Окупанти «ДНР» розповідають про обстріли, посилаючись на фейковий СЦКК. Де відверта маніпуляція

Мешканці окупованих територій не мають доступу до більшості українських ресурсів, тому споживають інформацію з місцевих сайтів, що працює російська пропаганда. Як їм вдається через просту схему маніпулювати думкою людей щодо військових подій, з’ясовували Свои.City.
Головний інтернет-ресурс окупаційної влади в Донецьку – це так зване «Донецкое агентство новостей» (скорочено ДАН). Якщо зайти на головну сторінку, то там можна побачити новини про COVID-19, спорт, культуру та соціальну сферу. Але більше третини публікацій так чи інакше стосуються воєнних подій (у середньому 3-4 на 10 публікацій). Як же висвітлюються ці події? Напевно, ні для кого не секрет, що в окупації панує пропаганда. Але не будемо голослівними.
Читаємо заголовки такого зразка:
МАНІПУЛЯЦІЯ
Перевірка:
Достеменно стверджувати, що ці заяви є відвертими фейками, ми, на жаль, не можемо, бо не маємо таких доказів, що могли б їх спростувати. Проте можна говорити про маніпуляцію.
Що дивного в таких заголовках? Той факт, що сепаратистський ресурс звинувачує сили ООС у порушенні вогню, подиву не викликає. Адже сайт ДАН є частиною пропагандистської машини, мета якої – дискредитувати в очах мешканців окупованої території українські війська. Але сайт посилається при цьому на Спільний центр з контролю та координації за припиненням вогню. До цього органу, нагадаємо, входять зокрема українські військовослужбовці.
Клікаємо на новину і бачимо посилання всередині – на якесь «представительство республики в Совместном центре по контролю и координации режима прекращения огня (СЦКК)».
Давайте розберемося. Спільний центр з контролю та координації за припиненням вогню було створено у вересні 2014 року після підписання першого Мінського протоколу. Ця структура мала контролювати виконання першого пункту цього протоколу – припинення вогню. До складу СЦКК входили українські та російські військові (не найманці, а сама кадрові офіцери армії РФ). Працювали офіцери під керівництвом двох генералів – українського та російського (справжнього російського генерала, а не «польового командира»).
До складу СЦКК ніколи не входили представники незаконних збройних формувань «ДНР» або «ЛНР». Вони якийсь час дійсно знаходились у штабі, де працював СЦКК, але не належали до його складу. А отже ніякого «представництва республіки» там не було і не могло бути. Там було тільки дві сторони – українська і російська.
У 2017 році російська сторона вирішила залишити СЦКК. У Міноборони РФ це пояснили тим, що, по-перше, українська сторона «обмежувала доступ» російських офіцерів (тобто представників армії країни-агресора, що можна зрозуміти) до своїх позицій, а по-друге, український уряд планував запровадити новий порядок перетину кордону для громадян Росії. З того часу російських офіцерів немає в СЦКК.
Хоча українська сторона продовжує працювати в Спільному центрі та транслює свої заяви через фейсбук-сторінку Операції об’єднаних сил, зрозуміло, що ця структура втратила сенс. Адже СЦКК мав бути «спільним центром», а у ньому залишилася лише одна сторона.
Повідомлення української сторони СЦКК транслюються через сторінку ООС
Отже, представники окупаційних адміністрацій посилаються своє «представництво» в СЦКК. Чи може існувати таке «представництво», коли Україна в принципі не допускає ведення справ із представниками маріонеткових режимів, бо не визнає їхню легітимність і самостійність в ухваленні рішень? А, нагадаємо, українська сторона – єдина, що залишилася в Спільному центрі.
Шукаємо якісь сліди цього представництва у мережі. Знаходимо сайт цього «представництва», на якому зазначено і адресу: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, д. 34. Отже так зване «представництво» знаходиться в окупованому місті й звідти якимось чином намагається представляти свої інтереси в органі, який його не визнає.
Адреса так званого "представництва" в СЦКК
У чому ж полягає діяльність цього «представництва»? Судячи з сайту – кожного дня штампувати новини про нібито порушення з боку української армії, зафіксовані ними самими або (!) спостерігачами ОБСЄ.
Цікавою є остання категорія публікацій, які виходять під заголовком «Нарушения ВФУ, зафиксированные в отчете СММ ОБСЕ». У такій новині подаються дані, дійсно взяти зі звіту ОБСЄ.
Заява так званого "представництва"
Проте чомусь опускається інформація про те, які порушення зафіксувала спеціальна моніторингова місія з боку самих бойовиків.
Звіт СММ ОБСЄ
Ми намагалися знайти сайт такого ж «представництва», але в окупованій частині Луганській області. Проте існує лише сторінка в забороненій в Україні соцмережі ВКонтакте та канал в телеграмі.
Швидкий ресерч показав також, що так зване «представництво» луганських бойовиків у СЦКК було створено 17 грудня 2017 року. Відповідна новина розміщена на головному рупорі окупантів в ОРЛО – «Луганском информационном центре» (скорочено ЛИЦ). Тобто «представництво» з’явилося тоді, коли російська сторона вирішила покинути СЦКК.
Висновок: Будь-які заяви окупантів з посиланням на СЦКК є відвертою маніпуляцією, бо наразі до СЦКК входить лише одна сторона – українська, яка свої заяви транслює через сторінку Операції об’єднаних сил в фейсбуці.
***
Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Протидія фейкам і маніпуляціям на місцевих виборах». За підтримки фактчек-проєкту «БезБрехні».
