7 відеорепортажів з Покровська Наталії Бірюкової, для якої це місто рідне. Як воно змінювалось
Покровськ — місто, що тримається на межі. Вибухи, руїни, холод, і водночас — людяність, сила духу та любов до рідного краю. У своїх репортажах Наталія Бірюкова розповідає історії мешканців Покровська, які продовжують жити за кілька кілометрів від фронту. Це місто — її дім, а його люди — герої, що надихають.
Держслужбовці евакуюються з Покровська
Вересень 2024. Навіть у розпал війни у Покровську продовжували працювати Центри надання адміністративних послуг. Держслужбовці допомагали людям оформляти документи, реєструвати майно, надавати консультації. Але обстріли стали надто інтенсивними, і ЦНАП довелося евакуювати до Дніпра та Кропивницького.
"Ми беремо свої комп’ютери, столи і продовжимо роботу вже дистанційно," — розповідає одна із співробітниць. Люди тягнуться до послуг навіть у цих умовах, бо життя не зупиняється.
Пішки з Мирнограда до Покровська: шлях до евакуації
Це відео Свої опублікували 13 вересня 2024. Залишатися у Мирнограді було надто небезпечно. Дехто долає кілометри пішки, щоб потрапити на евакуаційні рейси з Покровська.
"У мене залишилися три собаки і чотири коти, яких я не можу покинути," — каже чоловік, який щодня ходить із Мирнограда. Але навіть ті, хто хочуть виїхати, часто передумують.
Волонтери розповідають про людей, які три дні дзвонили й просили про евакуацію, але згодом не відповідали на дзвінки. "Ми витрачаємо ресурси, збираємо кошти на евакуатори, а люди просто відмовляються їхати," — з розчаруванням додають організатори евакуацій.
Життя на Динасі: холод і темрява
Листопад 2024. На околицях Покровська, у районі Динас, люди живуть без електрики, води й тепла. "Це як гетто: ані світла, ані зв’язку," — ділиться місцева жителька. Люди добираються до міста, щоб купити продукти або набрати води.
Виживати стає дедалі важче, але мешканці Динасу не здаються. "У мене є буржуйка, але трубу немає куди вивести. Якось протримаємось," — каже чоловік, який лишився у своєму будинку.
"Поки був на шахті, у будинок прилетіло"
Грудень 2024 — під ворожі удари потрапляють будинки. Для шахтарів Покровська кожна зміна може стати трагедією. Один із мешканців дізнався про обстріл, перебуваючи на роботі. Коли він повернувся додому, побачив руїни. "У мене зруйнований балкон, вибиті всі вікна, кухня постраждала. Але я поки не поїду, бо шахта працює і дає зарплату," — розповідає він. Його родина вже виїхала, а він залишився, щоб лагодити зруйноване житло і працювати.
Без газу і води: виживання за кілька кілометрів від фронту
У грудні 2024 року Покровськ залишився без газу. Ремонтні бригади не можуть працювати через постійні обстріли. "Ми розвозимо воду, де це дозволяє безпека, але ситуація погіршується щодня," — каже представник комунальних служб.
Люди тримаються, поки є світло, але готуються до найгіршого. "У мене є піч і трохи дров. Якщо буде потрібно, будемо рубати далі," — каже пенсіонер, який залишився з дружиною.
"Якщо вбʼють, то тут": обстріли дронами і артилерією
У грудні 2024 під обстріл потрапив ринок у Покровську. Щоденні обстріли дронами та артилерією не зупиняють мешканців, які залишилися у місті. "Куди мені їхати з пенсією 3900 гривень? Якщо вбʼють, то тут," — говорить літня жінка, яка тримає невелике господарство.
Багато хто живе тільки завдяки городам, тваринам і допомозі сусідів. "Поки магазини ще працюють, якось виживаємо," — додає вона, згадуючи, як ринки і крамниці спорожніли через евакуацію.
"Ми живемо надією": люди, які залишилися
30 грудня 2024 — остання поїздка Свої до Покровська. Попри постійні вибухи, зруйновані будинки і холод, люди тут не втрачають надії. "Я дуже люблю своє місто. Я тут народилася, і куди мені їхати?", — каже жінка, яка пережила евакуацію за кордон і повернулася назад. "Ми тримаємось, бо мріємо про мир. Не тільки тут, а й у всьому світі," — додає інша мешканка. Покровськ змінився до невпізнання, але його люди залишаються символом незламності.
Люди тримаються, бо вірять, що краще майбутнє обов’язково настане. "Ми терпимо, бо любимо своє місто. Воно наше, рідне," — додає інша жінка, яка вже не уявляє себе деінде.
Свої в Telegram 
