Вийшов фільм Ірини Цибух «Відстань». Це 16 історій про життя підлітків на Донеччині і Луганщині
6 червня в ефірі Першого каналу Суспільного Мовлення відбулася прем’єра документального фільму «Відстань» авторства нині покійної журналістки і бойової медикині Ірини Цибух. В ньому розповіли про життя підлітків Донецької та Луганської областей. Презентація фільму була запланована на 25 лютого 2022, однак скасувалася через початок повномасштабної війни.
Що сталося?
У День журналіста, 6 червня, в ефір вийшов документальний фільм «Відстань» авторства Ірини Цибух. Вона загинула 29 травня — за 2 дні до свого 26-річчя — на Харківському напрямку, перебуваючи на ротації з побратимами батальйону «Госпітальєри».
«Цей показ — найменше, що ми можемо зробити у пам'ять про цю її роботу. Важливою, звісно, є і дата — День журналіста, професія, якій Іра так багато присвятила. Неймовірно, скільки така молода людина встигла зробити важливого, залишивши памʼять не просто про себе, а про те, що їй найбільше боліло — війна, несправедливість, Донбас», — зазначила радниця голови правління Суспільного Ангеліна Карякіна.
Що відомо про фільм?
Робота над стрічкою розпочалася у жовтні 2021 року. Ірина Цибух та режисер Сергій Жулін провели 16 інтерв'ю з підлітками Донеччини та Луганщини. Під час розмови вони фіксували історії дітей про їхнє життя та побут у прифронтових населених пунктах, говорили про досягнення та плани на майбутнє.
В процесі зйомок фільму
Сергій Жулін розповів, що зйомки тривали впродовж 10 днів у різних містах і селах: Мар'їнка, Веселе, Покровськ, Золоте, Нью-Йорк. Презентувати фільм планували 25 лютого 2022 року, проте через початок повномасштабної війни показ стрічки скасували.
Ірина повернулась у медичний добровольчий батальйон «Госпітальєри», проте навіть тоді вона продовжувала підтримувати зв’язок із дітьми і їхніми батьками. Сергій згадує, Ірина була людиною зі спрагою до свободи і широким люблячим серцем, готовим обійняти кожну дитячу долю.
«Точно знаю, що одна з наших героїнь, талановита дівчина Тая з села Нескучне Донецької області, яка вже робила впевнені кроки в літературі, з мамою Мар'яною виїхали в Німеччину. Пригадую, як посадивши Таю з мамою у Львові в автобус до міста Хюкельховен, набрав Іру і поділився. «Думаю, так для них зараз буде краще. Впевнена», — почув від неї. А за деякий час російські війська знищили практично все село, де мешкала Тая», — додав Сергій Жулін.
Що відомо про Ірину Цибух?
З 2015 року Ірина Цибух була бойовою медикинею у складі добровольчого батальйону «Госпітальєри». Батальйон займається медичною евакуацією військових у гарячих точках на лінії фронту.
Паралельно працювала над реформою Суспільного мовлення, як режисерка знімала документальні фільми на Сході.
«Іра львів'янка, але на Донеччині й Луганщині почувалась, як вдома, і мала якийсь глибинний зв'язок із цим регіоном. Пам'ятаю, як вона в один день після зйомок сказала мені: «Знаєш, інколи у мене таке враження, що в минулому житті я жила на Донбасі й працювала з простими роботягами», — згадував Сергій Жулін.
Ірина під час зйомок фільму "Відстань"
Початок повномасштабної війни Ірина зустріла у Краматорську, де мала презентувати свій фільм про дітей у селах Донеччини та Луганщини «Відстань».
«Місія цієї кінострічки — мотивувати місцеву й центральну владу, щоб вони розвивали інфраструктуру для дітей, які живуть у віддалених районах. Планували показати фільм у Сєвєродонецьку, потім — у кінотеатрі «Жовтень» у Києві. Але повномасштабна війна все змінила», — розповідала в одному з інтерв’ю Ірина.
Ірина знову повернулася до батальйону. А у перервах між ротаціями вона багато говорила про політику пам’яті.
Бойова медикиня Ірина Цибух
«Я така ж молода дівчина, як будь-яка у Франції чи Іспанії. Ми відрізняємося тільки тим, що на нашому кордоні тоталітарний режим, котрий напав на країну, яку я дуже люблю. Мені подобається подорожувати, але жити я хочу тут. І тому я захищаю свою країну, тому й готова померти, щоб мати волю у своїй країні», — казала Ірина.
Ірина загинула 29 травня 2024 року на Харківському напрямку. Їхнє авто підірвалося на міні. Ірина Цибух — «Чека», померла одразу, водій вижив, але отримав поранення нижніх кінцівок. Лише за кілька днів, 1 червня, їй мало виповнитись 26 років.
Свої в Telegram 
