом, видати який команда організаторів запланувала до Дня міста, яке Краматорськ святкував 25 вересня.
Друкований формат
За тематикою видання вийшло набагато ширшим за весняну фотосесію, хоча першу частину альбому присвятили саме цьому етапу проєкту.
“Загалом альбом складається з 3 частин. Перша - це світлини. які ми робили до Дня вишиванки. До другої увійшли 5 найбільш знакових старовинних будинків Краматорська - Вілла Протце. Цегельний завод Едгара Адельмана, театр-кінематограф “Ера”, будинок, в якому жив відомий мікробіолог Сергій Коршунов та колоритна автентична хатинка віком 115 років в селищі Іванівка. Світлини будівель доповнені довідковими матеріалами, які нам надали з міського музею історії”, - продовжує Юлія Володченко.
Одна з історичних будівель , що потрапила до альбому - мазанка в селі Іванівка, збудована на початку 20 сторіччя дідом нинішнього власника.Фото: фб-сторінка #СПАДЩИНА_Краматорськ
Упорядкуванням видання займалась працівниця Музею історії Краматорська Надія Сидоренко.
“Проєкт дуже нестандартний і працювати над ним для мене це було надзвичайно захопливо. Це була дуже відповідальна робота, адже готуючи ці тексти треба було не тільки зосереджуватись на достовірності інформації, але й викласти її в популярній та доступній формі. Довелось згадати і свій журналістський досвід, і навчитись чомусь новому. Проєкт дуже класний і я рада, що змогла докласти до нього свою руку”, - зізнається Надія Сидоренко.
Додана реальність
Третю частина альбому, за порадою громадської діячки Вери Шелест, присвятили фолькльорному вокальному колективу “Надія” з селища Семенівка.
“Колектив складався із бабусь, які співали акапельно і підкорили багато сценічних майданчиків України, включаючи столичні. Зараз всі вони вже пішли з життя. Живою залишилась лише керівниця гурту Валентина Кравченко, яка зберігає спогади про учасниць “Надії” та їх творчий доробок. Серед іншого, в неї збереглись аудіозаписи виступів гурту. Ми залили їх в інтернет і додали в альбом QR-коди з посиланнями на ці файли. Також у виданні є посилання на сайт “Спадщини”, який розробив KramatorskPost і відеоролик про роботу над проєктом, який створив Антикризовий медіа-центр”, - розповідає Юлія Володченко.
Перший тираж фотоальбому склав 200 примірників, але організатори обіцяють замовити додадковий друк.Фото: фб-сторінка #СПАДЩИНА_Краматорськ
Перший тираж альбому склав 200 примірників (50 в твердій обкладинці, 150 - в мякій). 70 примірників організатори передали міській владі - в якості сувенірів, які можна дарувати поважним гостям міста або використовувати для презентацій на представницьких загальноукраїнських та міжнародних форумах. Частину тиражу роздарували учасникам та партнерам проєкту.
Зважаючи на те, що бажання мати принаймні один примірник висловили усі бібліотеки міста, організатори “Спадщини” планують замовити додатковий тираж.
Далі буде
Наступною похідною “Спадщини” став конкурс, що його оголосив для мешканців міста Клуб Підприємців Краматорська. За умовами, усі бажаючі отримати примірник альбому мали написати свою історію з поясненням чому вони люблять свій Краматорськ і чому не хочуть його залишати. Підсумки конкурса підвели напередодні Дня міста, 10 призових примірників видання вручили переможцям 25 вересня.
За словами Юлії Володченко, на цьому проєкт “Спадщина” себе не вичерпав і наразі Клуб підприємців готує щодо нього нові ідеї. Втім, розкривати інтригу, на думку команди організаторів, поки що зарано.
Свої в Telegram 
