У Мирнограді від початку повномасштабної війни живуть без питної води. Як там вирішують цю проблему
До повномасштабного вторгнення у Мирнограді, що на Донеччини, жили 45 тисяч мешканців. Цьому місту 111 років. Воно утворилося біля шахт із декількох селищ, де жили гірники. У Мирнограді немає річок. Історики кажуть, колись вони тут були, однак промислова розробка копалин зробила цю територію повністю безводною. Та якщо до великої війни тут було нормально з водопостачанням, то зараз ситуація складна. Однак місцеві не опускають рук і вирішують проблему з відсутністю води. Свої бачили, як вони це роблять.
А як було до повномасштабного вторгнення?
Мирноград, як і вся Донеччина, отримував воду із Сіверського Донця. Ще з лютого воду з каналу Сіверський Донець місто, й інші населенні пункти західного Донбасу, не отримує. Головним джерелом централізованого водопостачання стало Карлівське водосховище. Вода тут не питна, технічна. Зараз Карлівка під постійним щільним вогнем росіян. Ворог майже щодня перебиває електричну мережу, знеструмлюючи фільтрувальну станцію. І коли Карлівка працює, воду з неї мешканці Мирнограду в кращому випадку отримують погодинно три дні на тиждень.
Ще навесні влада зробила в різних частинах міста свердловини. Їх обладнали фільтрами і вода з них питна. Люди розбирають цю воду в години роботи свердловин.
Та містяни і самі намагаютьсяя вирішити проблему із відсутністю води — біля багатоквартирних будинків зробили свої свердловини. І змогли заживити систему кожного будинку цією водою.
Голова ОСББ одного із багатоквартирних будинків Наталія Лясковка каже, рішення вибити свердловину ухвалили на загальних зборах мешканців будинку. Стандартна свердловина глибиною 30-40 метрів. Вибити один метр свердловини коштує від 850 до 1300 гривень. Після того, як вода починає йти, ставлять 2-3 фільтри і після цього використовують воду, як питну. Взагалі свердловина коштує мешканцям кожного будинку від 70 000 до 90 000 гривень. З однієї родини в багатоквартирному будинку виходить в середньому 3000 гривень.
Ті спеціалісти, в кого є бурильні установки, зараз мають черги з бажаючих зробити свердловини, аж по січень включно. Від початку робіт до повноцінної подачі води, а сюди входить не тільки буріння, але й облаштування свердловини бетонними кільцями, промивка, встановлення глибинного насосу, розводка по під’їздах і навіть по квартирах, йде в середньому до місяця.
Бізнесу у Мирнограді теж доводиться балансувати: або купувати воду, або робити для себе свердловини. Майже кожен підприємець, що робить для потреб свого підприємства свердловину, дає можливість брати з неї безкоштовно воду місцевим мешканцям. Або купувати воду. До речі, бізнес по підвозу води і доставці її на поверх в місті теж популярний. Але така вода не питна. Вартість одного літру цієї води — 1 гривня.
Військова адміністрація Мирнограду розглядає питання використання альтернативних джерел водопостачання. Цей проєкт може бути реалізований разом з Покровською громадою та обласною військовою адміністрацією.
— У нас є програма по альтернативному водозабезпеченню, — розповідає голова Мирноградської військової адміністрації Юрій Ключка. — Підземні води будуть проходити через фільтрувальні станції і подаватися в існуючі водогони Мирноградської і Покровської громад. Проєкт може бути запущений в роботу протягом наступних двох місяців.
Поки ці плани в стадії реалізації, Мирноградська громада змогла розпочати опалювальний сезон. Не обходиться без складнощів. І Мирноград, як і весь західний Донбас, пристосовується до життя без води, з постійними перебоями електропостачання і без газу в багатоквартирних будинках.
До речі, місто вже жило понад чотири місяці без централізованого водопостачання у 2014 році. Тоді це сталося через бойові дії. Згодом подачу води до міста вдалося відновити.
Свої в Telegram 
