Взяли «на слабо»: як Лідія Пучкова з Донецька відкрила в Чорноморську кафе домашньої кухні
У кафе «ЄЖКА» є зрази по-маріупольські і по-донецькі, а його засновниця Лідія Пучкова завжди рада своїм, бо очолює спільноту переселенців в Чорноморську. Знайомимо з новим закладом зі спецпроєкту «Їмо у Своїх».
Хто і що?
Лідія Пучкова, здається, прагне нагодувати всіх, допомогти кожному.
Лідія переїхала з Донецька у Чорноморськ Одеської області, де має родичів, у 2014 році, коли почалася війна. З собою взяла лише необхідні речі.
«Хотіли повернутися, але коли виїхали в Чорнухине, почали бомбити. Я забрала онуків, а на другий день відрізали Ясинувату. Донецьк і Луганськ вже втратили сполучення».
Лідія залишилася в Чорноморську, роботу за фахом знайшла швидко – ресторан, якому був потрібен кухар, вийшов на неї сам.
На новому місці одразу почала займатися громадською діяльністю. Лідія очолює Спілку вимушених переселенців Сходу, представляє в Одеській області всеукраїнське об’єднання «Українські рубежі».
Згодом Лідія відкрила кафе з домашньою кухнею «ЄЖКА». Там є комплексні обіди, ланчі, вечеря.
Кафе розташовується в Чорноморську на вулиці Данченка, 8.
Чому?
Лідії подобається готувати зі школи. У 9-му класі вона стала кухаром третього розряду, після школи закінчила технікум, потім – інститут.
«Готувати – це моє хобі. У мене в роду всі медики і всі дивувалися, що я пішла готувати. Але моя праця мені ж і допомогла: коли я приїхала сюди, мене знайшли і запросили працювати кухаром».
Скільки ресурсів знадобилось і де їх шукали?
Лідія з Донецька до Чорноморська приїхала фактично ні з чим. Вона одразу почала займатися улюбленою справою і заробляти, але цих коштів для відкриття кафе було замало.
«Готувала як могла, допомагала нашим переселенцям. Вони мене питали, чому я не беру участь у проектах, де можна отримати грант. У мене було багато справ і витрачати час заради невеликих грошей я не могла. Але наші переселенці мене підбурили: «Боїтеся, що програєте?» Я вирішила взяти участь в проєкті міжнародного фонду «Відродження» і показати людям, чого я варта. Одразу пішла на 80 тисяч гривень і виграла. Потім пішла на ще один грант від Міжнародної організації з міграції».
На отримані з гранту гроші Лідія купила обладнання. Ремонт у кафе допомогли зробити переселенці.
«Усі згуртувалися, підтягнулися і практично своїми руками і силами зробили ремонт. Робочих ми наймали, але обійшлося все набагато дешевше».
Хто розробляв дизайн закладу?
Лідія усе робила сама, разом із однодумцями, головні критерії – простота і зручність. Єдине, замовила у художниці картини.
Кухня
Кафе невелике, потужності теж, тому домашня проста кухня і випічка – це те, що можна робити тут якісно. Лідії необхідне своє велике приміщення, і вона працює, щоб його придбати. Задумів багато, наприклад, комплекси харчування для таксистів.
Фірми ритуальних послуг пропонували постійну співпрацю, робити поминальні обіди, але Лідія відмовилась, бо не хоче бути залежною і не хоче негативу.
Що замовляють зазвичай?
У Чорноморську постійно проходять спортивні змагання: з шахів, баскетболу, футболу, легкої атлетики тощо. Міське управління спорту домовилось з Лідією, щоб усе це літо в неї харчувались команди молодих спортсменів – більше ста чоловік на день. Ще й постійні клієнти та відпочивальники.
Тому зараз часу вистачає тільки на те, щоб готувати обіди та вечері – супи, гарніри, салати, м’ясо. На випічку часу немає.
Що можна скуштувати лише у вас?
«Наша фішка – зрази. По-чорноморськи, по-донецьки, по-маріупольськи. Комбінації різних начинок. Розміром вони, як київська котлета».
Додаткові активності
Лідія любить дітей, тому влаштовує у своєму кафе свята для них. На Новий рік тут були ялинка, Дід Мороз, Снігуронька, подарунки та ласощі. Ще святкували День захисту дітей.
Кафе невеликого розміру, тому тут не завжди можна провести подію, а поза ним Лідія постійно влаштовує свята і благодійні акції: збирає і роздає речі, годує.
Чи був попередній досвід у ресторанній справі?
«Все життя пропрацювала в закладах громадського харчування».
Факапи на старті
«Ми відкривали кафе взимку. Все прорахувала, але вдома, коли кафе своє – це одне, а тут, коли орендуєш приміщення, неможливо передбачити все. Те, що не сезон, я передбачила, але прохідність – не змогла. Потрібні були білборди. Але зараз вже нічого не потрібно, бо спрацювало «сарафанне радіо», і люди і так знають де ми».
Ваша порада тим, хто хоче відкрити кафе
«Збирати навколо себе людей з позитивною енергією, йти вперед і не боятися розмов про те, що не вийде. Коли ти відкриваєш підприємство, ніколи не буде лише позитив – буде і негатив, але треба не опускати руки і рухатися до своєї мрії. Тільки завдяки дружбі і згуртованості ми можемо вижити. Так ми вижили, піднялися і, слава Богу, процвітаємо».
Про спецпроєкт «Їмо у Своїх»
Ми створюємо мапу України з інформацією про заклади, засновані переселенцями. Починаємо з Одеси, курортний сезон все-таки. Поступово будемо публікувати історії звідти, а потім об’єднаємо їх на згаданій мапі. Далі – міста в інших регіонах: Львів, Харків, Київ і не лише.
Нас цікавлять не тільки існуючі заклади, а й ті, що закрились. По-перше, такий досвід буде корисний людям, які замислюються про відкриття кафе, бару, ресторану тощо. По-друге, якщо людина у складних обставинах наважується відкрити бізнес – це вже історія про сміливість. А щастя любить сміливців.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у «Фейсбуці» і
Свої в Telegram 
