Я мав би там впасти й, мабуть, померти. Військові дроном вивели з Часового Яру подружжя — як це було
Три місяці в підвалі: життя під обстрілами
Подружжя з Часового Яру — Валентина та Анатолій — три місяці прожили в підвалі свого будинку, рятуючись від постійних обстрілів.
“Я працював в охороні. У нас зробили свердловину, поставили бочки у гаражі й качали воду для місцевих. Тому ми й затрималися у місті”, — розповідає Анатолій.
Тут місцеві качали воду
Згодом вони намагалися евакуюватися, але кожна спроба була невдалою.
“Намагалися виїхати, нас бомбили — нашу машину, скло повибивало, ми повернулися. Потім виїхати вже просто не змогли. Нас знову бомбили, і ми три місяці взагалі не виходили з підвалу. Ми вже вирішили, що все: загинемо — так загинемо. Що зробиш. Ми просто не могли вийти. Якщо б ми вийшли, нас би просто дорогою вбили”, — згадує Анатолій.
Подружжя Валентина та Анатолій
Одного дня до підвалу, де було подружжя, забіг російський військовий.
“Він нічого не сказав. Я почала питати: “Хто ви?”. Він мовчить. Я вдруге питаю: “Хто ви?”. Він: “Хто? Військовослужбовець”. Все, ось це єдиний діалог”, — ділиться Валентина.
Операція з порятунку
У підвал російський військовий забіг недарма. Він намагався сховатися від українського безпілотника. Та пілот 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади на позивний “Скорпіон” помітив росіянина.
Солдат армії рф заходить у підвал
“Аеророзвідники виявили противника, який почав переміщатися. Зрозумівши, що його "засікли" і по ньому почали працювати, він забіг у підвал. Відповідно переді мною стояла задача відпрацювати по тому підвалу”, — розповідає “Скорпіон”.
Та майже одразу він побачив, як звідти вибігли двоє цивільних.
“Почали махати руками, хреститися”. Ми побачили цивільних, тому по підвалу ніхто не працював”, — згадує “Скорпіон”.
Анатолій та Валентина на виході з підвалу
Після цього українські захисники організували операцію з їх порятунку.
“Наполегливе прохання відійти від підвалу, сховатися за стіною сусіднього будинку, тому що зараз по підвалу буде завдано вогневий удар”, — звернулися бійці до подружжя через гучномовець.
А вже після того, як подружжя виконало всі інструкції, їх почали виводити у більш безпечне місце.
“За допомогою гучномовця я показував їм маршрут та казав, аби вони слідкували за дроном. Таким чином ми завели їх у більш безпечне місце, де наші люди їх зустріли”.
Важкий шлях до безпеки
“Скорпіон” розповідає, подружжя треба було вивезти через міни, які постійно скидувала ворожа армія зі своїх дронів. Для Анатолія та Валентини цей шлях став справжнім випробуванням. Та все ж і подружжю, і військовому вдалося це зробити.
“Я досі не можу уявити, як я дійшов. Серце хапало, тим більше після інфаркту. Думаю, я мав би там впасти й, мабуть, померти. Я — з хворими ногами. Останні 100 метрів — я впав і лежав. Валя знайшла якісь санчата, дотягнула до військових. Бо ноги в мене відмовляли”, — зізнається Анатолій.
Складна та ризикована дорога з підвалу
Подружжя було вкрай зворушене допомогою українських військових.
“Дай вам Бог здоров'я, дякую. В цій ситуації, що в нас склалася, нам просто пощастило”, — звернулися Анатолій та Валентина до оборонців.
Свої в Telegram 
