Більше не можу відрізати молодим людям ноги. Як лікарні на сході рятують військових і цивільних

Через кілька днів після повномасштабного російського вторгнення Ярослав Богак, молодий кардіохірург, перебував вдома зі своєю родиною у відносній безпеці на заході України. Його колега, який залишився в Краматорську, подзвонив йому і сказав, що більше не може відрізати кінцівки молодим людям.

До відділення невідкладної допомоги постійно потрапляють солдати і цивільні, більшість з яких мають небезпечні для життя поранення. Але з 10 лікарів там залишилися лише двоє, яким цілодобово допомагають шестеро медсестер з одним вихідним на тиждень.

Військовий госпіталь Фото: The NY Times

Ще гірше ситуація в Авдіївці, де залишився один хірург, який не залишав лікарню місяцями. У Слов’янську залишилося лише близько третини персоналу лікарні, а травмпункт військового госпіталю в Бахмуті майже завжди переповнений. Багато поранених зі cходу привозять до Дніпра. Але навіть в шести лікарнях Дніпра також вичерпано медперсонал.

Одного ранку до невеликої лікарні в Слов’янську під’їхали машини швидкої допомоги з солдатами, пораненими в результаті авіаудару. В одній з них було побите тіло 33-річного Ігоря Ігорюка, який був єдиним сином головної медсестри лікарні. Йому відірвало руку внаслідок вибуху. Більшість працівників лікарні знали його з дитинства.

“Він виріс на наших очах”, — сказала медсестра Анна, стримуючи сльози.

Поранена цивільна у краматорській лікарні Фото: The NY Times

Ярослав Богак показав журналістам відео своїх операцій на мобільному телефоні: копаючись у обпаленому та подрібненому м’ясі, він витягував розірвані артерії та старанно зшивав їх разом, відновлюючи кровообіг у пошкоджених кінцівках солдатів.

Проте, не всі кінцівки можна врятувати. Заступник командира військової частини госпіталю Едуард Антановський повідомив, що нещодавно до них привезли російського солдата з важким пораненням ноги.

“Нам довелося відтяти ногу, тому що вона була затягнута джгутом занадто довго. Навіть якби ми хотіли, ми б не змогли врятувати його ногу. Ми ставилися до нього по-людськи, а не так, як він заслуговував”, – сказав Антановський.

Оккупанты захватывают пустые квартиры. Курс гривны обвалили. Что происходит в оккупации на Луганщине

Война в Бахмуте. Российские войска разрушают город, а эвакуироваться теперь еще сложнее

«Що тобі одрізать: вухо чи серце?» Як врятувати полонених з «Азовсталі» від жорстоких катувань