Ці татуювання роблять мешканці сходу на згадку про зруйновані міста. Тут Маріуполь і не тільки
Маріуполь, Сєвєродонецьк, Попасна – ці міста на сході Україні вщент зруйновані російською армією. Але вони живуть в серцях людей, які змогли виїхати, а ось забути свої рідні міста – ніяк. На довгу пам’ять жителі зробили символічні татуювання.
Марія набила тетрапод на згадку про Маріуполь
Для мене тетрапод ще в 2015-му році став символом спротиву Маріуполя. До цього я навіть не знала, що таке тетрапод і для чого він. Коли вперше приїхала в Маріуполь в 2015 році, то побачила що все місто стоїть в цих величезних штуках. Мені розповіли, що це таке. Їх робили на заводі «Азовінтек» по замовлення Криму в 2013 році. Вони повинні були тримати узбережжя.
Потім Крим анексували, багато тетраподів залишилося на підприємстві. А коли Росія напала на Донецьк і Маріуполь став центром супротиву, ці тетраподи стояли по всьому місту: біля моря, на блокпостах. Їх розмальовувати. З часом ці великі бетонні споруди почали зникати з міста. Але мені тетраподи запали в душу.
Коли за декілька місяців після виїзду з міста зустрілася з маріупольськими друзями в Дніпрі, прийшла ідея зробити тату саме з тетраподом. Її набив мій друг Нікіта – тетрапод «одягнули» в українську вишиванку, яка символізує початок жіночого та чоловічого. А для мене, феміністки та бісексуальної відкритої жінки, важливо показати, як наше суспільство стає більш рівноправним.
Вище тетраподу – тату металевих їжаків, яке було зроблено в Запоріжжі у квітні. Тоді все місто було в них, їжаки, як і тетраподи, – символ супротиву. А над тетраподом та їжаками зверху сидить моя кішка Птиця, її зображення зробив маріупольський митець Василь Лях. До речі, з цією кицею породи шотландський страйт я виїхала з Донецька в 2014-му році.
На цьому зупинятися не збираюся, буду ще робити тату, пов’язані з Маріуполем.
Євгенія написала Сєвєродонецьк на руці
5 червня зробила татуювання на правому зап‘ясті. Спонукали мене на цей крок сни про ще мирне та незруйноване міста. Наснилося, що я в Сєвєродонецьку живу наче звичайним життям, а потім прокидаюсь і розумію, що місто окуповане.
Потім я побачила відео з кадирівцями, які взагалі не могли назву мого міста вимовити, та якоюсь алкашнею з георгіївськими стрічками на вулицях Сєвєродонецька. І мені хотілось, щоб якась частка міста і пам‘ять залишилась в мені. Бо коли про місто не забувають, воно живе.
Лада набила контур Маріуполя біля серця
Трохи важко змести усе до купи в своїй голові, ще не до кінця прийшло усвідомлення, що сталося з нами і нашим містом. Зробила я це тату біля серця у квітні. Це ніби зібрати усе своє життя в один малюнок. Але цей малюнок в мене ніхто ніколи не забере, не захопить, не розіб'є.
Під час цієї війни, яка почалась ще в 2014-му році, я зрозуміла, що втратити можна все. Єдине, що буде завжди з тобою, – це ти сам. Тому я вирішила носити своє життя у собі. Це тату мовчить. Воно завжди мовчить, бо голос його – це крик, який розриває серце, в ньому голоси тих, кого я ніколи не забуду.
В ньому усе моє життя до 24 лютого. Життя, яке складалося не тільки з болю, воно складалося з щастя, сім'ї, моря, вулиць, близьких, повітря, краси, з всіх картин, які мені запам'ятались, вони завжди будуть жити в моїй пам'яті. Це знак того, що Маріуполь живий, він в нас, в маріупольцях. Я ніколи не забуду, хто я і звідки.
Віталій набив площу Миру в Попасній
Історія почалася ще з ескізу. Моя знайома тату-майстриня намалювала наше місто та виклала на свою сторінку в Instagram. Цей малюнок Попасної як символ туги.
Ескіз був змальований із площі Миру. Найвідоміше місце мого рідного міста. Для кожного корінного мешканця ця площа – символ свободи, змін, декомунізації. Можливо, я ніколи туди не повернуся, але частинка Попасної буде зі мною завжди, як теплий спогад про ті місця, людей, цінності.
Станіслав набив герб та символ Маріуполя
Це не перше моє татуювання, у мене вибитий незвичайний герб України. Він червоно-чорний, посередині меч. В 2015-му пішов в АТО і під час служби набив герб. Дуже переймався, що при виїзді з Маріуполя через це татуювання будуть проблеми. Але все добре. А ось на наступний день, з 17 березня, на блокпостах почали всіх чоловіків роздягати і ретельно розглядати.
В середині травня у майстра Кирила (він теж з Маріуполя, працює в столиці) зробив ювілейне, десяте татуювання. І це вежа – символ мого рідного міста. Наскільки мені відомо, вежа вціліла. Вирішив набити її на згадку про місто, в яке ми повернемося, коли звільнимо.
Софія та Антон набили назву рідного Маріуполя
Ми в Маріуполі народилися, залишалися в місті до 16 березня. Коли підірвали драмтеатр, вирішили на свій страх і ризик виїжджати з міста. Виїхали в бік Білосарайської коси, далі на Запоріжжя, а потім на захід України. Вже коли були в безпеці, відразу прийшло рішення - зробити собі тату на згадку про наше рідне місто. Це перше тату і у мене, і у чоловіка. Я сама придумала, як татуювання буде виглядати. Разом з майстром зробили макет, а потім від набив нам на руці біля плеча з внутрішньої сторони однакові тату – це напис «Маріуполь». Літера «М» нагадує хвилі нашого Азовського моря.
Олексій зробив тату з Вежею
Обрав я цей малюнок, тому що він відображає ситуацію у моєму улюбленому місті. Для мене вежа – це один із символів Маріуполя. Це місце, де ми гуляли з друзями, пили каву, сміялися і просто гарно проводили час.
Борис носить на тілі Азовсталь
Тату із заводом «Азовсталь» я зробив у 2017 році. Але воно і зараз актуальне. Тоді в барі наших друзів проводили так званий Тату-джем, де всі бажаючі могли зробити собі тату за ескізами майстра за символічні 200 гривень. Моя дружина хотіла собі зробити своє перше тату, але дуже боялася, тому я мав подати приклад. У майстра були певні ескізи, але запав саме цей – із заводом.
По-перше, мої батьки працювали на «Азовсталі», і я теж, інженером з автоматизації в конверторному цеху. Та і взагалі, ми завжди позитивно відносились до заводу – це така певна індустріальна краса, цей шум, ця велич підприємства. По-друге, це певна асоціація із містом. А я завжди був патріотом свого міста та країни, бажання кудись переїжджати ніколи в нас не виникало.
Свої в Telegram 
