«Я жила на вулиці, де постійно відстрілювали собак». Хто вийшов на Марш за тварин у Сєвєродонецьку
15 вересня у 24 містах пройшов Всеукраїнський марш за тварин, організований гуманістичним рухом UAnimals. Також цього року акцію вперше підтримали на українській антарктичній станції «Академік Вернадський». Так само вперше марш пройшов у Луганській області, у Сєвєродонецьку. Знайомимо з його учасниками.
Ми дізнались мотивацію людей вийти на марш та їхні думки щодо безпритульних тварин, звірів у цирках і покарання за жорстоке поводження з тваринами.
Початок
11:30. З півсотні учасників маршу збираються на площі Миру перед міською радою. Вони розгортають плакати. Дарують одне одному стікери. На акцію приїхали активісти зі Старобільська, Сватового, Бахмута, Кремінної, Лисичанська, Новопскова.
Організатори кажуть, що марш є гарним приводом познайомитись та об’єднати зусилля у подоланні проблеми. Взяти слово можуть всі охочі.
«Ми з мамою забрали собаку в сусідів, які ображали його»
Карина:
З дитинства я просила у Діда Мороза на Новий рік подарувати мені собаку. У 2018-му біля під’їзду побачила песика, який жив у сусідів. Вони пиячили та били його. Ми з мамою забрали тварину, назвали Кнопочка.
Раніше я жила на вулиці, де постійно відстрілювали собак. Їхні мертві тіла викидали у сміттєві баки або просто залишали на вулиці. Я не хочу, щоб таке повторювалось. Тому вийшла на цей марш.
У нас тільки минулого року почали стерилізувати собак. В Америці за безвідповідальне ставлення і жорстокість до тварин є покарання. У нас на такі випадки часто закривають очі. Учора двором проходив чоловік у військовій формі. Він кидав у кішок камінням. Вони навіть не підходили до нього, а він був агресивним до них.
Тварини, як люди. Вони все розуміють, уміють любити. Наприклад, кішки турбуються про нас, лікують своїм теплом господаря. Якщо в нашій країні, нашому місті є тварини, чому їх не захищати?
Треба робити виставки тварин, щоб звернути на них увагу. Варто з дитинства виховувати любов до тварин.
«80 відсотків безпритульних собак і котів колись були домашніми»
Анна:
Мою собаку звуть Жужа, їй сім років. На волонтерських засадах займаюсь стерилізацією цуценят, вигодовуванням, шукаю для них сім’ї. Така робота займає багато часу. Ми живемо цим. Одне цуценя потребує дві години догляду. З іншим постійно треба бути поруч.
Вийшла підтримати безпритульних тварин. Допомоги самих волонтерів, звичайних людей мало. Необхідна участь місцевої, обласної влади. Один у полі не воїн.
На кожну тварину має бути зафіксоване право власності. Не всі господарі розуміють, навіщо вони завели тварину. Наші люди погано усвідомлюють міру відповідальності. 80 відсотків безпритульних собак і котів колись були домашніми. У тому, що вони опинились на вулиці, винна саме людина. Погралися з ними, вони їм набридли, їх викинули.
Бувають випадки, що собака захворів. Господар не хоче його лікувати і викидає. Або люди продали будинок, поїхали. Собаку можуть лишити. Ось і маємо безліч безпритульних. Це неприпустимо у цивілізованому суспільстві.
Загальні вимоги
Акцію організатори позиціонували як мирну і не політичну. Марш мав 11 вимог. Серед них – відмова від використання живих тварин для тестування косметики, заборона хутрових ферм, протистояння живодерам-догхантерам, розвиток реабілітації тварин і центрів утримання тварин.
«Кожен день ми знаходимо інфікованих кошенят»
Анастасія:
Мою собаку звуть Мирослава. Її цуценятком знайшли волонтери на смітнику. Вона мала першу стадію рахіту. Я її забрала і вилікувала. Здається, це вже кінь, а не собака.
Вважаю, державі і людям необхідно замислитись про проблеми тварин. Це живі істоти, окрім нас, їм ніхто не допоможе.
Щоб вирішити проблему безпритульних тварин, необхідно створити безкоштовні центри стерилізації. Необхідно чіпувати всіх тварин. Це має бути державна програма.
Притулки не вирішать проблеми. Люди просто нестимуть туди тварин, а їх необхідно стерилізувати. Кожна будівля має свої межі.
Власники винні в проблемі безпритульних тварин. Люди викидають потомство на вулиці. Кожен день ми знаходимо інфікованих кошенят. Марш – це спосіб звернути на проблему увагу. Ми несемо відповідальність за тварин.
«Хаскі оцінюють усі команди на доцільність»
Артем:
Моя хаскі Кітана дуже вихована. Це собака з характером. Перш ніж купити такого пса, всім раджу ознайомитись з породними характеристиками. Хаскі поважають господаря. З іншого боку, вони оцінюють усі команди на доцільність. Цим відрізняються від вівчарок. Треба бути для них авторитетом.
Я згоден з усіма вимогами маршу. Виступаю проти жорстокого поводження з тваринами, проти дельфінаріїв. Такі розумні істоти повинні жити у відкритому морі. Для догхантерів необхідно посилити кримінальну відповідальність. Необхідно правильно виховувати дітей. Вони мають розуміти гармонію в світі. Тоді з них не виростуть догхантери. Нація має ставати культурніше. Тоді проблема зникне сама собою.
Думаю, люди не мають права виганяти собак на вулицю. Всі рівні влади мають потурбуватись про створення притулків для тварин.
Гасла
12:30. Учасники маршу вирушили містом. Вони пройшли від площі Миру до площі Перемоги. Далі пройшли проспектом Гвардійським, вулицею Курчатова і звернули на Гагаріна. Довжина маршруту склала близько 5 кілометрів.
Попереду колони банер з гаслом «Захист слабких – справа сильних!» При відправці його з Києва організатори переплутали міста. Тому під гаслом написано «Краматорськ за гуманність»
Учасники скандували: «Україна – гуманна країна!», «Хутро – криваве жлобство!», «Годі мучити тварин!»
Йдучи містом, мітингувальники обговорювали проблеми захисту тварин. Наприклад, існування притравочних станцій.
«Собаки живуть серед людей. Вони мають бути виховані»
Володимир Межирицький:
Моєму тайському ріджбеку вісім років. Він чемпіон України, має безліч нагород.
Марш за тварин – це нова сторінка в історії міста. Такі заходи об’єднують людей навколо проблеми безпритульних тварин. Я щодня бачу у «Фейсбуці» оголошення про пошук родини для викинутих кошенят. Наявність безпритульних тварин на вулицях – це стан суспільства. Помахом магічної палички цю проблему не вирішиш.
Здається, нашій державі зараз не до тварин. Навіть у розвинених країнах це теж проблема. Вона вирішується на рівні благодійних фондів.
Кожна тварина потребує уваги та любові. В їхнє виховання потрібно вкладати сили. Власник повинен мати паспорт на тварину. Це дозволить чітко визначити право власності, а потім і відповідальність. Треба запровадити для господарів сертифікат на проходження загального курсу дресирування, оцінки характеру, психічного стану собаки, рівня соціалізації.
Собаки живуть серед людей. Вони мають бути виховані. Якщо у вас немає часу на такі базові речі, заведіть канарейку.
Пропонують заборонити використання тварин у цирках. Знаю цирки, де піклуються про тварин. Тримають їх у гарних умовах. Миють їх, мають власного ветеринара. Я вважаю, мистецтво цирку помре без тварин.
«Собака – це мій «братуха». Хоча насправді це дівчинка»
Павло Хохлов:
Мені 16 років. Я прочитав в інтернеті вимоги маршу і погоджуюся з ними. Сподіваюсь, їх почують. Тварини не мають виступати в цирку. Це тортури для них.
Зі своєю собакою ми – близькі друзі. Це мій «братуха». Хоча насправді це дівчинка. Ми розуміємо одне одного. Коли в мене поганий настрій, пес підтримує мене. З нею не сумно. Коли немає з ким погуляти, завжди йду з нею.
Прибирати за собакою – це хороша практика. Це не дуже приємно робити, але місто стане чистіше.
«Вироків за жорстокість до тварин немає через корупцію і байдужість правоохоронців»
Анна Варунцян:
Моя кішка – це частина нашої родини.
Сьогодні тварини потребують захисту. Це питання для мене особисто болюче. Вважаю, необхідно заборонити використання тварин у цирках. Це звичайна експлуатація. Вони живуть у жахливих умовах.
Щоб зменшити кількість безпритульних тварин, їх не потрібно викидати на вулицю. Тварини – це такі самі істоти, як ми з вами.
Варто відкривати притулки для тварин. Зараз вони фінансуються за кошти громадян, але не владою.
Мені здається, вироків за жорстокість до тварин немає через корупцію і байдужість правоохоронців. У сфері захисту тварин панує безвладдя. Тварини не захищені законом. Думаю, варто захистити їх на конституційному рівні. Цей марш може стати поштовхом до змін.
Що далі?
Після маршу учасники зібрались обговорити проблеми захисту тварин. Вони планують об’єднатися і домогтися заборони цирків з тваринами в місті. Хочуть, щоб міська влада визнала котів частиною екосистеми Сєвєродонецька. Пропонують введення уроків гуманності у школах. Вважають, що необхідно створити установу для стерилізації та лікування безхатніх тварин.
***
Щоб читати ексклюзивні історії про схід першими, підписуйтесь на нашу сторінку у «Фейсбуці» і
Свої в Telegram 
