Історія незламності і сили. Ветеран зі Сватового Денис Смольніков готується до «Ігор Нескорених»
Тяжке дитинство, пошук себе, зрада, жахи війни та поранення не зламали бойового медика зі Сватового Дениса Смольнікова. Навпаки, він розпочав нове життя, знайшовши себе у спорті. І вже зараз Денис готується представляти Україну на «Іграх Нескорених». Своїм прикладом він хоче надихнути інших ветеранів не здаватися та продовжувати боротьбу за нове життя. Про виклики та те, як вдалося знайти себе і як йде підготовка до змагань Денис розповів для Сватове.City.
Новий виклик — спорт та «Ігри Нескорених»
Денис Смольніков — ветеран, який після важкого поранення на війні знайшов новий сенс життя. Зараз він активно займається спортом і готується до міжнародних змагань на «Іграх Нескорених» у складі національної збірної України, які відбудуться в канадському Ванкувері взимку 2025 року.
Попри перелом хребта, Денис обрав для себе декілька видів спорту: волейбол сидячи, баскетбол та регбі на кріслі колісному, бігові лижі та біатлон.
Денис Смольніков родом зі Сватового
«Спорт для мене — це не просто змагання, це спосіб показати іншим ветеранам, як знайти себе. Я активно готуюся до змагань і беру участь у різних спортивних заходах для ветеранів. Раз на місяць ми виїжджаємо у так звані «кемпи», де активно тренуємось».
Дитинство у Сватовому і складний шлях до дорослого життя
Денис народився у Сватовому, на Луганщині, а з 11 років виховувався у місцевому інтернаті. Його дитинство було складним, тому говорить про цей період неохоче. Серед приємних моментів згадує, як одна з учительок брала його до себе додому на вихідні.
«Також пам'ятаю й місцеву дискотеку, куди ми ходили разом із друзями. Це була чи не єдина розвага у маленькому містечку».
Після закінчення інтернату він вступив до ПТУ, де навчався на фахівця з трактороремонтних робіт, проте навіть тоді розумів, що залишатися у місті — не варіант.
Денис Смольніков
«Бачачи, як багато моїх ровесників з інтернату скочувалися в прірву алкоголізму чи наркотиків через низькооплачувану роботу чи її відсутність, я вирішив продовжити навчання. Тож поїхав до Старобільська, де обрав спеціальність ветеринара».
Згодом Денис вступив до Луганського вигу, проте через війну, що почалася у 2014 році, був змушений покинути навчання.
Проблеми з працевлаштуванням та шлях до війська
Після невдалих спроб працевлаштуватися Денис зрозумів, що знайти роботу буде непросто.
«Після університету почав шукати роботу, але з цим не дуже складалося, оскільки мені відмовляли через те, що я із Луганщини».
В один момент навіть думав переїхати до росії, яка на той час активно проводила інформаційну війну і поширювала фейки про війну на сході України. Ділиться, тоді він багато працював над собою, аби не потрапити під цей вплив. Тоді ж у нього виникло бажання захищати свою країну.
«Додатковою мотивацією це зробити стало відео про юну бойову медикиню, яка воювала на сході України та рятувала життя українських військових. І я подумав: я маю дві руки та дві ноги, розум і бажання. То чому я ще не у війську».
Денис під час служби
І у 2016 році Денис підписав контракт із ЗСУ та став бойовим медиком у 53-й бригаді.
Втрата сім'ї та нове життя у Києві
Денис прослужив в АТО три роки. За цей час його дівчина, яка проживала в росії, обрала іншого.
«Поки я служив, вона обрала собі чоловіка, який теж родом зі Старобільська, але вже давно живе у росії. І так склалося, що це було єдиним, що мене тримало на Луганщині. Моя сім'я фактично обрала іншу країну. Країну агресора».
Після цього Денис вирішив переїхати до Києва і почати нове життя, зберігши з попереднього лише кілька знімків своєї доньки.
Денис із донькою
«Зараз я з донькою не спілкуюсь. Коли вона виросте і захоче дізнатися правду, я готовий зустрітися з нею і пояснити, чому так сталося. Розповім їй усе, коли вона буде готова зрозуміти, що не завжди можна змінити обставини, які сильніші за нас».
У Києві Денис влаштувався до спецпідрозділу. Однак у лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, без вагань знову став на захист країни.
«Пригадую, що 24 лютого 2022 року було навіть якось страшніше, ніж коли перший раз я пішов в ЗСУ. Зранку того ж дня ми поїхали в перший військкомат, який тільки був, і нас зразу забрали. Я став санінструктором батальйону в 72 бригаді».
Під час боїв за Бахмут Денис отримав серйозне поранення. В нього був перелом хребта, зламані вісім ребер, рвана рана ноги, пошкоджені нирки, печінка, легені та рвана рана підборіддя. А на додачу — струс головного мозку тяжкої стадії.
Реабілітація і новий шлях у спорті
Після лікування та тривалої реабілітації Денис повернувся на службу, пів року воював на Вугледарському напрямку. Однак через стан здоров'я йому довелося остаточно залишити військо. Так він знову повернувся до столиці.
Захисник Денис Смольніков під час служби
Шлях до відновлення Денис знайшов у спорті. Ділиться, про «Ігри Нескорених» дізнався з новин та репортажів.
«Бажання долучитись виникло також через те, що я хотів показати таким же ветеранам, як і я, з важкими пораненнями, що вони можуть продовжувати займатись спортом і не сидіти вдома, ховаючись від людей».
Свої в Telegram 
