Війна тут змінює життя кожну мить. Волонтер Денис Христов зафільмував один день у Покровську
Український журналіст, блогер та волонтер Денис Христов опублікував на своєму YouTube другий випуск "Тревел нашого часу". У цьому випуску "Голландець" розповідає про свій день у Покровську, де війна змінює життя кожну мить. Тут кадри з міста, яке ще рік тому було живим і цілим.
Денис не вперше у Покровську. Та і взагалі біля лінії зіткнення на сході, бо вже три роки він евакуює людей, рятуючи їхні життя від обстрілів і смерті. Його поїздка традиційно починається біля стели Донецької області, яка стала символом боротьби, бо тут залишають свої підписи, патчі і прапори наші захисники, які щодня б'ються за кожен метр рідної, української землі.
Фронт продовжує рухатися. Міста, куди раніше люди приїздили з небезпечних населених пунктів, теж стають небезпечними. Евакуації цивільних не просто тривають — вони набирають обертів.
Денис Христов
"Напрямки, куди зазвичай прямує команда, залежать не від продюсерів, а від агресії Російської Федерації. Тож цілком правильно було б розпочати саме з Донеччини", — каже Денис.
Денис розповідає, що останній випуск минулого сезону знімали в серпні. За пів року багато чого змінилося. Навіть знаменита стела.
Стела при в'їзді на Донеччину
"Суттєва зміна в тому, що тепер сюди доносяться звуки вибухів, але, на щастя, тут поки що безпечно. Чого не скажеш про Покровськ", — констатує Христоф.
Чіпляє на машину РЕБ і вирушає у дорогу, бо тільки так там зараз можна вижити — російськи FPV-дрони полюють на всі авто, які рухаються містом.
Покровськ: місто на межі
Покровськ і його околиці зазнали жорстоких ударів. Ринок, який колись був центром життя міста, тепер повністю знищений. Дорогою Денис пригадує, як рік тому у мікрорайоні Лазурний вирувало життя і працювали кав'ярні.
"Росіяни нічого не міняють — тактика випаленої землі. Спочатку б’ють по магазинах, де є скупчення людей, потім — по муніципальному транспорту, по транспорту, який перевозить шахтарів", — розповідає журналіст.
Одне з найбільш вражаючих відео, яке вдалося зняти команді, — знищений автобус, який перевозив цивільних. Водій не вижив.
Далі Денис показує кадри з Покровська — розбиті будівлі, потрощені автівки. І каже, що за три роки ніби спокійно дивиться на руїни, але емоційно вони торкають, та ще більше торкає те, скільки цивільних залишається у місті.
Покровськ
Евакуації: між життям і смертю
У день поїздки у Дениса були і евакуації. Евакуації — це постійне ухвалення рішень, наслідки яких неможливо передбачити.
Вулиця Покровська
Денис Христов каже, що евакуація з різних районів Покровська відрізнялась, бо місто відносно велике за місцевими мірками — десь спокійніше, а десь дуже небезпечно. Тому з "найгарячіших" вулиць він евакуйовував людей з поліцейськими екіпажу "Білий янгол".
Поліцейські екіпажу "Білий янгол" допомагають волонтерам з евакуацію цивільних і вивозять людей самі
"Ми вирішили, що на сьогодні досить Покровська, і повезли жінок, яких вдалося вивезти, далі на більш безпечну територію", — розповідає Христов.
Валентина Яківна евакуювалася з Пкоровська, тепер вона у безпеці
Але через півтори години після їхнього від’їзду стався приліт. Ракета влучила в житловий будинок.
"Місцеві кажуть, що ракета летіла з того напрямку, де знаходиться так звана "Бананова республіка", — додає він.
Багатоповерхівка у центрі міста, у яку влучила російська ракета
Люди, які залишаються
Найскладніша евакуація була з мікрорайону Лазурний. Бо він найближче до лінії зіткнення, а відтак найбільш зруйнований.
Чоловік годує котиків
"Цей район для мене — квінтесенція трансформації Покровська. Повне спустошення і передчуття моменту, коли буде вирішуватися доля міста", — ділиться своїми спостереженнями Христов. — Тут ще є люди, які, здається, вже ухвалили рішення стосовно своєї долі. Вони ніби занурилися в якийсь кокон і не бачать, що навколо. Але ми не втрачаємо надію врятувати когось", — каже він.
Побиті вікна у будинку на Лазурному
Підсумки дня
У цей день Денису Христову вдалося вивезти чотирьох жінок і одного кота, з Покровська і Сергіївки.
"Це теж досягнення. Буває таке, що взагалі не вдається нікого вивезти", — зізнається Христов.
Денис Христов у Покровську
Команда зупинилася в невеликому готелі на межі Донеччини і Дніпропетровщини.
Передчуття пекла
"Покровськ — дуже складна ситуація. Я не військовий експерт, але таке відчуття, що наша сьогоднішня поїздка туди може бути однією з останніх", — підсумовує Христов.
І додає, що б не чекало попереду, та він з командою продовжить свою роботу, адже кожна врятована людина — це маленька перемога.
Свої в Telegram 
