242 дні оборони: як “кіборги” захищали Донецький аеропорт. Десята річниця героїчного захисту ДАП
“Люди вистояли, не витримав бетон”, — цей вислів описує безстрашність і незламність захисників Донецького аеропорту, яких стали називати “кіборгами”. Українські військові, добровольці, медики й волонтери 242 дні протистояли російським окупаційним військам і проросійським бойовикам на невеликому плацдармі, де розташовувався міжнародний аеропорт “Донецьк” імені Сергія Прокоф’єва.
Міжнародний аеропорт імені Сергія Прокоф'єва у Донецьку був чи не найдорожчим об’єктом, зведеним до Євро-2012. Вартість будівництва склала 6,9 млрд гривень (із яких 6,5 млрд гривень - з державного бюджету)
Зоною бойових дій стало летовище, відкрите у 1993 році. До Євро-2012 тут збудували нову злітно-посадкову смугу, яка могла приймати усі різновиди літаків. Під час церемонії відкриття на неї приземлявся тепер вже теж легендарний літак “Мрія”.
26 липня 2011 року. Літак Ан-225 "Мрія" на злітному полі Міжнародного аеропорту "Донецьк" ім. С. Прокоф’єва
Звідси можна було дістатися як Європи, так і США чи Китаю. Тоді ж реконструювали увесь аеропорт і збудували новий термінал. Саме його проросійські бойовики підірвали 20 січня 2015 року, перетворивши остаточно летовище на руїни.
Початок боїв за Донецький аеропорт і перші втрати
У березні 2014 військовослужбовці 3-го окремого полку спецпризначення і 95-ї окремої аеромобільної бригади взяли під охорону Донецький аеропорт. Вперше російські загарбники спробували захопити аеропорт 17 квітня 2014 року, однак безуспішно. А 6 травня аеропорт перестав працювати через загрозу безпеці польотів. Друга спроба взяти під контроль ДАП почалася вночі 26 травня. Саме цей день вважається початком відліку боїв за Донецький аеропорт.
Підрозділи російських військ і бойовиків тоді зайшли у новий термінал. Однак завдяки скоординованим діям українська авіація і наземні сили змогли витіснити ворога із займаних позицій, а летовище перейшло під контроль сил АТО. Бойовики вимагали, аби українські захисники вийшли з аеропорту, навіть пропонували коридор. І думали, що його здадуть без бою, однак цього не сталося. Після бою 26 травня протягом літа на летовищі не відбувалося сильних вогневих сутичок, час від часу були короткочасні перестрілки.
10 липня 2014 противник обстріляв з мінометів позицію зенитників 72-ї бригади. Загинув один воїн, за кілька днів ще один захисник помер від ран. Олександр Якубенко і Дмитро Григоренко — перші загиблі воїни. Це були перші втрати української армії в Донецькому аеропорту.
Мінські домовленості
Протягом літа ситуація навколо Донецького аеропорту залишалася відносно спокійною. Українські воїни утримували старий і новий термінали. Прилеглі до летовища території контролювали 2-га батальйонно-тактична група 93-ї ОМБ, підрозділи 3-го окремого полку спецпризначення і 74-го окремого розвідувального батальйону. Також на підсилення прибули бійці 79-ї та 95-ї аеромобільних бригад Збройних сил і добровольці. Опорним пунктом сил АТО було селище Піски — звідси захисникам аеропорту поставляли провізію й боєприпаси, відбувалася ротація. Тут же розгорнули артилерію вогневої підтримки.
Та з вересня в аеропорту почалися важкі бої, одразу ж після укладення Мінських угод. За якими обидві сторони мали зупинитися на лінії зіткнення станом на 19 вересня 2014 і відвести важке озброєння на 15 км від цієї лінії.
Українські захисники тримали оборону ДАП 242 дня
Однак проросійських бойовиків цей сценарій не влаштовував, бо відвіши техніку і людей, вони змушені були залишити значну частину Донецька. Тому спробували посунути лінію зіткнення і знову атакували аеропорт. Окупанти накривали вогнем позиції сил АТО з артилерії і мінометів — до 50 обстрілів щодня. Під час боїв наші захисники взяли у полон сімох військових російської армії, зокрема й офіцера-артилериста.
28 вересня на летовищі відбулися два бої — противник виїхав атакувати позиції наших захисників на двох танках Т-72. Українські бійці дали відсіч ворогу, однак не без втрат — у цих боях загинули дев’ятеро наших воїнів, 14 отримали поранення. Одному із загиблих бійців — офіцеру 93-ї бригади, капітану Сергію Колодію посмертно присвоїли звання Героя України. Також у боях захисники втратили два БТР-80. Один з танкових екіпажів знищив екіпаж Героя України Євгена Межевікіна.
Вже у жовтні, з 3 по 6, російські війська знову кілька разів штурмували ДАП. Це були бої за старий термінал аеропорту. У ці дні в боях загинули 11 наших захисників.
Зруйнований війною термінал донецького аеропорту, 12 жовтня 2014 року
Наступний штурм старого терміналу бійці відбивали 29 і 30 листопада. Захищаючи аеропорт, загинули двоє українських воїнів, ще шестеро дістали поранення. Після цього штурму сили АТО вийшли зі старого терміналу.
“Новорічне” протистояння: хроніка вирішальних битв
1 січня 2015 року проросійські бойовики намагалися штурмом прорватися у новий термінал, де вже були наші військові. Після кількагодинного бою їх вдалося відкинути. Втрати були у обох сторін. Під час цього штурму загинув український захисник — десантник Любомир Подфедько, у нього під ногами розірвалася ворожа граната.
Десантник Любомир Подфедько
Через постійні обстріли та оточення українським бійцям було вкрай важко тримати оборону Донецького аеропорту. Так само важко було і евакуйовувати звідти поранених, аби не потрапити під ворожий вогонь. У ніч на 11 січня була одна з таких евакуацій — тоді з аеропорту вдалося вивезти шістьох поранених “кіборгів”. Однак російські бойовики впродовж ночі обстрілювали новий термінал з гранатометів, а метеовежу — з реактивної артилерії.
13 січня від кількаденного невпинного танкового обстрілу російських сил на летовищі впала диспетчерська вежа. Вона стала не лише “упізнавальним знаком” оборони летовища, але, як кажуть експерти і аналітики — “символом здатності України чинити спротив російській агресії”.
Донецький аеропорт, 27 червня 2012 року. Диспетчерська вежа
Із диспетчерської вежі Донецького аеропорту до війни керували приземленням і злітанням літаків. Та після захоплення Донецька російськими бойовиками і початку оборони ДАПу вежа стала головним пунктом спостереження ЗСУ за противником.
Вона була “очима” оборонців Донецького аеропорту й забезпечувала своєчасність і точність прикриття терміналів артилерійським вогнем. Російські бойовики багато разів атакували вежу, обстрілювали її з усіх видів озброєння, зокрема і з танків та зенітних установок.
Наслідки боїв на ДАП
У день падіння вежі у ній були українські солдати. Декілька з них ще три дні продовжували коригувати вогонь зі зруйнованої будівлі.
13 січня бойовики знову висунули “кіборгам” ультиматум — піти до 17:00 з нового терміналу. Якщо цього не зроблять, то їх знищать. Українські воїни обрали бій. 13 січня на летовищі загинуло понад 250 російських військових та бойовиків. Українські захисники продовжили контролювати територію ДАПу.
Донецький аеропорт. Повітряна зйомка. 15 січня 2015 року
У новому терміналі бої точилися за різні поверхи. Вже на фінальних етапах битви українські воїни утримували перший поверх, а підвал і верхні поверхи контролювали бойовики.
20 січня 2015 року проросійські сили підірвали новий термінал, під його руїнами загинуло багато українських захисників. Саме 20 січня зафіксовано найбільші втрати серед українських захисників під час оборони ДАП — загинув 51 військовослужбовець Збройних Сил України.
22 січня 2015 року ті з них, кому вдалося вціліти, залишили термінал. Однак багато поранених і контужених українських бійців потрапили в полон.
За даними Міноборони України, на момент остаточного виходу українських бійців з Донецького аеропорту в обох його терміналах не залишилося жодного укріплення, яке б давало захист військовим від снайперів і танків.
Свої в Telegram 
