Правда, що переселенців виселяють з гуртожитків в школах та садках? Що робити в такій ситуації
Міністерство реінтеграції закликає не виселяти переселенців із закладів освіти без надання їм іншого житла. Попри це, проблема залишається гострою, і скарги від людей, яким повідомляють про необхідність залишити тимчасове житло, облаштоване у гуртожитках або на базі освітніх закладів, продовжують надходити.
Тимчасове житло для переселенців
У одному з гуртожитків Хмельницького жили понад 100 вимушено переміщених осіб з Донеччини, Луганщини, Харківщини. Проте у середині червня людям повідомили, що до кінця липня вони мають залишити цю установу:
«Нам сказали виселитися до серпня, бо гуртожиток мають готувати до навчального року, але куди нам йти? Деякі родини знайшли щось собі, а дехто взагалі повернувся назад під обстріли. А що робити нам, пенсіонерам? Фінансової можливості орендувати житло за наявними ринковими цінами у нас немає, ми із Сєвєродонецька, повертатись нікуди», — розповідає Сергій.
У відчаї люди звернулися до Благодійного фонду «Право на захист», який надає безплатну юридичну допомогу переселенцям по всій Україні.
Щоб розібратися з проблемою, юридична команда БФ «Право на захист» у Хмельницькому вирушила до гуртожитку, де юристи зустрілися з мешканцями та керівництвом установи.
Виявилося, що керівництво таким чином виконує наказ Міністерства освіти про підготовку до навчального року, тому оголосило про виселення.
Юрист Валерій Редик разом з ініціативною групою переселенців підготували колективні звернення до Хмельницької міськради та обласної цивільної адміністрації.
«Примусове виселення сімей без надання альтернативного житла є порушенням права на забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщеної особи. Стаття 47 Конституції України гарантує право кожного на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату. Згідно з частиною 8 статті 11 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, місцеві державні адміністрації забезпечують надання у тимчасове користування внутрішньо переміщеним особам житлового приміщення або соціального житла, придатного для проживання, за умови оплати вартості житлово-комунальних послуг», — зазначає юрист.
Активна робота дала результат. Людям дозволили лишитися. Проте подальша їхня доля все одно залишається невирішеною.
«Нам сказали, якщо буде онлайн-навчання і буде мало студентів, то ми зможемо залишитись, але якщо ні… Все одно постане це питання», — зазначив Сергій.
Майже 800 тисяч переселенців потребують прихистку
Це не єдиний випадок виселення, з яким стикнулися спеціалісти фонду. Схожа ситуація спостерігається також в інших гуртожитках, що знаходяться на балансі закладів освіти.
Зараз питання забезпечення переселенців, що виїхали із зони бойових дій і тимчасово окупованих територій, знаходиться на контролі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. За підрахунками міністерства, понад 800 тисяч внутрішньо переміщених українців потребуватимуть житла.
Про це заявила віцепрем'єрка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук у прямому ефірі Спільного телемарафону:
«Стосовно необхідності тимчасового житла, то майже 800 тисяч громадян України втратили житло. Модульним житлом, як і рештою будівництва займається Мінрегіон, у них є програми, відповідні гроші на це. Як ви знаєте, є програми разом з польським урядом, іншими урядами, є вже перші модульні містечка, але їх точно недостатньо», — сказала Верещук.
Проблема набуває загальнодержавного масштабу, і вже зрозуміло, що вирішувати її необхідно комплексним шляхом та державними програмами реконструкції будівель чи будівництва соціального і тимчасового житла.
Тимчасове житло: поки тільки на папері?
У травні 2022 набув чинності новий Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 № 495. Передбачений ним механізм покликаний вирішити одне з найбільш актуальних на сьогодні питань — забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом, принаймні на певний період. Ми попросили правову аналітикиню БФ «Право на захист» Анастасію Бурау прокоментувати цей законодавчий акт. Серед основних переваг Порядку Анастасія виділила наступне:
- одночасно з Порядком Уряд затвердив й інші документи щодо регулювання механізмів формування фондів тимчасового житла для ВПО;
- першим кроком на шляху отримання ВПО тимчасового житла є взяття на облік громадян, що потребують житла для тимчасового проживання. Тепер рішення про взяття на такий облік має прийматися уповноваженим органом протягом 1 робочого дня після подання ВПО відповідної заяви та необхідних документів. Раніше цей строк був значно довшим;
- механізм надання тимчасового житла в інших аспектах адаптовано до умов сьогодення.
При цьому Порядок має і низку недоліків.
“Основним відкритим питанням все ж таки залишається питання формування фонду, а саме наявності коштів для будівництва або придбання приміщень, а також достатньої кількості відповідних приміщень, що можуть бути надані ВПО. При цьому видається, що головною перешкодою, яка може завадити ефективному функціонуванню Порядку, може стати саме відсутність коштів для формування уповноваженими органами фондів житла. У такому разі Порядок навряд зможе принести переселенцям будь-яку користь. Водночас за умови наявності відповідних ресурсів, новий Порядок і передбачений ним механізм можуть стати одним зі шляхів розв’язання житлових питань, що наразі постали перед тисячами людей в результаті збройної агресії Російської Федерації,” — зазначила правова аналітикиня Анастасія Бурау.
Який досвід вже є?
У Солонківській громаді відкрили модульне містечко для переселенців зі сходу і родин ЗСУ. Загалом тут знайшли прихисток сорок людей.
Ціна одного такого будиночка з усіма вигодами — приблизно 10 тисяч євро, тож це альтернатива дорогій нерухомості. Для містечка їх побудували вже десять. За наступні два з половиною місяці планують зводити ще п'ятдесят.
Втім, щодо зручності таких модульних містечок виникають суперечки.
«Це все, звісно, добре, але за 10 тисяч євро, навіть дешевше, можна спокійно купити будинок в селі і зробити там ремонт, відповідним чином облаштувати його. Так, на це потрібен час, але це буде постійне житло, а не тимчасове, і це може частково вирішити питання вимирання українських сіл. Всім радив би звернути увагу на такий шлях вирішення житлового питання людей, що втратили свої домівки, чи потребують тимчасового прихистку», — зазначає користувач соцмережі.
Подібні модульні містечка були збудовані також на сході країни для переселенців 2014 року, проте мешканці будиночків також казали, що таке житло придатне не для кожної родини, зокрема, у ньому не дуже комфортно жити людям похилого віку і родинам з дітьми.
«Крута ініціатива! Проте той, хто не жив в такому будинку, не знає як під час спеки пластмаса виділяє специфічний запах. Всередині знаходитися неможливо. А взимку ця історія повторюється, так як опалення теж впливає на виділення цього смороду, особливо в районі розміщення радіаторів», — зазначає інший користувач.
Якщо ви переселенець і також стикнулися з ситуацією незаконного виселення, можете повідомити про це на гарячу лінію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 1548. Також з питань, що стосуються перетину кордону, відновлення втрачених документів, зруйнованого житла, соціальних виплат та отримання довідки ВПО тощо, телефонуйте щодня з 7:00 до 22:00 за телефонами "гарячої лінії" Право на захист:
- Vodafone: +380995075090;
- Kyivstar: +380685075090;
- LifeCell: +380935075090
Свої в Telegram 
