В Маріуполі створили художнє полотно з 31 тисячі ґудзиків. Його виконали в рамках проєкту Babyn Yar

Babyn Yar – мистецький проєкт до 80-ої річниці трагедії Бабиного Яру. За задумом творчої групи Центру сучасного мистецтва «Готель Континенталь», кожен мав змогу віддати шану загиблим шляхом створення художнього полотна з ґудзиків.
Наглядовий символ
Шанування загиблих в Бабиному Яру проходило по всій країні. Маріуполь не став винятком. Ініціативна група Центру сучасного мистецтва «Готель Континенталь» з десятьох людей захотіла, аби кожен охочий мав змогу долучитися до проєкту.
«Так у нас з’явилася ідея створити полотно з ґудзиків. Нам знадобився 31 тисяча 771 ґудзик. Чому саме така кількість? Бо 29-30 вересня за два дні масових розстрілів було вбито саме стільки людей», – розповідає учасниця проєкту Марія Кутнякова.
На презентації народний театр «Театроманія» показав виставу «Ціна»
Створити полотно з ґудзиків також вирішили недарма.
«Як правило, тоді у людей забирали речі. І, умовно кажучи, людини вже не було, а його одяг лишався. І саме ґудзики стали таким наглядовим символом».
Збирали всією областю
Коли учасники та учасниці групи визначилися з концепцією проєкту, вони оголосили про збір ґудзиків, який тривав протягом місяця.
«Спочатку ми не вірили, що зможемо зібрати необхідну кількість. Але як тільки повідомили про проєкт, нам почали писати та дзвонити небайдужі. Всього відгукнулися близько 200 місцевих жителів. Крім того, поштою присилали люди з інших міст Донеччини».
Студенти Приазовського державного технічного університету в закладі навіть встановили бокси для збору ґудзиків. І небайдужі приносили по одній-двом брунькам.
«Наші студенти поставилися до проєкту з глибокою повагою, адже він спрямований на те, щоб люди пам'ятали про страшний злочин проти людства. Участю в зборі хотіли сказати, що ми хочемо іншого майбутнього – без насильства, без війни, без ненависті! А без пам'яті його не збудувати», – наголошує художня керівниця культурно-просвітницького центру Приазовського державного технічного університету Вікторія Позднякова.
Марія Кутнякова ділиться, деякі люди приносили по 500 та більше ґудзиків.
«Багато хто перейнявся проєктом. Нам розповідали історії ґудзиків, люди вимивали старовинний матеріал, зрізали нитки. Відчувалося, що ця тема дійсно чіпляє».
Презентація та перформанс
Зібрати вдалося навіть більше ґудзиків. І після цього місцева художниця Олена Філатова прийнялася за роботу.
На спеціальному полотні вона намалювала картину. А потім разом з учасниками та учасницями проєкту відсортовувала ґудзики по кольорах. Їх пришивали та ліпили на клей.
У Центрі сучасного мистецтва «Готель Континенталь» показали готову роботу. А народний театр «Театроманія» показав виставу «Ціна», який і став презентацією полотна.
Театралізована вистава навколо полотна
На заході був присутній і лідер єврейської громади Маріуполя рабин Менахем Мендел Коен.
«Це дуже чутливо, що люди пам’ятають. Особливо приємно бачити, що молодь береже історію. Ми повинні винести урок з тих страшних подій і знати, що в будь-якій ситуації треба захищати себе та близьких. А ще варто бути толерантним, поважати один одного і цінувати життя».
Менахем Мендел Коен. Головний рабин Маріуполя.
Наразі полотно лишається в Центрі, проте побачити його наживо можна буде лише після виходу Маріуполя з червоної зони.
