За 20 кілометрів від лінії фронту. Чи знають жителі Покровська, де є укриття у місті — опитування
Олена Пономаренко, медична директорка Центру первинної медико-санітарної допомоги:
— Найближче укриття у цій будівлі, де наша амбулаторія. Це підвал. У нас є відповідальна особа, коли потрібно, вона одразу відкриває двері і ми всі з пацієнтами спускаємось у підвал. А коли я вдома, можу спуститися у підвал будинку. Декілька людей відповідають за своєчасне відкриття дверей підвалу мого 9-ти поверхового будинку. Так що де б я не була, вдома чи на роботі, до укриттів мені йти пару хвилин.
Сергій:
— Йти до найближчого укриття мені пару хвилин, бо я кажу про підвал багатоквартирного будинку, де мешкаю. В підвалі тому, звісно, бував, бо ми його облаштовували разом з іншими мешканцями. Під час обстрілів жодного разу туди не спускався.
Вікторія, продавчиня:
— Я не знаю, де тут у вас найближче укриття. Я з Богатиря. Жити там зараз погано, але і у вас тут не весело. За весь час війни я жодного разу не була в укритті, а що далі буде не знаю.
Валентина Василівна, 72 роки, пенсіонерка, займається фітнесом:
— Дуже близько мені йти до укриття. Я живу у будинку, де ми облаштували підвал, як повноцінне укриття. Спускаюсь туди часто, але тільки для того, щоб прибрати. Ми там постійно все тримаємо напоготові. Там все чисто, є запаси води, продуктів. Хоча, якщо чесно, під час тривоги я там не була жодного разу. Коли обстрілюють Покровськ, виходжу в коридор, дотримуюсь правила двох стін. Живу на першому поверсі.
Галина Олексіївна, пенсіонерка:
— Я взагалі не знаю, де у нас є в місті укриття. Тому і не можу сказати, скільки мені до нього йти. У нашому будинку його точно немає. Десь по місту повинні бути, але я не в курсі. Поки потреби сидіти в підвалі немає.
Свої в Telegram 
