Донецьк-Маріуполь. Ірина Шинкарева двічі їхала з окупації, тепер допомагає переселенцям у Запоріжжі

П'ять років в окупованому Донецьку

Ірина родом з Донецька, і не виїхала з окупації в 2014-му тільки через стареньку хвору матір, яка потребувала допомоги і догляду. Перший чоловік Ірини з Ясинуватої і вже тоді родина чітко розуміла, що таке війна — окупанти масовано обстрілювали Ясинувату ще у 2014-му році.

ОкупаціяАвтор: з відкритих джерел

“Окупація — це завжди стрес. І ми довго не могли повірити, що це можливо, і не знали, що так все затягнеться. Але в Донецьку було відносно тихо, на відміну від Ясинуватої. Мене в Донецьку тримала хвора мама. Коли її не стало, тоді ми переїхали, бо жити в окупації — то не наше. Обрали Маріуполь”, — каже волонтерка.

В “русском мире” ми не хотіли залишатися. Але те, що було в Донецьку не йде ні в яке порівняння з Маріуполем

У Донецьку залишилась квартира, в якій жив брат волонтерки. Сама ж Ірина разом з сином та батьками зібрала найнеобхідніші речі та виїхала в Маріуполь на початку лютого 2019 року, даючи шанс дитині отримати українську освіту.

Із Донецька в Маріуполь ми їхали з перевіреним перевізником, так що у нас на блокпостах особливо нічого не перевіряли

“Мій брат, що залишався у Донецьку, помер. Ми й досі не знаємо, де його поховали, тому що я не могла нічого добитися від тієї донецької влади. Навіть свідоцтво про смерть отримати”, — розповідає Ірина Шинкарева.

Маріуполь до повномасштабної війниАвтор: Віктор Дєдов

Пам'ятаю Маріуполь найкращим містом

Майже одразу донеччанка влаштувалась у Маріуполі в департамент благоустрою “Маріупольавтодора” — опікувалась благоустроєм будинків ОСББ, а також дорогами. Ірина каже, що до повномасштабної війни Маріуполь сяяв — місто активно розвивалось і було дійсно надсучасне.

“Маріуполь — найкраще місто. Все квітло, красиво, сучасно. На той момент казали, що воно захищене. Життя було спокійне й цікаве. Те, що відбулося з Маріуполем — це просто жах”, — говорить Ірина.

Ворожі обстріли МаріуполяАвтор: з відкритих джерел

Жахливі історії про початок повномасштабки в Маріуполі всім відомі — за місяць ворог розбив місто авіабомбами, зрівнявши з землею, як цивільні будинки, так і парки, об'єкти інфраструктури. Люди, що опинились там під обстрілами, виживали в нелюдських умовах: в холоді, майже без їжі й води.

У нас залишилась якась їжа, але мій 12-річний син нічого не їв. Він ці два тижня, що ми були — до 15 березня, сидів у підвалі, нікуди не виходив. У нього одна коронна фраза: “Я ненавиджу Путіна”

Родина виїздила з Маріуполя під обстрілами всередині березня. Волонтерка каже, їхали, куди очі дивились — навмання.

На другий день після того, як ми виїхали, ворог скинув дві авіабомби на драмтеатр

Дві 500-кілограмові бомби ворог запустив по драмтеатру, де ховалися людиАвтор: з відкритих джерел

“Ми зайняли чергу на виїзд з Мангуша. На першому блокпосту нас не довго тримали, бо у мене донецька прописка, і це трішки допомогло. Речі взяли мінімально: те, що було на нас, постільне й дитячі іграшки. Сподівались скоро повернутися”, — розповідає Ірина Шинкарева.

Було обмаль пального, тому родина зупинилась у Мелекіному на морі, де провела місяць, ще тиждень прожили в Бердянську. А потім виїхали до Запоріжжя.

“Блокпостів було багато, але я не можу сказати, що нас прям довго затримували, бо в автівці були у нас свекор і свекруха, і ми з сином та мій другий чоловік. Два пенсіонера й дитина. На якомусь з постів ми віддали днрівську гуманітарку”.

Ірина каже, що їхня квартира в Маріуполі вціліла, втім, невідомо, хто там зараз мешкає.

Запорізький центр ЯМаріупольАвтор: з відкритих джерел

“ЯМаріуполь”

Діставшись Запоріжжя, родина оселилася у шелтері, де мешкає і досі. Втім, останнім часом ворог регулярно обстрілює Запоріжжя авіабомбами. 29 вересня, під час такого ранкового масованого обстрілу, один з ворожих КАБів влучив у багатоповерхівку поруч з шелтером, де мешкає маріаупольська родина.

“Так, звісно, в Запоріжжі небезпечно. Ми зараз ходимо ночувати в укриття. Так, пригадуємо пережите. Але поки нема куди їхати. Тут ми в шелтері безкоштовно живемо, працюємо. А на заході України квартири коштовні - просто не потягнемо”, — каже Ірина.

Майже одразу після приїзду до Запоріжжя жінка влаштувалась працювати до місцевого відділення благодійного фонду “Я Маріуполь”.

Центр “ЯМаріуполь” допомагає переселенцям з Маріуполя, як гуманітарними наборами: продукти, гігієна, так і іншими речами. Наприклад, у нас проходять різні заходи для дітей і дорослих людей

Центр створений маріупольським муніципалітетом за підтримки маріупольського міського голови Вадима Бойченка. Такі центри є у більш ніж двадцяти містах України. Тільки у Запоріжжі центр відвідує біля чотирьох тисяч маріупольців.

ЯМаріуполь ЗапоріжжяАвтор: з відкритих джерел

"Центри "ЯМаріуполь" працюють завдяки міжнародній підтримці, допомозі країн ЄС та волонтерів з усього світу. Вони побудували мости довіри, за допомогою яких маріупольці відчувають підтримку світу та, що вони потрібні Україні”, — зазначається на офіційному сайті центру.

“Ми працюємо щодня. Щодня люди приходять за тією чи іншою допомогою. Нас відвідують сотні маріупольських родин, котрим потрібні допомога, супровід та турбота”, — каже Ірина.

Взяли одяг і генератор. Юрій Грицай з 86-річним батьком їхали з Комишувахи електровелосипедами

DOMA — Донецьк і Маріуполь. У Києві друзі-журналісти відкрили кав’ярню, де є грецька випічка