Так Краматорськ попрощався із Валерієм Геровкіним. Місто в жалобі за загиблим на фронті воїном

1 грудня поблизу Новотроїцького від кулі ворожого снайпера загинув боєць 93 Окремої механізованої бригади “Холодний Яр” Валерій Геровкін. Прощання із загиблим героєм відбулось у його рідному Краматорську 4 грудня. Цей день у місті оголосили днем жалоби.
Мріяв стати військовим
На площі Миру, де проходила громадянська панахида, зібралось чимало людей - мешканців Краматорська та навколишніх міст. Неофіційну участь в заході взяли також керівник Донецької ОДА Павло Кириленко та мер Краматорська Олександр Гончаренко. Але найбільша увага присутніх була прикута до невтішних батьків загиблого, які втратили старшого сина, та дівчини Валерія, з якою він незабаром збирався одружитися.
“Він мріяв бути військовим, це було його рішення. Вони з товарищем хотіли вступити до Одеської військової академії, але Валерій не пройшов за здоров'ям. Наступного року знову пробував поступити, а коли не вдалось - подав документи до військкомату. Мені він тоді сказав - куди потраплю, там і буду служити”, - розповів батько загиблого Євген Геровкін.
Батько загиблого бійця Євген Геровкін
Останній раз Євген спілкувався з сином телефоном вранці 1 грудня, у день загибелі. Валерій надіслав додому посилку з літніми речами і пояснював, що з ними робити. Наступного ранку батькові повідомили, що син загинув.
До першої ротації Валерій Геровкін не дожив лише тиждень.
Обставини загибелі
“За два дні до трагедії ворог посилив обстріли позиції, на якій розташовувався наш підрозділ. Командування наказало спостерігати за діями ворога та збирати інформацію щодо дій супротивника. Ввечері 1 грудня Гера (військовий позивний Валерія Геровкіна - Свои) заступив на спостережницький пост, де у нього і вцілив снайпер”, - розповідає побратим загиблого воїна на псевдо “Матрос”, який був на тот момент поруч.

За його словами Валерій Геровкін був дуже хорошою людиною. Завжди готовий підтримати товарища, розрадити, прийти на допомогу. Крім цих моральних якостей, побратими згадують його, як дуже вправного і дисциплінованого воїна.
“До нашої роти він прийшов у вересні минулого року. На ознайомчій бесіді мене трохи здивувало, що він родом з Краматорська, але з подальшої розмови стало зрозуміло, що він добре розуміє, навіщо прийшов до армії”, - каже Володимир Долгіх, заступник командира роти, в якій служив загиблий краматорчанин.

Увіковічнити ім'я
Після того, як військові капелани 93-ї ОМБр відспівали загиблого бійця, присутніх запросили віддати останню шану герою. Буквально за декілька хвилин труна з тілом військовослужбовця вкрилась купою квітів. Люди не стримували сліз.
Валерій Геровкін народився 21 липня 1999 року. До лав Збройних Сил вступив у вересні минулого року,
Коли панихіда завершилася, захід перемістився до міського цвинтаря, де під залпи військового салюту тіло захисника поховали. Як повідомили представники обласної спілки ветеранів АТО, вони збираються звернутись до місцевої влади Краматорська з ініціативою увіковічнити ім'я Валерія Геровкіна, назвавши на його честь одну з вулиць міста.
