Як це - бути журналістами-розслідувачами на Донбасі і чому вони кожен ранок роблять зарядку
Ця історія про журналістів, які у невеликому промисловому місті Дружківка на півночі Донеччини вирішили стати розслідувачами. У 2015 році на базі вільного простору “Халва” вони створили громадську організацію - Ініціативний рух “Громадський патруль”. Рух очолив Денис Миронов, що у 2014 році переїхав з родиною із Донецька до Дружківки.
- Ми вирішили, що будемо займатися антикорупційним напрямком – досліджувати ті моменти, де, на нашу думку, влада перевищує власні повноваження, де вона неефективна, де погана її взаємодія з громадою. Де її, громаду, потрібно активізувати для вирішення проблем, - розповідає Свои.City голова ГО “Громадський патруль” Денис Миронов.
Теми для розслідувань дає саме життя
Теми для журналістських розслідувань беруть від жителів міста та області, адже організація працює ще й для того, щоб активізувати людей.
Серед головних проблем – бюджети міст, витрати з них, земельні питання, закупівлі та тендери, комунальні проблеми.
Одне з останніх – розслідування бездіяльності комунального підприємства у селищі Новодонецьке Добропільського району. Там впродовж кількох років приватний підприємець отримує гроші від людей за водовідведення, при цьому нечистоти зливає просто до річки. Інформацію про це журналісти-розслідувачі отримали від місцевого активіста-еколога.
- Очисні споруди у селищі не працюють. Схема налагоджена так, що люди сплачують за водопостачання і водовідведення, але усі нечистоти стікають до річки. 150 тисяч тон на рік тече городами до ставків та до річки. Про цю ситуацію ми розповіли керівництву області: зустрічалися з директором департаменту екології Донецької облдержадміністрації Сергієм Натрусом. Зараз готуємо відкрите звернення, - говорить Денис Миронов.
Отримати публічну інформацію – важко
У роботі журналістів потрібно спиратися на факти – важливо мати первинні документи, затверджені тарифи, проведені тендери. Отримати цю інформацію, що належить до публічної і має бути у вільному доступі, важко.
- По Новодонецькому влада нам не надала жодного документу. Хоча за це передбачене адміністративне покарання – штраф у 850 гривень. Часто нам доводиться звертатися до омбудсмена, аби отримати хоч якийсь документ, - розповідає Миронов.
- З кабінетів не виганяють, але і не допомагають у роботі, - підтверджує журналіст Петро Чумаков. - Влада всіляко намагається приховати свої дії чи бездіяльність. Були випадки, коли чиновники на робочому місці тікали зі своїх кабінетів, уникаючи розмови з нами.
Реакція з боку влади – виправдовування чиновників
Інформацію про очисні споруди журналісти “Громадського патруля” оприлюднили у ЗМІ, аби люди розуміли, хто за що відповідає, куди витрачають гроші та про що люди можуть питати владу. І тоді у у соцмережах почали активізовуватися “захисники” влади. Але у своїх дописах ці «захисники» не пояснюють та не спростовують оприлюднені факти і документи, а згадують попередні досягнення чиновників у розв’язанні якоїсь проблеми та виправдовують їх сьогоденну бездіяльність.
Реакція на такі журналісткькі розслідування з боку влади завжди є. Інколи вона досить кумедна, говорить Петро Чумаков, який працює над такими розслідуваннями. Петро має досвід роботи у новинній журналістиці, але у розслідництві важливе не лише інформування, а ще й просвітництво людей, сприяння тому, щоб громадянська позиція і активність суспільства зростали.
Питання, які команда “Громадського патруля” часто чує: “А хто вам дозволяв таке проводити? Чому ви робите негативні матеріали про людину, яку всі у місті поважають?”
Петро вважає, що це пов’язано, у тому числі, й зі страхами людей:
- Ми прагнемо залучити людей відстоювати їхні ж права. Пояснити те, що розподіл бюджетних грошей має бути прозорим, відкритим, підзвітним. Суспільство досить толерантно ставиться до корупції. Це і пережиток старої системи, і недоліки законодавства, і психологія людей, які звикли жити у певній системі стосунків. Якщо вони кидають виклик корупційним схемам, стають, так би мовити, білою вороною, стосунки руйнуються – у школі, лікарні, виконкомі. Це незручно. Тому люди продовжують робити, як звикли.
Редакції не погрожували, але зарядку вони роблять
За три роки роботи погроз чи насильства до журналістів не було, але голова “Громадського патруля” Денис Миронов жартує, що зарядку в офісі вони роблять щодня.
Починаючи якесь розслідування, журналісти не завжди знають, на кого вийдуть. Тому певний ризик є.
Нарощувати м’язи поступово
Журналісти патруля поступово розширили географію роботи. Спочатку це були розслідування про місцеву владу Дружківки, згодом зробили матеріали про Покровськ, Бахмут, Костянтинівку, Новодонецьке. У планах – створити коаліцію громадських організацій півночі Донеччини. Хочуть об’єднати зусилля з протидії корупційним факторам з боку влади.
- Ми знаходимося в епіцентрі головних подій, що відбуваються тут на сході України, - каже Денис Миронов. – Ми – перший ряд тилу, ми в змозі показати, що тут є Україна, що звідси може йти демократичний рух, перетворення нашої держави.
Толерантність до корупції у суспільстві треба зруйнувати
Перетворення суспільства і пробудження громадянської свідомості у людей, на думку журналістів ГО “Громадський патруль”, відбувається не так швидко, це довгий процес.
- Сто років до цього громадська думка та активність всіляко пригнічувалися, за два-три роки це складно змінити, - говорить Миронов. – Але ми на цьому шляху, і вже ним крокуємо, тому зміни будуть. Мені цікаво і драйвово.
- Відчуваєш, що робота, яку робиш ти і твої колеги, дає результат. Це як маленькі цеглинки, з яких складається будівля, з неї будується нова країна, нова система стосунків, - переконаний Петро Чумаков.
Свої в Telegram 
