Зрадники, колишні активісти та вбивці. Хто балотується в депутати на тимчасово окупованій Луганщині
Днями на території так званої "лнр" мають відбутися "вибори". Окупаційна влада зазначає, що п’ять політичних партій висунули 336 кандидатів на вибори депутатів "Народної Ради Республіки" першого скликання. Зокрема, 74 кандидати від "Єдиної Росії", 60 кандидатів від ЛДПР, 72 кандидати від партії "Справедлива Росія — Патріоти — За правду", 65 кандидатів від партії "Нові люди" та 65 кандидатів від КПРФ.
Серед кандидатів більшість тих, хто перейшов на сторону окупантів ще у 2014 році, і невеликий відсоток колаборантів з новоокупованих території. Ще серед кандидатів є військові, які спочатку все знищили, вбили тисячі людей, а тепер рвуться до влади. Ось коротко про деяких з них.
Що сталося?
10 вересня на тимчасово окупованих територіях мають відбутися так звані вибори до місцевих рад.
Серед кандидатів — місцеві колаборанти, військові та росіяни, які заради влади приїхали на наші землі.
Голова Сєвєродонецької РДА Роман Власенко в ефірі телемарафону "Єдині новини" припустив, що політичні процеси були організовані приїжджими з рф, а кандидати в депутати в більшості не місцеві.
"На новоокупованих територіях залучаються до роботи на "виборах" люди з Луганська, місцевих у цьому процесі не дуже багато — десь 20%".
Старі/нові обличчя
Серед так званих цивільних кандидатів є досвідчений колаборант. Йдеться про Павла Пілалова, уродженця Грузії. Про роки його дитинства та юності інформації немає. Відомо лише те, що у 2005 року закінчив Луганський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка. Здобув спеціальність "Вчитель фізичного виховання". У 2010 році отримав ступінь магістра у тому ж виші, там же у 2016 році вивчився бізнес-адмініструванню.
Павло Пілалов
У 2005 році Пілалов отримав посаду директора Луганського фізкультурно-оздоровчого центру "Авангард". Там працював до 2015 року, погодившись на співпрацю з окупантами.
Згодом окупаційна влада призначила його на посаду керівника апарату Уповноваженого з прав дитини "лнр". Працюючи на росіян, кар’єра Павла Пілалова стрімко йшла вгору. Вже за рік він став виконувачем обов'язків Міністра у справах сім'ї, молоді, спорту та туризму. А у листопаді 2018 року його обрали депутатом до Народної Ради "лнр" III скликання.
Варто додати, що до початку російської агресії 2014 року родич Пілалова — Маноліс Пілалов, був заступником мера Луганська, а з 2015 року очолив окупаційну адміністрацію міста.
В топі колаборантських кандидатів уродженка Одеси Зинаїда Надьон. У 1970 року закінчила тоді ще Одеський технологічний інститут харчової промисловості ім. М. В. Ломоносова. Після закінчення навчання працювала змінною майстринею, начальницею цеху та начальницею відділу Обласного управління хлібопродуктів. З 1980 року працювала на Луганському комбінаті хлібопродуктів: з 1986 року — його директоркою та головою правління.
Зинаїда Надьон
У 2014 році Зинаїда підтримала окупаційну владу, за що отримала посаду голови наглядової ради ПАТ "Луганськ-Нива". А згодом й керівниці "Комітету з питань бюджетно-фінансової, інвестиційної та податкової політики, економіки, торгівлі та зовнішніх зв'язків, розвитку малого та середнього бізнесу".
Надьон увійшла до ТОП-20 найбагатших керівників "днр" та "лнр". Колаборантка змогла повністю монополізували луганський ринок, витіснивши всіх продавців хліба та крупи.
Вбивці йдуть в депутати
Свої кандидатури в депутати подають і ті, хто не лише перейшов на бік окупантів, а й пішов вбивати українців, долучившись до так званої "СВО".
Серед таких колишній заступник мера міста Антрацит Олександр Ліньков. Пішовши на співпрацю з окупантами, він став першим заступником "голови адміністрації міста Антрацита та Антрацитівського району-заступником голови колегії "адміністрації міста" "лнр". Окупанти навіть присвоїли йому звання почесного громадянина.
Олександр Ліньков
Та коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Ліньков долучився до армії вбивць. Й до нині він продовжує виконувати "військовий обов’язок" на боці окупантів. Та ще й хоче дістатися до влади, аби мати ще більший вплив на і без того змучених жителів Луганщини.
Ще один учасник так званої "СВО" та кандидат в депутати — 25-річний уродженець Сєверодонецька Марк Воржев. Своєю любов’ю до "руського миру" він прославився ще у 2014 році. Тоді ще 9-класник Воржев захищав пам’ятник Леніну у Сєвєродонецьку у лютому 14-го. А ще встиг створити організацію "АнтиФА", націлену на боротьбу з уявними фашистами. Коли українські захисники звільнили Сєверодонецьк від бойовиків, Марк зі своєю матір’ю втік до Москви, начебто лікуватися від отриманих до цього трьох контузій.
Марк Воржев
Та у 2022 році він знову прийшов зі зброє. У складі "добровольчого батальйону" він "брав Київ за три дні", воював під Ізюмом. А згодом знову повернувся на малу батьківщину, аби остаточно знищити свій регіон. Зокрема, Воржев брав участь у захопленні Сєверодонецька. Тоді ж бойовики назначили його мером міста. Та за декілька тижнів його зняли з поста, замінивши більш "досвідченим" Миколою Моргуновим.
Перевзування задля кар’єри
Серед кандидатів в депутати на новоокупованих територіях Луганщини мало нових облич. Та є ті, хто заради тимчасового кар’єрного зростання вирішив піти на співпрацю з бойовиками. Наприклад, Неля Гордієнко. Вона народилася у Татарстані, але у дитинстві з батьками переїхала до Лисичанська.
До початку повномасштабного вторгнення була помічницею депутата міської ради від "Європейської солідарності" Віталія Шведова. Як громадська діячка, активно долучалася до обговорень роботи патрульної поліції області.
Попри, здавалося б, активну громадянську позицію, у 2021 році на своїй сторінці у Facebook Гордієнко до своїх фото додавала написи "мой родной язык русский" та доєднувалася до російського "полку перемоги", причепивши на фото радянську символіку. Чому на це не звертали увагу спецслужби та влада — велике питання. Мабуть, "активістка" давно чекала на "руський мир". І врешті-решт дочекалася.
Неля Гордієнко
Тепер у тимчасово окупованому Лисичанську Неля Гордієнко стала керівницею одного зі складів гуманітарної допомоги від "Єдиної Росії". Від цієї ж партії Гордієнко балотується у депутати.
Розтягнуте голосування
За даними Центру національного спротиву, на тимчасово окупованих територіях Луганщини так зване "дострокове голосування" розпочалося вже 2 вересня.
"З 8 по 10 вересня "вибори" вже будуть на дільницях. Така розтягнута схема необхідна росіянам, аби приховати явку та відсутність інтересу місцевих до "волевиявлення".
Наразі ж "члени виборчої комісії" у присутності російських солдатів обходять помешкання українців, аби виявити охочих "голосувати". Аналогічну схему росіяни вже відпрацювали у 2022 році на "референдумі".
"Вже 8 вересня росіяни планують завезти масовку з псевдостудентських друзів, а також з гастролерів з рф для фіксації явки на кількох обраних дільницях".
А поки на тимчасово окуповані території бойовики завезли так званих "громадських спостерігачів" з рф, бо серед місцевих вони так і не змогли знайти достатню кількість учасників цього показового процесу.
Свої в Telegram 
