Де росія, там проливається кров. Ветеран війни у Карабасі Гусейн Махаррамов лікує українців
Гусейн Махаррамов — лікар з Луганщини. Зараз його дім окупований росіянами. У чоловіка була можливість поїхати подалі від війни, але Гусейн залишився в Україні, яка стала для нього другою Батьківщиною. Бо мріє на власні очі побачити поразку росії, країни, котра своїми агресивними діями приносить тільки смерті та руйнування. Вже рік Гусейн Махаррамов працює сімейним лікарем у поліклінічному відділенні Першого добровольчого хірургічного шпиталю “Брасс” у Івано-Франківську. Більшість його пацієнтів — переселенці, як і він сам.
Полковник медичної служби і ветеран Карабаської війни
Полковник медичної служби Гусейн Махаррамов родом з Азербайджану. Але в ньому тече ще й українська кров: його бабуся родом з Франківщини. Гусейну 65 років, більшу половину свого життя він в медицині. Каже, що на рішення стати лікарем вплинула його мати, яка багато років працювала терапевтом.
“Спочатку навчання в інституті та аспірантурі, це вже 8 років. Моя спеціалізація — кардіологія. Першим моїм місцем роботи була Центральна станція швидкої допомоги. Коли на початку 90-х минулого століття почалася Карабаська війна, пішов добровольцем на фронт. Чотири роки був керівником мобільного польового госпиталя в Карабасі. Там я отримав звання спочатку капітана, потім майора. У 2006-му мене призначили начальником військового шпиталю Міністерства оборони Азербайджана. Він розмістився на чотирьох гектарах у самому центрі Баку. Там лікувалися військовослужбовці — солдати і офіцери зі своїми родинами. Шпиталь, де працювало 2,5 тисячі медичного персоналу, одночасно міг вмістити десь 800 пацієнтів”.
Гусейн Махаррамов
На цій посаді Махаррамов пропрацював 5 років. В 2007-му йому надали звання полковника медичної служби. А через 6 місяців в цьому ж році ветеран Карабаської війни через незадовільний стан здоров’я за власним бажанням вийшов на пенсію.
“Мені тоді було 48 років. Я став частіше їздити в Україну. Я люблю цю країну, це Батьківщина моєї мами, і тут я зустрів свою другу дружину Маргариту. У 2013-му я остаточно оселився в Україні: з дружиною придбали квартиру в Луганську, а вже через рік змушені були переїхати, бо наше місто окупувала росія”.
Вдруге росія зруйнувала щасливе життя
Але поїхали недалеко, до Кремінної. Там родина придбала будинок. Гусейн пройшов курси з підвищення кваліфікації терапевта і сімейного лікаря. Працював у Центрі первинної медико-санітарної допомоги “Центральний”. У нього було більше трьох тисяч пацієнтів. Сім’я була щасливою, доки росія знову не вирішила вже вдруге їх “звільнити”.
У підвалі власного будинку Гусейн з дружиною та її матір’ю просиділи до 10 березня. Коли вже постріли і вибухи стали ближче, вони зібрали речі і автівкою поїхали до Івано-Франківська.
Гусейн з дружиною
“У цьому місті пройшла моя молодість, і ось я знову в улюбленому Івано-Франківську. Я зараз, як людина без місця проживання, іншими словами — бомж. Житла свого немає, проте є гарні друзі, які допомогли облаштуватися в місті. Мені пропонували виїхати до Німеччини, до того ж у мене є будинок у Стамбулі, але вирішив залишатися в Україні. Я не міг залишити мою другу Батьківщину в такі важкі часи. У мене ще в 2014 році була можливість поїхати, але я обрав Україну”.
Багато переселенців з психологічними проблемами
Коли Кремінна ще не була окупована, Гусейн разом з донькою поїхав власним авто додому. Справа в тому, що йому зателефонували колеги та пацієнти, які жалілися на відсутність вкрай необхідних медикаментів. Завантажити машину ліками Гусейну допомогли в територіальній обороні Тернополя, Івано-Франківська, Хмельницького. У Кремінній чоловік з донькою роздали ліки, переночували під обстрілами, а зранку повернулися до Івано-Франківська. Збирався ще раз поїхати з гуманітарним медичним вантажем, але місто вже повністю захопили російські солдати.
“У квітні минулого року звернувся до знайомого з Карпатської тероборони, сказав, що не можу сидіти, склавши руки, хочу працювати. І він мене познайомив з керівником Першого добровольчого хірургічного шпиталю “Брасс” Станіславовом Онищуком. Я дуже радий, що потрапив сюди і маю змогу працювати у такому колективі”.
Шпиталь "Брасс"
Тут Гусейн Махаррамов, як у Кремінній, працює сімейним лікарем. До нього звертається виключно цивільне населення, люди з ним укладають декларації. Лікар каже, що серед його пацієнтів 70 відсотків — переселенці. Вони звертаються здебільшого за психологічною допомогою. Після консультації Гусейн їх скеровує до вузькопрофільних фахівців — психіатрів, психотерапевтів, психоневрологів. Крім індивідуальних консультацій та медикаментозного лікування, у шпиталі під час психологічної реабілітації також проводять групові заняття, тренінги, влаштовують перегляди кінострічок.
Для військових також проводять численні заходи психосоціальної реабілітації: походи в гори, екскурсії, відвідування театрів і концертів, заняття танцями, вокалом, малюванням тощо. В комплексне лікування пацієнтів включена іпотерапія — метод лікування, заснований на взаємодії людини зі спеціально навченим конем, адаптованим до можливостей хворого опанувати верхову їзду. Унікальність терапії полягає в одночасному фізичному, психологічному та емоційному впливах на пацієнтів із неврологічними, психічними, фізичними та іншими серйозними порушеннями.
На Івано-Франківщині Гусейн лікує українців, переважна частина з них - переселенці, як і він сам
Крім психологічних проблем, пацієнтів турбують серцево-судинні захворювання, хвороби дихальних систем тощо.
“А ще у нашому шпиталі є можливість проконсультуватися у профільних спеціалістів, наприклад, у кардіолога, невропатолога, хірурга, ортопеда, травматолога, гінеколога, гастроентеролога. Більшість цих лікарів, до речі, теж переселенці з Краматорська, Харкова, у вільний від основної роботи час приходять до шпиталя, консультують переселенців і роблять це безкоштовно. А колеги з гуманітарної місії “Лікарі без кордонів” допомагають нашому шпиталю ліками”.
росію очікує крах
Після перемоги Гусейн хотів би повернутися до Кремінної, каже, що там неймовірної краси природа.
“Що тоді у Карабаському конфлікті, що зараз в Україні ворог один — це росія. Вона не хоче, щоб ми жили мирно. Ця країна діє за принципом: розділяй і володарюй. Де росія, там проливається кров. Для росії головне — знищити українців, як націю. Але українці такий народ, який не можна перемогти. І “російську імперію” очікує крах. Тому я і не поїхав звідси нікуди, бо саме в Україні хочу бачити, як розвалиться росія”.
Свої в Telegram 
