Більше не можу відрізати молодим людям ноги. Як лікарні на сході рятують військових і цивільних
У лікарнях Краматорська, Бахмута і Слов'янська продовжуть рятувати людей, не дивлячись на те, що там майже немає персоналу. The New York Times там побували.
Через кілька днів після повномасштабного російського вторгнення Ярослав Богак, молодий кардіохірург, перебував вдома зі своєю родиною у відносній безпеці на заході України. Його колега, який залишився в Краматорську, подзвонив йому і сказав, що більше не може відрізати кінцівки молодим людям.
До відділення невідкладної допомоги постійно потрапляють солдати і цивільні, більшість з яких мають небезпечні для життя поранення. Але з 10 лікарів там залишилися лише двоє, яким цілодобово допомагають шестеро медсестер з одним вихідним на тиждень.
Військовий госпіталь Фото: The NY Times
Ще гірше ситуація в Авдіївці, де залишився один хірург, який не залишав лікарню місяцями. У Слов’янську залишилося лише близько третини персоналу лікарні, а травмпункт військового госпіталю в Бахмуті майже завжди переповнений. Багато поранених зі cходу привозять до Дніпра. Але навіть в шести лікарнях Дніпра також вичерпано медперсонал.
Одного ранку до невеликої лікарні в Слов’янську під’їхали машини швидкої допомоги з солдатами, пораненими в результаті авіаудару. В одній з них було побите тіло 33-річного Ігоря Ігорюка, який був єдиним сином головної медсестри лікарні. Йому відірвало руку внаслідок вибуху. Більшість працівників лікарні знали його з дитинства.
“Він виріс на наших очах”, — сказала медсестра Анна, стримуючи сльози.
Поранена цивільна у краматорській лікарні Фото: The NY Times
Ярослав Богак показав журналістам відео своїх операцій на мобільному телефоні: копаючись у обпаленому та подрібненому м’ясі, він витягував розірвані артерії та старанно зшивав їх разом, відновлюючи кровообіг у пошкоджених кінцівках солдатів.
Проте, не всі кінцівки можна врятувати. Заступник командира військової частини госпіталю Едуард Антановський повідомив, що нещодавно до них привезли російського солдата з важким пораненням ноги.
“Нам довелося відтяти ногу, тому що вона була затягнута джгутом занадто довго. Навіть якби ми хотіли, ми б не змогли врятувати його ногу. Ми ставилися до нього по-людськи, а не так, як він заслуговував”, – сказав Антановський.
Свої в Telegram 
