Віталій все життя збирає старі речі. Він живе під обстрілами у власному будинку-музеї у Часовому Ярі
У прифронтовому Часовому Ярі фактично не залишилося людей. Через постійні обстріли місцеві евакуювалися. Та серед небагатьох, хто залишився — 74-річний Віталій. Живе він у власному будинку, який більше схожий на музей. Колекції старовинних радіоприймачів та годинників він показав журналістам The Kyiv Independent.
Аби бути вдома
Віталій усе життя прожив у Часовому Ярі. Своє прізвище він не називає журналістам з міркувань безпеки.
Житель Часового Яру Віталій
Його дружина й син померли кілька років тому, нині чоловік живе сам. У Часовому Ярі наразі немає жодних комунікацій — все перебили ворожі снаряди. Аби трохи відволіктися, Віталій слухає музику.
На старенькому комп'ютері Віталій любить дивитися кліпи
Попри небезпеку, Віталій відмовляється евакуюватись у безпечніші куточки України. Чоловік виживає завдяки гуманітарній допомозі, яку нерегулярно привозять до міста. Ще щомісяця отримує пенсію, їздить за нею сам власною автівкою.
«Виїхати, а потім бомжувати? Немає до кого. Мені пропонували волонтери евакуюватися. Але я відмовився. Я тут народився. Якщо вже накриє, то помру вдома. Не хочу нікуди їхати».
Унікальний будинок-музей
Будинок Віталія більше схожий на музей. Тут є колекції різних речей, які він збирав протягом усього життя, — старовинні плакати, ікони та годинники на стінах, старі магнітофони, телевізори.
«У мене є приймачі та магнітофони 1937 року, 60-х та 70-х років», — розповідає Віталій.
А ще у будинку є майстерня. Там чоловік ремонтує апаратуру. Каже, переважно стару, ту, що викидають люди.
Подвір’я Віталія повне дивних різнокольорових речей, які він збирав все життя. Тут і картини, і скульптури, і використані ящики, й інструменти, іграшки, годинники, ікони та інші речі.
Віталій на подвір'ї свого будинку
«Взагалі я хотів зробити тут все капітально: мозаїку на стінах, арку. Планув зробити сосновий бір, встановити бесідку. Думаю, буде час на пенсії, але всьому завадила війна».
Свої в Telegram 
