Истории

«Ми змінили 10 квартир». Що мотивувало Андрія Давидова з Горлівки та його транспортну компанію

Наталья ПОКОЛЕНКО, журналист
20.02.2019 16:31
Транспортна компанія «ДАВ ТРАНС» двічі за чотири роки змінила місце розташування, попри переїзди наростила обсяги, збільшила кількість працівників і відкрили для себе нові напрямки. Але власник підприємства Андрій Давидов мріє, що зможе повернутися до української Горлівки.

«Під снарядами ми ухвалили рішення залишити місто»

У 2014 році, колі у Горлівці стало неспокійно, Андрій разом з колективом свого підприємства ухвалив рішення: щоб працювати далі, потрібно переїхати. На той час приватна транспортна компанія нараховувала 25 співробітників и 15 вантажівок, яки постійно їздили Україною.

- Ми працювали переважно з шахтами, поставляли їм обладнання для роботи, - згадує директор. – Навесні 2014 у Горлівці почали відбуватися незрозумілі для мене і для багатьох людей події. Фактично під снарядами ми ухвалили рішення залишити місто. І усі свої машини ми вивезли звідти.

У Горлівці і на непідконтрольній території лишилася більшість клієнтів. Перевезеннями та супроводженням вантажів компанія займається з 2008 року.

- На початку 2014 року почало приходити усвідомлення, що ми зростаємо, що перейшли межу від маленького перевізника до компанії, якій можуть довірити свої замовлення великі потужні клієнти міжнародного рівня. Ми завжди ставили задачу: зробити максимум, щоб клієнт був задоволений. І ми пишалися цим. Але прийшов 2014 рік, - каже Андрій Давидов.

На початку травня 2014-го він разом з колегами ухвалив рішення переїхати до Дніпра. Його горлівські клієнти теж припиняли роботу і переїжджали.

- У Горлівці стали люди пропадати, до деяких почали приходити невідомі, наші клієнти теж  припиняли роботу, - розповідає керівник підприємства. – Морально я став готувати людей, що будемо переїжджати. І мої співробітники, за що я дуже вдячний їм, погодилися їхати. Деякі родинами переїхали.

«На нас показували пальцями, що ми звідти»

У Дніпрі своїм працівникам Андрій Давидов на початковому етапі оплачував квартири, поки люди облаштувалися на новому місці. Також довелося наново шукати клієнтів.

Морально увесь 2014 рік був важким, багато чого ми робили з нуля. Це як дерево пересадити – чи приживеться воно на новому місці? Отак і ми намагалися вижити. Моя родина змінила десять орендованих квартир

Заново фірмі довелося шукати клієнтів, знайомитися з ринком.

- Дуже багато лишилося клієнтів на окупованій території, ми туди не їздили. Шукали нові ринки. Цей переїзд змусив нас переорієнтуватися на інших виробників. Ми почали возити цеглу, металеву продукцію, швелери, саджанці - усе, що знаходили. Але на нас показували пальцями, що ми звідти, - ділиться він.

З горлівською пропискою не всюди пускали на підприємства

Неодноразово фірма стикалася з тим, що її водіїв без довідки переселенця не хотіли пускати на підприємство замовники послуг.

- Нам доводилося дзвонити, висилати документи, що це наші люди. Мене ображає таке ставлення до людей, які виїхали з окупованої Горлівки і намагаються будувати нове життя. Ми щоразу щось і комусь доводимо, і це забирає багато зусиль – фізичних і моральних.

У 2016 році підприємство «ДАВ ТРАНС» знову переїхало, тепер на Донеччину, ближче до дому. Вирішили, що у Краматорську буде легше.

- Заздалегідь я почав шукати житло для своїх співробітників у Краматорську. Рішення переїхати було спільним, так ми на 100 км ближче до дому, бо Горлівка все одно лишається в серці. Боляче за те, що там зараз відбувається, будинки друзів лишилися просто стояти, - каже Андрій Давидов.

У Дніпрі доводилося багато чути звинувачень, що у цій війні винуваті саме донецькі. Переїзд до Краматорська відкрив для фірми нові можливості.

Транспортная компанія - у Краматорську

- У Краматорську до нас почалася нова сторінка розвитку, - каже керівник. - Ми знайшли приміщення, зробили ремонт, щоб працівникам було зручно. Також почали ремонтувати машини – спочатку дл себе, потім до нас стали звертатися інші клієнти. Зараз приїжджають підприємці з інших областей, наші виробничі потужності зростають. Деякі роботи для нас є новими, але ми не боїмося цього, ухвалюємо рішення – і рухаємося далі.

Основний ринок – доставка вантажів у Донецькій, Харківській, Дніпропетровські , Запорізькій областях. Також стали їздити до Європи – Німеччини, Польщі, Фінляндії, країн Балтики.

На питання, де беруть сили, керівник каже: у відповідальності за тих людей, які поруч. Зараз поруч з ним 44 працівника.