Я веду одночасно 80 ковід-пацієнтів амбулаторно – і це дуже складно. Монолог сімейної лікарки
Ірина Зайцева – сімейна лікарка Центру первинної медико-санітарної допомоги №5 в Маріуполі. В медицині вона більше тридцяти років, але такого навантаження, як в пандемію, за її практику ще не було. Більшість людей на Донеччині лікуються від коронавірусу амбулаторно. Про те, як це відбувається на практиці, лікарка розповіла Свои. Далі – пряма мова.
Третя хвиля пандемії – страшніша
Як правило, мої пацієнти хворіють вдома, до стаціонару справа не доходить. Проте остання хвиля коронавірусної хвороби дуже серйозна.
Головна проблема полягає в тому, що дуже швидко розвиваються ускладнення. І вони надзвичайно тяжкі. Це і пневмонія, і дихальна недостатність, і кровохаркання.
У особливій групі ризику, насамперед, люди похилого віку. Майже всі пацієнти ще до зараження мали будь-які хронічні захворювання. Відповідно до аналізу Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), ризик смерті від коронавірусу підвищують, зокрема, патології серця та судин, цукровий діабет, хронічні захворювання легень, гіпертонія та онкологічні захворювання. Проте в моїй практиці зараз серед заражених стало набагато більше молоді та людей середнього віку. Вони також переносять захворювання в тяжкій формі.
Зазвичай, коронавірусна хвороба лишає серйозний відбиток на здоров’ї. Найчастіші негативні наслідки: ниркові, респіраторні, серцево-судинні, неврологічні, шлунково-кишкові та печінкові порушення. Тож після одужання треба пройди відновлювальний курс, а в ідеалі – додаткове обстеження.
Невдоволення пацієнтів
Нині під моїм наглядом близько 80 людей з підтвердженою коронавірусною хворобою. І ось як я фізично можу щодня телефонувати їм усім чи приймати від них дзвінки? Ввечері голос стає сиплим, а сили зникають. Моя робота пов’язана не лише з консультуванням телефоном. Щодня на прийом приходять ті, з ким у нас укладено декларацію. І нереально складно приділяти увагу пацієнтам, з якими працюю на місці, а ще ж треба відповісти на телефонний дзвінок.
Найстрашніше, що на прийом приходять і ті, хто має позитивний тест на COVID-19, і ті, кому просто потрібно направлення до вузького спеціаліста чи консультація.
Люди не розуміють, що у шаленій черзі наражають себе та інших на небезпеку. І просто крадуть час у тих, хто дійсно потребує термінового втручання. А ще багато пацієнтів звинувачують медичний персонал у безвідповідальності та бездіяльності. Мовляв, ми зобов’язані приймати всіх та приділяти кожному багато уваги. І так, дійсно, ми приймаємо людей, але фізично не можемо годинами сидіти з одним пацієнтом. У нас є ліміт на консультацію – 12 хвилин, і його встановлювали не ми.
Працювати доводиться понаднормово, роботу брати додому
Але зараз щодня до мене приходить не менше 60 пацієнтів. Тож на обстеження та виписку рецепту витрачаємо по 2-3 хвилини. За дверима я чую обурення. Мовляв, як можна за такий короткий час все зробити? Та ось так. Через розпал пандемії ми працюємо по-максимуму. І щодня рятуємо.
Мій прийом триває з 10:00 до 15:00. Але на роботу я приходжу близько 9-ї ранку, а ухожу після 18-ї години. А ще, за необхідності, виїжджаю до пацієнтів додому.
Працюємо і вдома
Окрім важких випадків і щоденної боротьби з пандемією, вимотує недосконалість роботи нашого обладнання. Система електронних карт погано працює, сервер часто не витримує. Особливо він перестає працювати під час прийому, коли по всій країні в одній базі працюють тисячі медиків. Тож через це ми не можемо відкрити лікарняний, оформити направлення до профільного фахівця.
Щодня ми з моєю медичною сестрою ділимо роботу, яку беремо додому. Зазвичай після кожного прийому я несу понад десять лікарняних листів. І вдома в мене починається друга зміна. Оформлювати документи я починаю після 19-ї години, адже лише в цей період є шанс хоч якось попрацювати з електронною системою.
Медична сестра забирає з собою стопку документів з даними людей, у яких підтверджений COVID-19 і які зверталися до нас. Інформацію про них теж треба вносити до електронної системи.
Врятує щеплення та дотримання санітарних норм
Дуже вражає, що попри спалах COVID-19 та попри те, що багато хто не може потрапити на прийом до лікаря, багато людей кричать, що не підуть на щеплення. Вони прямо вимагають медичне відведення від вакцинації, просять вигадати щось, лише б не щепитися.
Попри те, що вся моя родина вакцинована, я боюся приїжджати до своєї матері (яка, до речі, попри вік, не побоялася вакцинуватися). Адже я щодня контактую з тими, хто вже заражений. У мене є 8-річний онук, якого я також боюся заразити. Але тут нічого не поробиш. Мій обов’язок перемагає страх.
Буває, йду додому, ледь не плачу від втоми. Руки опускаються. Але розумію, що особливо зараз я потрібна своїм пацієнтам. І попри негатив, яким зарядилася на роботі, знову берусь за свою справу. Але вже дома. А зранку – знову на зміну до лікарні.
Ми всі повинні зрозуміти, що нас можуть врятувати лише вакцинація та дотримання санітарних норм. Я навіть на роботу принесла одяг, в якому додому не ходжу. Тут же в мене і сумка. Постійно знаходжусь у масці та захисному щитку, на виклики до пацієнтів приходжу у спеціальному халаті та рукавичках. Голова болить, постійна втома, але нічого не поробиш. В мене є обов’язок!
Я хочу звернутися до кожного з вас - вакцинуйтеся! Дотримуйтеся соціальної дистанції, уникайте великого скупчення людей, носіть правильно маски, при ознаках захворювання залишайтеся вдома та не наражайте на небезпеку себе та інших людей.
Свої в Telegram 
