Шкода, завдана росією. Чи можуть постраждалі від війни отримати компенсацію від рф
Агресія з боку росії завдала чималої шкоди українцям. Вони втратили близьких, залишилися без житла чи зазнали тортур з боку окупантів. Нині перед багатьма з постраждалих внаслідок війни постає питання, чи можна отримати відшкодування за нанесену шкоду від країни-агресорки. На ці питання для Свої відповіла юристка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Олена Куваєва.
Чи можуть люди отримувати ухвалу суду щодо стягнення з росії коштів за моральну шкоду
Є випадки, коли люди звертаються до національних судів України, щоб отримати компенсацію за моральну або матеріальну шкоду, завдану росією.
"Але треба розуміти, що ухвала, винесена українським судом, навіть якщо це Верховний суд, фактично ні до чого не зобов’язує ані росію, ані будь-яку іншу державу, як і навпаки – рішення судів рф ні до чого не зобов’язують Україну, оскільки кожна країна має імунітет (так званий суверенний імунітет). Це означає, що жодна держава не підпорядковується рішенням органів влади іншої держави".
Тобто у відносинах держава-держава або держава-фізична особа для стягнення коштів з державного бюджету значення може мати або рішення самої країни (в нашому випадку росії), або рішення якоїсь наднаціональної інстанції, міжнародного суду, повноваження якого визнала росія.
Хто звертається до юристів по допомогу у стягненні з країни-агресорки шкоди
Олена каже, зазвичай до них звертаються люди, які стали жертвами воєнних злочинів — жертви катувань, люди, яких окупанти незаконно позбавили волі, або ті, хто утримувався у полоні, родичі загиблих або викрадених, люди, що отримали важкі травми.
До яких міжнародних інстанцій можна подати заяву
Юристи УГСПЛ допомагають складати звернення до міжнародних інстанцій, зокрема, до Європейського суду з прав людини або до Комітету ООН з прав людини.
"Їхні рішення трохи відрізняються. Якщо рішення Європейського суду носить зобов’язальний характер, то Комітет ООН надає рекомендації для держави щодо виправлення факту порушень прав людини. Тож ми вважаємо ЄСПЛ більш ефективним".
Проте, наголошує Олена, для звернення до обох з цих органів вимагається вичерпання національних засобів правового захисту.
"Тобто на території двох держав потрібно зробити все, для того, щоб відновити своє порушене право. Тож ми звертаємося до нацорганів України та рф».
Які кроки для подання позову до суду
1. Підготовка заяви про кримінальне правопорушення до поліції, СБУ або прокуратури.
"Протягом 24 годин з моменту подачі заяви відповідний орган зобов'язаний відкрити провадження у справі. Якщо цього не стається, ми оскаржуємо це у суді".
2. Очікування слідчих дій.
"Далі це компетенція держави. Наприклад, якщо ми говоримо про обстріл, то органам треба провести огляд місця події. Якщо про загибель — то очікуємо на призначення та висновку експертизи. Від потерпілого вимагається лише співпраця зі слідчими органами".
Те саме має відбуватися у слідчих органах рф.
"Ми пишемо заяву про вчинення кримінального правопорушення відповідно до російського Кримінального кодексу й подаємо її через онлайн-форму, оскільки не маємо інших можливостей для цього. І так само чекаємо відповіді. Направду, від слідчого комітету рф вони надходять дуже рідко. Фактично звернення ігноруються. Але така реакція зараховується міжнародними органами, як спроба вичерпати національні засоби захисту".
3. Підготовка та відправка заяв до міжнародних органів.
"Збираються всі документи, наявні в постраждалого, а також ті, які надають національні органи, і готується заява відповідної форми. Коли все зібрано, справа відправляється до міжнародної інстанції".
Росія денонсувала Європейську Конвенцію з прав людини та вийшла з Ради Європи. Що робити тепер?
Денонсація ЄКПЛ впливає виключно на можливість звертатись до Європейського суду з прав людини і ніяк не обмежує можливість звертатись до Комітетів ООН. Фактично Європейською Конвенцією з прав людини охоплюються всі порушення, вчинені рф до 16 вересня 2022 року. Протягом цього часу росія була зобов’язана дотримуватися Конвенції, тому щодо всіх порушень, вчинених нею до цього періоду, можна звертатися до Європейського суду з прав людини.
"Але тут є нюанс. На подачу звернення до ЄСПЛ надається чотири місяці з моменту вичерпання всіх ефективних засобів національного захисту".
Наразі, каже Олена, у випадку з росією ефективних засобів захисту від порушень, які сталися внаслідок війни, немає. Тобто жодне звернення до жодного органу, ймовірніше за все, не призведе до реального результату у вигляді припинення порушення або компенсації.
"Це означає, що у нас є лише чотири місяці з моменту порушення, щоб звернутися до ЄСПЛ. Тож якщо граничний строк порушення був 16 вересня 2022 року, то час для подання заяви вже давно минув. У такому випадку залишається варіант звернення до Комітету ООН".
Проте, наголошує Олена, у Європейського суду є поняття — триваюче порушення. Також він враховує реальну можливість людини звернутися до нього.
"Якщо порушення почалося у травні 2022 року, наприклад, особу було викрадено, все, що сталось з нею до 16 вересня 2022 року, охоплюється дією Конвенції. Але людина не мала можливості звернутися до Європейського суду через об’єктивні причини, і це можливо підтвердити документально або свідченнями інших осіб".
В такому випадку від дня звільнення в такої людини є чотири місяці для того, щоб звернутися до Європейського суду з прав людини щодо тих порушень, які сталися з травня до вересня.
Тим не менш, каже Олена, подавати заяви, або, принаймні, звертатись до правоохоронних органів України треба за будь-яких обставин.
"Заявити про порушене право сьогодні, принаймні, дати про це інформацію поліції — значить у майбутньому отримати шанс на компенсацію, повпливати на репарації, допомогти зафіксувати обсяг шкоди, завданої росією".
Раніше Свої писали, де ВПО можуть отримати безкоштовну юридичну допомогу.
Свої в Telegram 
