Истории

«Де вчиш дітей англійській мові? У Барі»: історія переселенки з Донецька Еліни Буніної у 6 цитатах

Свои.City
27.02.2019 14:08
Переселенка з Донецька Еліна Буніна відкрила у Барі (місто в Вінніцькій області) клуб англійської мови та студію раннього розвитку.

Місцевому онлайн-виданню БарNews.Cіty вона розповіла, як після переїзду з Донецьку почала власну справу. Ми обрали декілька цитат з монологу Еліни. 

Як покидали Донецьк?

- Коли в банк зайшла людина з автоматом, я настільки злякалася, що зрозуміла, що треба виїжати з Донецька. Стало просто страшно і небезпечно ходити по вулицях. Тому в червні 2014 року ми разом з чоловіком та донькою поїхали в Крим.

Ми жили в Євпаторії: спочатку в родичів чоловіка, потім самостійно знімали житло. Пам'ятаю, що водила донечку в садочок на три-чотири години. І давала з собою питну воду. Бо в садку не було харчування і навіть води не давали.

Чому вирішили їхати у Бар?

- Коли до нас в гості приїхали друзі з сходу, під час салюту їхня дитина сховалася під стіл. Після цього ми вирішили не повертатися у Донецьк і їхати з Криму до моєї бабусі, яка живе в Кузьминцях Барського району. Чоловік мене підтримав. І ми знову з двома валізами рушили в дорогу.

Що здивувало? 

- Перше, від чого ми були в шоці, - це зарплати. Бо в маленькому місті вони зовсім невеликі, порівняно з «мільйонниками», як Донецьк. Тому за кілька місяців чоловік поїхав за кордон - на заробітки. А після того як народився син Макар, повернувся додому, адже самій з двома дітьми мені важко.

З архіву Еліни

Поступово гроші, зароблені чоловіком на заробітках, «танули». А треба було платити за квартиру, комуналку, харчування двох дітей - потрібні були кошти. Тоді я наважилася розповісти та втілити в реальність справу, над якою я думала півроку. Рідні та близькі мене підтримали в цьому.

Як зважилася стати підприємцем?

- Відкрила гурток для дітей від 3-х років,у якому вони б вивчали англійську мову. Я закінчила Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, де вивчала мови.

Винайняла кімнату і облаштувала кожну деталь в ній: сама вирізала декоративні предмети, підбирала килимки, столики та канцелярію для дітей, вазони та навіть дзеркало. Зареєструвалася підприємцем, в січні 2016 року ми провели перше заняття. Назвала я гурток English room. Він мав успіх, тому за чотири місяці ми відкрили другий кабінет англійської, який для себе я називаю twin (близнюк).

Що далі?

Коли втілюю одну ідею, одразу думаю над іншою. Тому згодом ми відкрили Студію раннього розвитку «Фіксики». Тут займаються дошкільнята та діти, які готуються до школи. Проводимо майстер-класи та ігри: діти грають з кольоровим піском, розфарбовують гіпсові фігурки, солоне тісто, роблять іграшки з ниток, варять мило і роблять багато інших цікавих речей.

Весною ми плануємо відкрити інтерактивний кабінет для дітей.

А у Донецьк повернутися є бажання?

В Барі ми почуваємось як вдома, тому вирішили залишитись тут. Зараз будуємо тут власний будинок. Син Макар ходить в садок, донька Марта до школи та з великими успіхами займається кікбоксингом. Мої батьки також переїхали з Донецька в Барський район.

Влітку 2018 року ми поїхали в Донецьк. Там було дуже важко знаходить. Місто пусте, розбиті вікна, на будинках сліди від пострілів. Мало машин, мало людей. Коли ми йшли зі свекрухою по вулиці, ми почули глухий звук. Це постріли, сказала вона, звична справа. Тоді я сказала, що хочу додому, в Бар, де моя домівка, моя робота, моє життя.

Есть новость?
Хотите предложить тему или героя публикации?