Як довго волонтери зможуть підтримувати працездатних переселенців? Пояснює Ольга Данилова
За понад рік повномасштабної війни в Україні волонтери евакуювали із зон бойових дій тисячі людей, вони розселяють їх по шелтерах. Організовують евакуацію за кордон чи у лікувальні заклади. Окрім цього, організовують гуманітарні місії у прифронтові міста і села, у звільнені населені пункти, а також допомагають переселенцям у місцях тимчасового розселення.
У чому суть?
Ще з 2014 року в зонах активних бойових дій спостерігалася така тенденція: люди звикли, що їм привозять гуманітарну допомогу, всіляко підтримують та опікуються ними. Коли активність бойових дій дещо знизилася, а волонтерської допомоги стало менше, людей охопила паніка, а на волонтерів покотилася хвиля негативу. За декілька років люди звикли, що отримують все просто так й забули, що за своє життя та за життя власних дітей несуть відповідальність лише вони самі. А для того, щоб щось отримати, треба працювати.
Після початку широкомасштабної війни в Україні волонтери знову стикнулися з цією проблемою. Працездатні та здорові люди обирають жити в шелтерах, отримувати гуманітарну допомогу і навіть не шукають роботу. Про це розповіла волонтерка фонду "Добрий рух" Ольга Данилова в інтерв'ю для YouTube-каналу Свої.
"Здоровим, працездатним людям потрібно дати зрозуміти, що за 2-3 місяці перебування в шелтері вони мають вирішити для себе варіант з роботою. Годувати, поїти постійно — це нереально. Людям, яких ми вивезли, ми місяць-два допомагаємо. А потім вони "сідають на шию". Ми їм пояснюємо, що ми вас евакуювали, поставили на ноги, а далі пробуйте самі", — пояснює Ольга Данілова.
Волонтерка підкреслює — щодо утримання людей з обмеженими фізичними можливостями питань немає. Вони часто не можуть самі про себе подбати.
"Якщо це маломобільні — це однозначно. Якщо це сім'ї з дітьми — це однозначно допомога. Якщо це люди з інвалідністю, то їх ніхто ніколи не покине. Питання лише до здорових, працездатних людей", — каже волонтерка.
Дивіться повне відео 🎥
Що було раніше?
У суспільстві жваво обговорюється можливе скасування виплат для переселенців певних категорій. Зокрема тих, хто офіційно працевлаштувався на новому місці. Посадовці вважають, що тих, хто евакуювався давно, але так і не знайшов роботу, простіше працевлаштувати, аніж платити 2 тисячі гривень щомісяця.
"Ми задумуємось над форматом, бо є люди, які вже цілий рік отримують таку допомогу. І є варіант — можливо, таким людям вже допомогти реінтегруватися в громаду, знайти роботу, підтримати їх, щоб вивести в економічну самостійність. Напевно, логічніше дивитися з врахуванням адресності, бо сьогодні ми платимо всім і ми не перевіряємо: а, може, людина вже працює, а, може, вона взагалі вже працювала. Все-таки, якщо ти рік працював, то якусь подушку відносної стабільності собі забезпечив", — заявила в ефірі "Українського радіо" міністерка соціальної політики Оксана Жолнович.
Проте, чи це пусті балачки, чи підготовка населення до можливих змін у житті переселенців — невідомо. Закладений бюджет на виплати може не витримати, адже люди продовжують евакуюватися із зони бойових дій та оформлювати допомогу. Торік переселенцям було виплачено 53 з 57 запланованих мільярдів гривень допомоги.
Свої в Telegram 
