Похід бюджетників. Як у Сватовому в депутати балотуються вихователі, лікарі й працівники міськради
Місцеві вибори відрізняються від загальнонаціональних. Адже люди обирають владу, яка має вирішувати локальні проблеми, пов’язані з благоустроєм і життєдіяльністю міст і селищ. Очікувано, більшість кандидатів у депутати в такому випадку – вихідці з місцевих громад: приватні підприємці, активісти, директори заводів, працівники комунальної сфери тощо. Втім, є серед списків і такі, які привертають увагу. Наприклад Луганщина, місто Сватове.
Цьогоріч у депутати тут балотується незвична кількість працівників бюджетної сфери. Свои.City розбиралися, чому так сталося і чи може бути зручно для влади.
2015 і 2020: що змінилося
Цьогорічні місцеві вибори відбуваються за новими правилами. Тепер політичні партії мають формувати два списки. Перший – загальний для міста (району чи області). До нього входять усі кандидати, яких партія висуває в місцеві депутати. Черговість прізвищ у ньому – довільна. Разом із тим, їх не може бути більше, ніж кількість депутатів у міській раді (районній чи обласній радах). У випадку із Сватовим – максимум 26 людей.
Другий тип списків – нововведення. Це окремий перелік прізвищ для кожного виборчого округу. Сюди входять кандидати із загального списку (окрім першого номера, який веде партію на вибори). У цих виборчих списках кількість кандидатів у депутати не може бути меншою за 5 і більшою за 12. Крім того, прізвище не може дублюватися в різних територіальних списках. Тобто один і той самий кандидат не може балотуватися в кількох округах одночасно. У бюлетені ж це виглядатиме так: ліворуч будуть назви партій, за які треба голосувати, праворуч – імена кандидатів.
Для прикладу, на минулих виборах до Сватівської міської ради йшло 148 кандидатів: найбільше від «Аграрної партії» – 27, найменше від УКРОПу – 5. Цьогоріч же до міськради Сватового балотується 172 людини від 7 політсил: по 26 людей від «Опозиційного блоку», «Опозиційної платформи – За життя», «Нашого краю» та «За майбутнє». Найменше кандидатів висунула «Європейська солідарність» – 21.
Сватове – місто з населенням близько 17 тисяч жителів на Луганщині.Фото: Сватове.City
Важливо, що і під час місцевих виборів 2015 року, і під час виборів 2020-го у списках більшості політсил були працівники бюджетної сфери. Втім їхня кількість дещо відрізняється. Наприклад, на минулих виборах із 148 кандидатів так чи інакше пов’язані з бюджетною сферою були майже 40 осіб. Це приблизно 30% від загальної кількості. Цього ж року їх понад 70 (близько 45% від загальної кількості) – найменше від партій «Батьківщина» та «Європейська солідарність», найбільше – від «Опозиційного блоку» та «За майбутнє». В останніх двох партій більше половини прізвищ у списках – пов’язані з бюджетною сферою. Особливо примітним є список «Опоблоку»: тут в депутати йдуть працівники Сватівської міської ради – від юриста до опалювальника.
Адже місцеві депутати не отримують зарплату, їхнє джерело доходу – основна робота. Тож працівники бюджетної сфери щонайменше залежать від фінансування, яке виділятиме місто.
«Можуть пригрозити звільненням»
Свои.City звернулися по коментарі до кількох працівників міськради. Вони погодилися прокоментувати ситуацію на правах анонімності.
«Я не пригадаю, аби раніше працівники міськради масово йшли у місцеве самоврядування, такого раніше точно не було. Важливо, що депутати працюють у бюджетних установах, у місцевій раді. Чи можна на них вплинути? Так, гіпотетично таке можливо. У крайньому разі, якщо людина відмовиться голосувати за потрібне рішення, їй можуть пригрозити звільненням з роботи», – розповів один з працівників міськради.
Сватове. Жовтень-2020. Фото: Сватове.City
Інший співрозмовник зауважує, що мери намагаються формувати лояльний депутатський корпус. В чому можуть допомогти бюджетники.
«Такий депутатський корпус потрібен, аби була підтримка. Скажімо, в попередніх міськрадах були люди не лише зі Сватового, було важко зібрати кворум. Тому, можливо, і є певне раціональне зерно в цьому. Щоби могли швидко зібратися й голосувати. Наприклад, у сільрадах, коли формують депутатський корпус, намагаються брати тих, хто може у будь-який час прибути на засідання. Наприклад, місцевий вчитель, бібліотекар, землевпорядник. Таке було.
І якщо більшість стане депутатами, то виникає питання: чи зможуть вони при прийнятті рішень відстоювати інтереси виборців і йти проти людини, від якої залежить їхнє фінансування? Навіть якщо і буде альтернативна точка зору – хто її висловить, якщо це може призвести до проблем на основній роботі?», – говорить співрозмовник Свои.City в міській раді.
Чому я йду в депутати
Свои.City спробували поспілкуватися телефоном з кількома кандидатами-бюджетниками у місцеві депутати міської та районної рад Сватового. З восьми людей погодилися відповісти на запитання лише двоє: Володимир Данильченко (директор комунального підприємства «Сватове-тепло») та Вікторія Запара (директор дитсадка «Веселка») – кандидати до районної ради.
Ми поцікавилися, чому вони вирішили йти у місцеву владу, що в першу чергу планують робити на посаді і чи не бояться потрапити в залежність від керівництва через роботу у комунальній сфері.
«Я уже не перший раз іду у владу, був у місцевій раді. Йду від партії «За майбутнє».
Не думаю, що на мене буде великий тиск через роботу в комунальному секторі. Так чи інакше ми будемо співпрацювати з владою. Мені здається, що треба будувати здорові економічно вигідні стосунки між партіями і людьми», – розповів Данильченко, який цього року балотується від Сватового до районної ради.
Запара про своє балотування каже так:
«Я хочу зробити щось для освіти, конкретно – для дитячих садочків. Підвищити якість харчування, понизити оплату за дитсадок для батьків. Я йду від партії (також «За майбутнє» – Свои), тому що там нові обличчя, які не встигли «замазатися» (лідером партії є Ігор Палиця, якого пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським, під час попередніх виборів був одним з лідерів партії УКРОП й встиг побути головою Одеської облдержадміністрації – Свои)».
При цьому говорить, що тиску не боїться:
«Так, я директор дитсадка. Так, ми будемо залежати від фінансування територіальної громади. Але я не боюся, що на мене впливатиме мер.
І попри його амбіційний характер, у нас не виникало проблем. Все, що треба для садочка – робиться. Починаючи від пожежної безпеки і закінчуючи утепленням. Тому я буду голосувати за нинішнього мера (Євген Рибалко, 2002-го, 2010-го та 2015-го обирався на посаду мера Сватового, намагався балотуватися в народні депутати і як член «Радикальної партії Олега Ляшка» у 2014-му, і як м. висуванець у 2019-му – обидва рази програв – Свои), аби він ішов у територіальну громаду. І всі, хто у нас по садочках працює ,– двома руками за те, аби все лишалося як є».
Ми також намагалися поговорити з опалювальником міської ради Сватового Олександром Глещинським. Від початку він погодився поспілкуватися щодо теми виборів, однак після першого ж питання (чому ви вирішили йти у місцеву владу і чому саме з цією політсилою) передумав.
«У мене така позиція: я не хочу нікому з репортерів казати, чому я і що я. Я не хочу відповідати на таке запитання. І не спілкуюся з репортерами з таких питань. І з приводу виборів теж.
Моя біографія написана, вона у відкритих джерелах. На цьому розмова завершена, до побачення», – сказав Глещинський.
«Ніхто на них не тиснув»
Свои.City звернулися за коментарем до першого кандидата у списках «Опозиційного блоку» до міської ради Сватового Олександра Шкути (екс-депутат міськради у фракції «Партії Регіонів»). Ми запитали його про принцип формування списку «Опоблоку», в якому 13 з 26 кандидатів є працівниками міської ради:
«У мою минулу каденцію, коли я був депутатом і головою комісії з будівництва, з цими людьми ми разом працювали».
Щодо можливого впливу та тиску на депутатів, які є працівниками міськради, Шкута відповідає:
«З практики минулих скликань, депутати – люди самостійні і ніхто на них ніколи не тиснув. Я вважаю, що в цьому (депутатах-бюджетниках – Свои) нічого поганого немає».
Також ми зв’язалися з офісом партії «За майбутнє» в Луганській області телефоном. У штабі нам відповів чоловік на ім’я Богдан, але чомусь просив підписати відповіді на питання іменем очільниці обласного осередку партії Маргарити Конової.
«Так, у нас в списку є люди, які працювали у виконкомі. Наша партія з’явилася у березні цього року. Списки кандидатів ми формували на місцях. Тобто у нас була людина, яка відповідала за формування списків кандидатів у Сватовому.
Загалом люди до нас зверталися, а вже потім ми формували список з кандидатів, які хотіли йти у місцеву політику й стати частиною органів місцевого самоврядування. Так вийшло, що бюджетники дали найбільше анкет: письмові, через наш сайт, через Facebook. Були райони, де ми не змогли закрити всі округи, наприклад у Троїцькому чи Нижньодуванській ОТГ. І там на вибори ми не пішли. Потім ми спілкувалися з кандидатами і з найбільш сильних сформували списки. Основним, певно, був особистісний критерій: ми розпитали людей, чому вони хочуть іти у місцеву владу, як хочуть міняти місто. І після їхніх відповідей вирішували питання про включення людей у список», – зазначили в обласному осередку партії.
У політсилі додали, що загалом з території колишнього Сватівського району отримали кілька сотень анкет.
«У нас не було бюджетних грошей чи адміністративного впливу.
Загалом по району ми отримали кілька сотень анкет», – розповіли в осередку партії.
Проблема квот і відсутність бізнесменів серед кандидатів
Звісно, сам факт висування працівників бюджетної сфери у депутати місцевих рад жодним чином не порушує українського законодавства. Адже кожен громадянин має право обиратися і бути обраними до органів державної влади та місцевого самоврядування. Проте тут є важливий нюанс, пов’язаний з політичною агітацією.
«Працівники бюджетної сфери можуть балотуватися, законодавство цього не забороняє. Хоча існують обмеження. Наприклад, бюджетники можуть агітувати за себе чи за свою партію лише у тому випадку, якщо підуть в офіційну відпустку на цей час. Інакше не можна займатися агітацією», – зазначив у коментарі Свои.City координатор спостереження за виборами від ОПОРА в Луганській області Олексій Кормілецький.
Окрім того, велика кількість бюджетників серед кандидатів у місцеві депутати не означає, що всі вони зможуть обратися до місцевих рад. Такої думки притримується кандидат у депутати Сватівської районної ради від «Європейської солідарності», колишній очільник Сватівської райдержадміністрації Володимир Озеров.
«Так, бюджетники йдуть на вибори. Є група промерських людей, які у списках різних партій. Але не факт, що вони пройдуть усі. Основна ставка робиться на партію «За майбутнє». Також представники міської ради йдуть від «Опозиційного блоку». Припускаю, що таким чином хочуть відібрати частину голосів від ОПЗЖ – там на посаду мера йде нинішня голова райради (Віта Сліпець – Свои). І, як на мене, мер відчуває від неї загрозу (під час парламентських виборів обидва балотувалися в народні депутати по 113 виборчому округу: Сліпець отримала 16,9 тисяч голосів, чинний мер Сватового – 2,8 тисяч, виграв же представник ОПЗЖ Олександр Лукашев, набравши 24,5 тисячі голосів – Свои).
Звісно, є пряма залежність від, скажімо, голови територіальної громади чи мера, він може брати людей на роботу. Чи звільняти. Але знову ж таки: приймати на роботу легше, ніж звільняти. Плюс за безпідставне звільнення є відповідальність. Так що не думаю, що у бюджетниках є пряма загроза», – зауважує Озеров.
Він додає, що цьогорічні вибори цікаві тим, що партії зобов’язані дотримуватися квот щодо кількості людей у списках. Тож екс-голова РДА припускає: політсили, аби дотриматися вимог, змушені були добирати в партії представників бюджетної сфери.
«Будем говорити відверто – до виборів у нас в регіоні активно працював хіба що «Наш край». Інші партії, попри те, що я від однієї з них балотуюся, просто спали.
Коли ти пропонуєш їм іти в місцеві депутати, вони кажуть, що це «нецікаво». Та й люди, які більш-менш впливові у суспільстві, не хотіли висуватися. А квот дотримуватися треба. Тому, думаю, бюджетникам цілком могли сказати: «Все, ти ідеш на вибори», – говорить Озеров.
Водночас він додає, що під час місцевих виборів у Сватовому не багато представників бізнесу пішли у кандидати в депутати.
Бізнесмени у Сватовому не надто зацікавлені в участі у місцевому самоврядуванніФото: Сватове.City
«Якщо ж говорити про зацікавлених підприємців, то у нас такий регіон, що я переконаний – в основному це будуть фермери. Це така економічна залежність між виборцем і фермером: за них автоматично голосують люди з територій, де фермерські землі. Щодо малого бізнесу, у Сватовому він дуже дрібний. Ми спілкувалися з його представниками. І виходить так, що люди або не розуміють, що треба робити, або впевнені, що не зможуть впливати на процеси, або вони відповідають на запрошення якось так: «Нам спати нема коли, а тут ще суспільними справами займатися», – зазначає Озеров.
Свої в Telegram 
