Лисичани звикли до обстрілів і набирають воду у вирві від снаряду. Відео з міста на лінії вогню
Мешканці Лисичанська, як і більшість жителів Луганської області, вимушені жити без світла, зв'язку і води. Radio Free Europe поспілкувалися з лисичанами під звуки вибухів.
Горизонт на в’їзді до міста заповнений чорним димом. Репортер “Радіо Свобода” каже, що сьогодні ще відносно спокійний день, хоча вранці було чутно гучні вибухи. На вулиці Лисичанська зустрічають сліпого чоловіка із собакою.
“Мамі 95 років, сам сліпий — інвалід II групи. А куди мені їхати, що робити? Мене постійно бачить на вулиці чоловік, який допомагає розвантажувати гуманітарну допомогу. Каже: “Коли я дивлюся на вас, мені здається, що хоч щось залишилось від нормального життя”.
Розповідь чоловіка переривають вибухи. Він зазначив, що раніше вони лунали не так близько. Інший мешканець Лисичанська розповів, що у нього немає жодних планів або ж думок про майбутнє, адже “все вирішиться на полі бою”. Його мати відмовляється їхати з Луганської області, а він не хоче її залишати.
У вікні на тій же вулиці репортер бачить місцеву жінку. Вона здається спокійною, коли розповідає про те, що вони вже вміють визначати тип зброї на слух. Але потім не витримує і починає плакати.
“Ми просто хочемо миру. Ми хочемо нормального життя”, — каже жінка.
Лисичанськ залишився без світла, мобільного зв’язку і води. Тепер для технічних потреб місцеві набирають воду просто у вирвах, які залишаються після попадання ракет. Мешканка Лисичанська зазначає, що воду зі свіжої вирви вичерпали за тиждень.
Мешканці Лисичанська набирають воду у вирві від снарядуФото: Radio Free Europe
Деякі чоловіки привозять воду кращої якості з криниць на велосипедах — їх місцеві лагідно називають “наші волонтери”. Лисичани сміються і говорять, що для такої доставки навіть не потрібен бензин. Втім, вода дуже швидко закінчується. А мешканцям міста залишається тільки виживати без базових і необхідних для життя умов.
Свої в Telegram 
