Я живу в поліаморних стосунках. Ось, як для нас з партнерами працює кохання на трьох

Поліаморія – це романтичні стосунки з декількома партнерами. Вона полягає в тому, що всі один про одного знають, при цьому ніхто не влаштовує сцен ревнощів. Стосунки будуються на принципі взаємоповаги та свободи вибору. Ми поспілкувалися з 24-річною Владою, яка зараз у стосунках з двома партнерами і відкрито говорить про власну поліаморію.
«Моя головна пристрасть – косметика»
Владі 24 роки. Родом вона з Харцизьку, шо на Донеччині. До свого 18-річчя вона жила в рідному місті. Але так збіглося, що повноліття довелося зустрічати під залпи снарядів.
«Тоді просто «віджали» банк, в якому працював мій хлопець. Коледж, в якому я навчалася, захопила так звана влада «ДНР». Тоді нам повідомили, що дипломи ми отримаємо не українські, а це мене дуже не влаштовувало. А ще лякало щодня їздити на навчання під обстрілами».
Влада веде власний Інстаграм про макіяж. На неї підписалися вже 33 тисячі користувачів
Влада згадує, навпроти її навчального закладу була лікарня, куди влучив снаряд. Декілька людей отримали контузію та травми. Тож, лишатися в цьому місті вона просто боялася й не хотіла.
Тож у 2015 році Влада зі своїм хлопцем переїхала до Харкова. Місто обрали випадково. Просто туди переїхали їхні друзі, тому було не так страшно починати життя з нуля. Зараз Влада цікавиться індустрією краси. Декілька років назад закінчила курси візажу, після яких, зізнається, повністю поринула у цю сферу.
«Моя головна пристрасть – косметика. Думаю, не важко здогадатися, що її у мене дуже багато. Тому й роботу обрала таку, яку приносить задоволення».
Наразі Влада веде свій блог в Інстаграмі, де надає відгуки на косметику, проводить відео-уроки з макіяжу та відверто розповідає про своє життя в поліаморних стосунках.
Далі - її пряма мова.
«Нам добре в такому форматі, і я не бачу причин це руйнувати»
Неможливо сказати, що являють собою поліаморні відносини в вакуумі, бо скільки людей, стільки й моделей відносин. Розповім, як це працює у мене.
У мене стосунки з двома хлопцями. Вони знають один про одного. Я зустрічаюсь і з одним, і з іншим. Обидва займають однаково важливе місце в моєму житті.
Проте в усіх людей-поліаморів по-різному. Є такі, які навіть живуть з усіма своїми партнерами під одним дахом. Буває, коли у всіх трьох між собою з’являються почуття. У моєму ж випадку, я кохаю своїх двох хлопців, але вони між собою навіть не знайомі.
Формат стосунків у мене змінювався неодноразово. Спочатку протягом чотирьох-п’яти років я жила зі своїм першим хлопцем. Згодом ми вирішили роз’їхатися. Потім він поїхав на декілька місяців.

Зараз у нього своя квартира, у мене – своя. Тепер ми просто приїжджаємо один до одного в гості. Наразі я не прив’язана до жодного з форматів наших відносин.
Якщо чесно, про майбутнє цих стосунків я майже не думала. Зараз все працює, і працює добре.
Я не думаю, що колись ми всі втрьох будемо жити разом. Не вважаю, що повинна вийти за когось з них заміж. Зараз нас все влаштовує. Якщо в майбутньому ми захочемо бути разом – будемо шукати інші засоби побудувати відносини.
Існує ж не лише стандартний розвиток життя: весілля, діти. Є багато різних варіантів, і зараз я дуже хочу дослідити це різне. Наразі нам добре в такому форматі, і я не бачу причин це руйнувати.
«Три роки – поліаморка»
У поліаморні відносини в мене не було конкретного шляху. Якось сталося так, що одного дня ми поговорили з моїм хлопцем і вирішили, що подібний формат відносин був би цікавим. І ось вже три роки я – поліамор.
Після того, як сталася розмова з моїм першим хлопцем, цілеспрямовано ні я, ні він нікого для себе не шукали. Ми просто знали, що така можливість у нас є, але нею ніхто з нас не користався.
Згодом я познайомилася зі своїм другим хлопцем і зрозуміла, що ця людина мені цікава, і в нас зав’язалися стосунки. Круто, що ніхто з моїх партнерів не вигадує жодних проблем. Це означає, що нас усіх все влаштовує.
Про мої поліаморні відносини з родини знає лише моя мати. Мабуть, так сталося лише тому, що більше ні з ким я і не спілкуюся. Спочатку вона ставилася до таких відносин з підозрою та недовірою. Але для неї головне, щоб я була щасливою. Тому, незважаючи на те, що не розділяє моїх поглядів, прийняла мій вибір.
Друзі відносяться до цього спокійно. Вони розуміють, що мої стосунки – не їхня справа.
«Почуваюся винуватою в тому, що розриваюся між двома партнерами»
А ось суспільство, на жаль, ставиться до поліаморних стосунків негативно. Мене постійно клеймують різними образливими словами: то «повією», бо я зустрічаюсь одразу з двома чоловіками, то говорять, що я не маю почуття самоповаги та гідності. І кожного разу з’являється неймовірно цікава причина, яка немає нічого спільного з реальністю. Але мені байдуже на те, що думають оточуючи. Головне, що мені дуже добре в таких стосунках.

Для мене дуже складно придушити в собі почуття провини. Незважаючи на те, що зі своїми хлопцями ми неодноразово говорили про мої інші відносини і вони сприймають цілком нормально, почуття не гаснуть, я все одно відчуваю себе винуватою в тому, що розриваюся між двома партнерами.
Буває таке, коли знаходячись з одним, я розповідаю про іншого. Ось тут і починає «душити» провина. Зараз це потроху відступає. І це не лише моя проблема. В мене є декілька подруг, які також перебувають в поліаморних стосунках і вони також живуть із відчуттям провини. Я думаю, це взагалі загальна проблема.
Але, на жаль, часто й оточення підливає олію у вогонь. Часто чую: «Як ти можеш так? Чому ти пудриш мозок їм? Ти користуєшся тим, що вони обидва в тебе закохані». Але я знаю, що їх обох все влаштовує. Але, як не крути, слова оточення все рівно проїдаються під шкіру, тому іноді приходять думки на кшталт: «Може я дійсно якась жахлива, як кажуть?». Згодом це проходить, але переживання та подібні напади – ось що найскладніше для мене.
Я дуже хочу, щоб кожна людина навчилася думати про себе, а не про те, що про вас скаже суспільство. Це лише ваше життя, ваш вибір, і те, яким буде майбутнє – залежить лише від вас. Мабуть, це єдина порада, яку я можу дати всім людям.
