Перемогли, бо не сидять на дивані. Це учасниці групи скандинавської ходьби на естафеті в Маріуполі
В Маріуполі на площі Воїнів-визволителів відбулася змішана спортивна естафета. У ній взяли змагалися 32 колективи міста – представники та представниці громадських організації. Серед учасників були ті, хто замість бігу обрав скандинавську ходьбу. Ми розповідаємо про групу спортсменок, яких тренує Тетяна Балаба.
Із благодійної акції – в традиційний захід
Організаторм естафети став Олександр Лопанов. Подібний захід проходить в Маріуполі втретє. Перший забіг був в 2019 році: тоді ледь не кожен житель міста намагався допомогти у лікуванні маленькому Богдану Форосту. Хлопчику потрібна біла дорога операція, гроші на яку збирали і волонтери, і небайдужі.
«Тоді ми вирішили організувати благодійний забіг. Тим самим і людей зацікавили, і зробили добру справу – зібрали кошти для дитини. А потім вирішили, що можемо вийти на новий рівень».
Олександр розповідає, в 2019 році в естафеті взяли участь 7 команд, минулоріч – вже 18. А сьогодні у змішаній естафеті змагалися 32 команди.
«Естафета змішана, бо являє собою командний забіг, в якому в рівній мірі себе можуть проявити жінки й чоловіки різних вікових категорій».
За умовами, команда складалася з двох людей. Вони повинні були здолати два кола по 3200 метрів і кожні 1600 метрів передавали один одному естафету.
Окрім бігу, окрему категорію склали ті, хто змагався на тій самій дистанції, але у скандинавській ходьбі. На переможців чекали заохочувальні призи від спонсорів, а кожен з учасників отримав пам’ятну медаль.
Вік – лише цифри
Ользі Литвиновій майже вісімдесят. Вона найстарша учасниця естафети, свої сили випробувала у скандинавській ходьбі.
«Хочу подякувати своїм пращурам за гени, які в мене є. Ніхто не вірить у мій вік. Я і сама про це не думаю. То лише цифра в паспорті. Головне, на скільки ти себе відчуваєш».
Скандинавською ходьбою займається восьмий місяць. Каже, дуже хотіла спробувати свої сили. Спочатку придбала палки – спеціальне знаряддя для ходьби, потім побачила в спортивному комплексі оголошення про те, що є така спортивна група.
«Прийшла, побачила та перемогла. Мені дуже подобаються тренування. Тут ми не лише займаємося спортом, а й змогли знайти справжніх друзів».
Тренування проходять 2-3 рази на тиждень. Проте пані Ольга займається щодня.
Ольга Литвинова і Валентина Новікова - учасниці естафети в Маріуполі / Свои.Сity
Тут же пані Ольга познайомилася з Валентиною Новіковою. І сьогодні вони змагалися в одній команді.
Валентина ділиться, займається ходьбою з жовтня. Туди її покликала знайома. Тож, незважаючи на те, що вона живе в іншому районі міста, раз на тиждень завжди відвідує заняття.
«Зараз я працюю віддалено. Тому такі зустрічі для мене вкрай важливі. Хочеться спілкуватися, рухатися, знайомитися з природою. А тут з командою однодумиць – суцільний позитив».
Жінки збираються на тренування зі скандинавської ходьби 2-3 рази на тиждень / Свои.City
Від спорту – до туризму
Тренує команду 60-річна Тетяна Балаба. Під її наставництвом зараз 70 спортсменок, серед яких чотирнадцять сьогодні брали участь в естафеті.
«Вони самі проявляють ініціативу. І сьогодні від нашого клубу змагаються жінки від 30 до 80 років».
Пані Тетяна зізнається, для них геть не важливі медалі та нагороди. Їхньою основною цілю є пропаганда здорового способу життя. За її словами, скандинавська ходьба корисна для людей будь-якого віку. Проте тут дуже важливо згадувати про цей вид спорту не лише тоді, коли, наприклад, щось заболіло, а прийти на заняття усвідомлено. І чим раніше, тим краще. Бо скандинавська ходьба, то скоріше профілактика здоров’я.
«Але якщо чесно, то займатися ходьбою я почала за трагічних обставин. В 2015 році потрапила під обстріл на Східному. Тоді наша квартира постраждала. Мабуть, коли я лежала на підлозі, дісталася ударна хвиля. Тож в мене сталося відшарування сітківки ока».
Група учасниць міської естафети в Маріуполі у скандинавській ходьбі / Свои.City
Після операції та тривалого лікування Тетяні Балабі прописали носити окуляри та приймати пігулки від тиску.
«На той момент я жила в Києві. І ось один лікар сказав, що мені треба зайнятися спортом. Так я і вирішила спробувати свої сили. Вже три роки підряд не лише ходжу з палицями, а й повернулася в Маріуполь і почала тренувати».
За словами Тетяни, за ці роки їй вдалося не лише відмовитися від окулярів та пігулок, а й стати інструкторкою та суддею зі скандинавської ходьби. І завдяки цьому вона змогла відвідати ледь не всю Україну.
Зараз, зізнається тренерка, вона не стільки схильна брати участь у змаганнях, скільки хоче вивозити людей на природу. Адже, скандинавська ходьба вже давно визнана туристичною.
«Для нас вже традиційними стали поїздки за місто. Ми і на Кам’яні могили їздили, і у Федоровському лісі бували. Краще пройти десяток кілометрів серед сосен, ніж стільки ж в місті».
А ще, ділиться Тетяна Балаба, вони сподівається, що до їхнього клубу нарешті долучаться й чоловіки.
Свої в Telegram 
