Зустрінемось на «Непустирі»: як у дітлахів на околиці Добропілля з’явився простір для розвитку
Засновник молодіжного центру «Творці історії» Владислав Бурховецький заснував на околиці Добропілля Донецької області вільний простір «Непустир». Тепер у дітей є місце, де можна дивитися мультики або займатися спортом. Історію Владислава розповідає видання «Тиждень».
Важке дитинство
Громадська організація «Творці історії» заснована до війни, йдеться у матеріалі Єлизавети Гончарової. Активісти проводили виховну роботу серед важких підлітків, які навчались у вечірній школі.
Сам Влад із сім’ї, де було дев’ять дітей. У 1990-і батько-шахтар місяцями не отримував зарплатню. У школі цькували за одяг, який ніколи не був новим. Щоб захищати себе, хлопець пішов на секцію боротьби.
Через бійку у Владислава навіть була умовна судимість, але потім він учився у двох вишах, розпочав громадську діяльність, займається неформальною освітою.
Через бюрократію громадську діяльність довелось припинити, а потім почалась війна.
Волонтерство і спілкування з іноземцями
У перші роки війни Добропілля прийняло багато переселенців. По допомогу до активістів щодня звертались сотні людей.
«Непустир» об’єднує
Коли підключились держава та міжнародні організації, Владислав з друзями знов повернувся до виховання дітей та молоді. У рамках культурних обмінів хтось їздив до Туреччини, Литви, Польщі, а хтось приймав у своєму місті людей з різних країн. У молоді з’явилась мотивація вивчати іноземні мови.
Квітник замість амброзії
Активісти зацікавились урбаністикою, шукали ідеї заповнення міського простору.
– Я все дитинство провів на околицях міста, зараз теж живу не в самому центрі. Тому знаю, як не вистачає такого простору саме в занедбаних районах: ані для дітей та молоді, ані для дорослих, — зауважує Владислав.
Креативний простір на околиці міста
Якось виникла ідея поставити на пустирі кілька турніків. Місцеві підтримали, потім замість заростів амброзії з’явився квітник. Виросла імпровізована сцена, де можна дивитися мультфільми, помалювати крейдою або покататися на скейті. Є місце, де можна розкласти багаття й посидіти біля нього. Майже одразу проєкт назвали «Непустир».
Будівництво «Непустиря»
Тепер це місце, де перетинаються покоління. Проєкт заохочує об’єднуватись для спільної роботи з сусідами та друзями.
– Об’єкти колись зруйнуються, а зміни, які вдалося започаткувати в людях, житимуть у наступних поколіннях. Для нас це найважливіше завдання, – резюмує Владислав.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у «Фейсбуці» і
Свої в Telegram 
