Побралися між поїздками у прифронт. “Білі янголи” Дмитро і Валерія Біленець рятують людей на сході
З родиною Біленець журналістка Свої Ганна Курцановська познайомилася ще наприкінці січня під час відрядження до Лиманської громади на Донеччині.
По спеціальності не працювали — вступили до лав поліції
Валерії 26 років, вона родом з Лиману. Після школи навчалася у Слов’янському коледжі транспортної структури на зв’язківця. Але за спеціальністю не працювала, бо Валерія ще з дитинства мріяла працювати в поліції. І 22 вересня 2018 її мрія здійснилася.
Валерія Біленець
“У своїй родині я не єдина, хто пов'язана з поліцією. Дідусь та дядько багато років віддали службі. Правда, дід вже помер, а дядько на пенсії”.
Дмитру 23 роки, він теж народився в Лимані. Навчався у Слов’янському фаховому коледжі, його спеціальність була пов’язана з обслуговуванням комп’ютерних систем та мереж.
“Отримав диплом, одразу пройшов конкурс і у січні 2020 вступив до лав Національної поліції”.
Познайомилися під час розкриття тяжкого злочину
До повномасштабної війни Валерія працювала помічником слідчого. Також до її обов'язків входило забезпечувати охорону громадського порядку, інакше кажучи, патрулювання міста. Дмитро був оперуповноваженим карного розшуку — розшукував злочинців та безвісти зниклих, а також їздив на впізнання трупів.
Дмитро Біленець
Дмитро і Валерія познайомилися 4 роки тому під час розкриття тяжкого злочину. Вони і раніше перетиналися у відділку, але не було можливості познайомитися. А тут випала така нагода: Валерія і Дмитро прибули на виклик — 7 листопада 2020 стався розбійний напад. За словами чоловіка, його з Валерією призначили в одну групу і вони опитували людей, з’ясовували деталі злочину.
“Три доби були разом. Спілкувалися, дізнавалися одне про одного, розповідали історії зі свого життя. Лєра мені одразу сподобалася…”
Транспортування загиблих, допомога живим
З початком великої війни Дмитро і Валєрія нікуди не виїздили з Лиману. Це було їхнє спільне, виважене рішення — залишатися у рідному місті й допомагати людям. Лише коли російські війська зайшли в Лиман, вони на 4 місяці передислокувалися до Миколаївки, це у Краматорському районі. А потім повернулися додому.
“Ми, як і інші співробітники поліції, працювали, допомагали місцевим. З Дмитром пройшли курс парамедиків, евакуювали поранених. Наприкінці 2022 року надійшла інформація, що в Лиманській громаді буде спеціальний екіпаж “Білий янгол”. Дома поговорили про це і вирішили, що будемо разом працювати”.
Це Торське. Руїни, поранені, скалічені долі, біль і сльози - це чи не щодня бачать поліцейські
1 грудня 2022 був їхній перший робочий день. За словами Валерії, з того часу у них було кілька сотень виїздів — це евакуація населення, вивезення людей, які потребують медичної допомоги, доставка гуманітарної допомоги у віддалені населені пункти та села, які прилягають до лінії фронту, а також транспортування загиблих мирних жителів.
Життя хоч і нагадує “день бабака”, але ми на своєму місці
Напарники багато годин проводять у броньованому авто, удвох щодня вантажать гуманітарну допомогу, неодноразово потрапляли під обстріли, на них полювали ворожі дрони. Дмитро прикривав Валерію, а вона — його.
Подружжя Біленець допомагає у складі екіпажу "Білий янгол" рятувати людей на Донеччині
“Коли була масова евакуація з Бахмута, ми та інші екіпажі “Білих янголів” вивозили людей з міста. А тепер працюємо виключно в Лиманській громаді. Кілька разів на тиждень їздимо в села Торське та Зарічне. Переважно там живуть пенсіонери. Люди не через майно або будинки там залишаються. Всі, з ким нам довелося поспілкуватися, як один, говорять: “Нам нікуди їхати, нас ніхто ніде не чекає…” Тому вони залишаються, живуть під постійними обстрілами у напіврозвалених будинках, ризикуючи бути вбитими”.
Жодної дитини в селах, які належать до “червоної зони” немає. Валерія каже, тільки-но з’явилося розпорядження голови обласної військової адміністрації про евакуацію, всі родини з дітьми були вивезені у більш безпечні регіони.
Дмитро каже, що у Валерії була змога перевестися на посаду, де ризик мінімальний, але вона відмовилася.
Дмитро під час однієї з поїздок
“Лєра сказала, що хоче завжди бути поруч зі мною. Я це дуже ціную, і кохаю її. Хоча у нас життя, наче “день бабака”: прокинулися, поснідали, зібралися і поїхали на допомогу, приїхали додому, прийняли душ, поїли й спати, щоб завтра знову поїхати допомагати або рятувати. Але ми любимо свою роботу. Можу з упевненістю сказати — я з Лєрою на своєму місці”.
Побралися між поїздками в прифронтове село
17 травня 2023 року Валерія і Дмитро одружилися в Лимані. Їх розписав особисто генерал поліції третього рангу Руслан Осипенко, начальник Головного управління Національної поліції України в Донецькій області. Як пояснили, він має повноваження розписувати підлеглих під час воєнного стану. Після офіційної церемонії молодята приїхали додому. Добре, що в день їхнього свята не було виклику, а наступного, каже Валерія, вже довелося їхати на допомогу людям.
Валерія і Дмитро побралися між поїздками у прифронтове Торське
“Ми були в селі Торське, воно за кілька кілометрів від лінії фронту. Там ніколи не буває тихо, постійно вибухає. Наступного дня після весілля привезли людям хліб. І за день до весілля теж туди їздили, і ледве виїхали. Але все добре закінчилося”.
4 липня 2023 року Володимир Зеленський нагородив Валерію Біленець орденом “За мужність” ІІІ ступеня. А вона під час церемонії нагородження у Києві передала президенту патч “Білих янголів”.
Валерія отримала відзнаку від Володимира Зеленського
Для тих, кому потрібна допомога або евакуація, нагадуємо контакти підрозділу "Білий янгол":
- Лиманський напрямок (066) 56-16-102;
- Бахмутський напрямок (066) 56-15-102;
- Авдіївський напрямок (066) 56-19-102;
- Мар’їнський напрямок (066) 56-10-102;
- Великоновосілківський напрямок (066) 56-11-102.
Свої в Telegram 
