Ольга Бондар з Маріуполя стала водійкою тролейбусу у Хмельницькому. І по-особливому його прикрасила
2022 рік, Маріуполь горить. Ольга Бондар встигає вивезти двох молодших дітей — Артема та Ніку, з міста, яке стане символом найстрашніших сторінок повномасштабної війни. Позаду — дім, який вона більше ніколи не побачить. Попереду — невідомість.
Про Ольгу Суспільному розповів директор хмельницького комунального підприємства «Електротранс» Сергій Бобух.
«У квітні 2022 року Ольга вивезла молодших дітей — Артема та Ніку — з охопленого вогнем Маріуполя. Вона втратила дім, але не втратила внутрішній стержень», — каже він.
Ольга Бондар і Сергій Бобух
Старший син Олексій на той час вже служив у Збройних силах України.
«Він захищає нашу землю зі зброєю в руках, поки його мама тримає стрій тут, у тилу, за кермом багатотонної машини», — пояснює Бобух.
Опинившись у Хмельницькому як внутрішньо переміщена особа, Ольга у травні 2022 року пішла вчитися на водія тролейбуса. У вересні того ж року вже вийшла на перший маршрут із третім класом кваліфікації. А у грудні 2024 року жінці присвоїли перший клас — найвищий. Паралельно вона опанувала категорію «D» і отримала право керувати великими пасажирськими автобусами.
Та для Ольги тролейбус — це не просто робота. Вона власноруч прикрасила салон патріотичною символікою.
«Написи "Слава Україні! Героям Слава!", квіти та символіка — це її молитва за сина-воїна та за рідний Маріуполь. Кожен її рейс — це внесок у те, щоб місто жило, працювало і чекало на перемогу», — говорить директор підприємства.
За словами Сергія Бобуха, при згадці про "Тролейбус Перемоги", йдеться не лише про символіку на вікнах. Але й про водійку транспорту — Ольгу Бондар. Бобух каже, що в кожному русі Ольги за кермом відчувається щось більше, ніж просто водійська майстерність.
«У її кожному русі за кермом читається: "Мій Олексій боронить нас на фронті, а я маю бути гідною його тут. Маю працювати так, щоб він пишався мамою"», — підсумовує він.
Свої в Telegram 
