Екологія об’єднує: як боротись за чисте довкілля, вчить новий фільм про Маріуполь
Ролик про п’ять маленьких кроків, які може зробити кожен, щоб допомогти Землі, набирає на «Фейсбуці» понад півтора мільйона переглядів. Такі показники здивували навіть самих авторів з медіапроєкту «ЭкоРубрика». І вже 15 липня вони випустять документальний фільм про Маріуполь і те, як активісти рятують місто від забруднення.
Фільм є другим у серії документалок про українські міста з екопроблемами. Перший був присвячений батьківщині нинішнього президента Зеленського – Кривому Рогу.
«ЭкоРубрика» є проєктом онлайн-видання «Рубрика», яке в березні 2018-го заснувала Анастасія Руденко, сама, до речі, родом зі Слов’янська. «Своим» Настя розповіла, що вразило у містах, де працювала команда фільму, як звичайні люди впливають на роботу величезних заводів і як робити теми довкілля медійними. Далі – її пряма мова.
Краудфандинг на проблемні репортажі
Команда «Рубрики» сформувалась з учасників громадських організацій, тому ми від початку позиціонуємось як видання для соціально активних людей. Також ми намацували свою нішу, експериментували з темами, і екологія прийшла органічно. Коли ми пишемо еконовинки, про екологічні стартапи, проблеми довкілля, це добре сприймається аудиторією, на це існує запит. Люди переросли наявну інфраструктуру та політику, яка це не враховує, бо, наприклад, є лише декларативний обов’язок сортувати сміття, і таких парадоксів багато.
Анастасія Руденко на тлі найбільшого в Україні металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Наш автор Олександр Ярощук запропонував створити серію матеріалів про екологію. Ми вирішили запустити краудфандинг на створення репортажів з українських міст з проблемами довкілля. Йшлося про п’ять міст: Кам’янське, Маріуполь, Кривий Ріг, Калуш і Запоріжжя. Я була здивована, що ми, доволі молоде видання, зібрали необхідні кошти. Так у нас на сайті з’явилася «ЭкоРубрика».
Без моралізаторства, снобізму і трагізму
Ми почали регулярно писати тексти про екологічні проблеми, робити інструкції, як кожен із нас може покращити стан довкілля: яким є друге життя відходів, як влаштувати суботник, сортувати сміття, утилізувати батарейки. Часто теми підказували самі читачі – вони писали, що їм цікаво дізнатися.
Ми намагаємось у веселій подачі, без моралізаторства і снобізму, без трагізму пояснювати, що можна зробити для довкілля. Постимо інфографіки, смішні тексти тощо. Це працює, абсолютно органічно у нас за місяць набралось більше 15 тисяч підписників.
Екологія об’єднує людей. Коли ми робили фільми, то я побачила, що такі питання хвилюють і молодих активістів, міленіалів, і людей середнього віку, які хочуть змінити щось у своїх містах, щоб їхні діти дихали чистим повітрям, і більш літніх людей консервативних поглядів.
«Ми прагнемо надихнути на боротьбу інших»
У травні цього року ми виграли грант на реалізацію відеоконтенту на тему екології. Нашою метою є за допомогою відео достукатися до людей різного віку, розповідати про проблеми і досвід їхнього вирішення, надихнути на боротьбу інших.
Ми отримуємо незадоволені запитання, чому фільми російською мовою. У «Рубрики» кожен матеріал має українську версію, але тут така вимога проєкту. Ці фільми і для України, і для усього пострадянського простору, щоб надихнути людей у Казахстані, Білорусі, Молдові, Грузії та інших країнах бути активнішими, об’єднуватися і долати проблеми. Наприклад, у тому самому Казахстані є місто Теміртау, де працює меткомбінат «АрселорМіттал», і там ситуація з викидами навіть трешовіша, ніж у Кривому Розі.
«Можна протистояти навіть промисловим гігантам»
Ми спілкувалися з учасниками ініціативної групи «Досить труїти Кривий Ріг», у Маріуполі – з ініціативною групою «Вместе». І там, і там це історія про команду, про те, як десятки можуть підняти сотні і більше, а підприємствам-забруднювачам буквально доводиться робити конкретні кроки назустріч.
Звичайні люди добре його поширюють, дякують. Нам скидають додаткову інформацію, це спричинило дискусію, надихнуло когось долучитися до активістів. Люди зрозуміли, що можна боротися навіть з промисловими гігантами.
Протести і винаходи школярів
У Кривому Розі ми потрапили на акцію місцевих старшокласників, які доєдналися до глобальної акції Fridays for Future, «П’ятниці заради майбутнього». Молодь організувалася у соцмережах і вийшла, щоб вимагати вирішення проблем довкілля.
У Маріуполі теж спілкувалися з молодими людьми і записали цікавезну розмову з юною дослідницею Катериною Малкіною, яка ще в старших класах розробила спосіб утилізації поліетилену завдяки певним личинкам (і двічі отримувала «срібло» на міжнародній олімпіаді Intel Eco у США. – Ред.). Поки це експеримент, екологічний стартап, який не вийшов за межі лабораторії.
Анастасія Руденко разом із дослідницею з Маріуполя Катериною Малкіною (праворуч)
Зараз Катерина вчиться в Канаді, приїжджає до батьків і не готова миритися з екологічною ситуацією в Маріуполі. Катерина усвідомлює, що це транскордонне питання, бо викиди нашого металургійного заводу Ілліча чи «Азовсталі» не залишаються в Україні.
Мовчазний «Метінвест»
Щодо підприємств-забруднювачів, то «АрселорМіттал» ішов на контакт, бо це транснаціональна корпорація, у них доволі відкрита прес-служба. «Метінвест» на контакт не йде. У Кривому Розі вони не дали можливості ані відзняти матеріал, ані записати коментарі. Ми пробиралися на територію заводу обхідними шляхами, щоб зняти промислові потужності, брали коментарі екологів та активістів, але не представників підприємства. Так само і в Маріуполі. «Метінвест» спочатку обіцяв коментарі, але наразі відповіді жодної.
Вид на «Азовсталь» — металургійний гігант на узбережжі Маріуполя, що входить до групи «Метінвест». Дрон-зйомка
Загалом позиція підприємств очевидна: вони модернізуються, але лише під тиском громади, адже це питання їхніх грошей.
Чиновникам на місцях бракує повноважень
У місцевій владі усі кивають одне на одного, кивають на брак повноважень з контролю. Що у Кривому Розі, що в Маріуполі чиновники доволі охоче давали коментарі, розповідали, що намагаються щось робити, але мають не так багато важелів впливу. І це питання до екологічних інспекцій і центральних відомств, які встановлюють нормативи і мають влаштовувати перевірки.
Наше природоохоронне законодавство має величезні недоліки. Багато показників, які моніторять у Європейському Союзі, у нас не перевіряються. Це і розмір пилових викидів, і разовий показник викидів.
Завдяки активістам підприємства обіцяють виправитись
У Маріуполі тільки завдяки громадському тиску вдалося добитись від підприємств плану з модернізації. Вони обіцяють до 2021 року поступово впровадити певні зміни, реконструювати стару аглофабрику та коксові батареї.
Аглофабрика меткомбінату імені Ілліча у Маріуполі — найбільша в Європі
Але потрібні системні зміни, бо ці димові шоу є виявами системних недоліків. Водночас і на рівні місцевої влади, і на рівні центральної є лобісти підприємств, через яких потрібні закони не приймаються.
«На час візиту Зеленського заводи прикрутили потужності»
Те, що в Кривому Розі народився президент, сподіваємось, приверне увагу до нашого першого фільму. Ми хотіли почати з Маріуполя, бо за рейтингами екологічних показників він – №1 в Україні у сенсі проблем. Але почали з Кривого Рогу, бо це батьківщина президента.
Є речі, які можна побачити тільки у Маріуполі. Наприклад, шлакова гора і шламонакопичувач просто в Азовському морі. Місцевим постійно обіцяють розібратися з відходами металургійного виробництва, але рукотворні «Гімалаї» так і стоять
До речі, ми потрапили в Маріуполь під час візиту туди Володимира Зеленського. Підприємства прикрутили на цей час потужності, а коли він поїхав, усе надолужили. Володимир Зеленський відвідував ці підприємства, але не зустрівся з екологічними активістами. Зокрема тому ми сподіваємось, що наш фільм стане для них майданчиком.
У планах – Карпати, Одеса, Полтава
Загалом ми випустимо десять фільмів, фактично, раз на місяць по одному. Спочатку проїдемося промисловими містами. Потім поїдемо на Рівненщину, де є проблема з бурштином і як наслідок – вирубка лісів, після цього Карпати і несанкціонована вирубка лісів, далі – південь України, Одеса і Херсон, ще Полтавська область, де проблема з корисними копалинами. Тобто, ми не зосереджуємось лише на заводах-забруднювачах.
Також ми отримуємо багато запитів на висвітлення: проблем більше, ніж десять. Ми однозначно не покинемо тему і після цього проєкту.
Про принцип Маленького принца
З появою «ЭкоРубрики» я почала ще сильніше «топити» за екологію. От зараз мені вже принесли лате з трубочкою, шкода – треба було попросити без неї, бо це пластик. Я надихаюсь людьми, з якими спілкуюсь на місцях, мені подобається їхня мотивація. Такі організації завжди горизонтальні, люди можуть підставити плече одне одному, усе робиться не заради особистого піару. Ти бачиш, як зароджується громадянське суспільство.
Разом з керівником ініціативи «Вместе» Максимом Бородіним журналісти перевірили стан повітря у Маріуполі вдень і вночі
Власне, приклад з Маріуполя: ініціатива «Вместе» з’явилась у 2012 році через катастрофічну ситуацію з довкіллям, смог у місті був величезний, ледь не доводилось ходити в респіраторах. Тоді активісти через соцмережі і сарафанне радіо зібрали і вивели на мітинг 13 тисяч людей. Зараз ця організація продовжує боротися з проблемами довкілля, стала прикладом для інших ініціатив і також займається питаннями контролю влади, антикорупційної політики.
Це про цінність того, щоб бути соціально активним, розворушити пасивні міста. Така філософія Маленького принца Екзюпері: зроби свою планету кращою.
Вам буде цікаво:
Мой прадед-голландец был директором соляной шахты на Донбассе. Вот что я увидел здесь спустя сто лет
Війна за 800 метрів і місяці без зарплати: чим шахти Донбасу вразили журналістів із Польщі
Я – волонтер в онкодиспансере Мариуполя и придумала, как на ранней стадии диагностировать меланому
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у «Фейсбуці» і
Свої в Telegram 
