Відновила власну справу у Дніпрі. Історія грумерки з Торецька Марини Гайко
Грумінг — це справа мого життя
Марині 39 років. За освітою жінка лікар-акушер, але ще з дитинства вона обожнювала тварин. Тому пов’язала своє життя саме з цією сферою.
“Я дуже люблю тварин, а вони мене. Тому ми легко знаходимо спільну мову. Ще з самого дитинства я не могла пройти повз котиків і песиків, тому зараз у мене дві собаки і двоє котів”, — розповіла Марина Гайко.
Після закінчення навчання на акушерку Марина стала працювати асистентом ветлікаря в Торецьку, а потім захопилася грумінгом. Відтоді вона вже понад 8 років стриже домашніх тварин.
Марина Гайко каже, що грумінг — це справа її життя
“Після того, як я пропрацювала кілька років асистентом, я почала стригти домашніх тварин. Робота у ветеринарній клініці дала мені базу знань з ветеринарії, що мені дуже допомогло. Через декілька років я повністю пішла в грумінг і загалом працюю в цьому вже більше 8 років”, — каже Марина Гайко.
Марина вважає грумінг справою свого життя і покликанням. За 8 років вона напрацювала свою клієнтську базу та мала записи на місяць вперед, але війна все змінила. І жінці довелося їхати з рідного міста. Марині вдалося вивезти з Торецька тільки свої знання. Все необхідне обладнання так і залишилося там у кабінеті.
“Уже 2 роки не були вдома, а їхали, як і всі нормальні люди, на два тижні”, — жартує Марина.
Грумеру важко знайти приміщення, бо робота специфічна
Після евакуації перед Мариною постало питання: де жити та працювати? Адже у неї двоє котів і двоє собак, а ще — специфічна робота.
“Спочатку я знайшла вакансію грумера дуже далеко від орендованої квартири. Їхати до роботи потрібно було годину. І щоранку та щовечора, коли я їхала на роботу та поверталася додому, я моніторила усі об’яви з оренди нерухомості”, — розповіла жінка.
Родина шукала квартиру, де Марина могла б працювати. Але для орендодавців цей запит — жах.
“Професія грумера доволі специфічна, тому орендодавці категорично відмовляються здавати приміщення під таку зайнятість. Я дуже люблю чистоту та порядок, тому у мене в кабінеті завжди прибрано, але це не доведеш орендодавцям”.
Марина Гайко дуже любить тварин, тож пов'язала своє життя з грумінгом
Родині все ж вдалося знайти таку квартиру. Гарні умови, зручне розташування, але дуже дорого.
“Я шукала квартиру протягом двох місяців. Я не можу передати словами, наскільки це було важко. Квартира була дуже дорогою, але ми могли й жити там, і я могла працювати. Протягом цих місяців чоловік не міг знайти собі роботу, тому працювала тільки я. Хтось скаже, що йшов би хоча б вантажником працювати, але роботи не було настільки, що навіть вантажником було нікуди влаштуватися”, — згадує підприємиця.
На пошук нового житла дали 2 тижні
Через кілька місяців квартиру, яку орендувала родина, власники вирішили продати. Родині Марини нічого не залишилося, як швидко шукати нове житло. На це родині дали 2 тижні.
“На “нульовому” поверсі в цьому ж будинку здавалося приміщення. Я знала, що його не здадуть для грумера, але все ж таки вирішила подзвонити. Я подзвонила й сказала, що вони здадуть мені це приміщення. Вони сказали, що ні, але через день передзвонили й погодилися. Тут моя цілеспрямованість добре спрацювала”.
Приміщення було в жахливому стані, але заради роботи Марина була готова його відремонтувати.
“Зараз я його потроху приводжу до ладу, але ви не уявляєте, наскільки там було жахливо. Потроху дороблюю ремонт та приймаю клієнтів, хоча сирість трохи відчувається”, — каже підприємиця.
Марині вдалося напрацювати нову клієнтську базу. Частими клієнтами є й переселенці з рідного Торецька. Життя потроху починає налагоджуватися.
“Тільки два місяці тому я перестала плакати щодня. До цього усі два роки сльози були моїми супутниками кожного дня. Так важко мені далася ця евакуація”.
Якщо ви маєте песика та знаходитеся в пошуках грумера, ви можете стати клієнтом Марини та підтримати діяльність землячки та переселенки з Торецька. Щоб записати свого улюбленця до неї на стрижку, напишіть Марині в Instagram або у месенджери за номером (050) 803 93 96.
Свої в Telegram 
