«Ніхто і не думав про звільнення»: як працюють судмедексперти в Маріуполі в умовах війни та пандемії

Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи після 2014 року переїхало до Маріуполя. Про те, чим відрізняється судмедексперт від патологоанатома та як працює бюро під час війни та пандемії, Свои.City розповіли співробітники установи.
Усе спочатку
Сергій Кіргет отримав освіту в Донецькому медичному інституті. У 1986 році він закінчив інтернатуру та був направлений на роботу в місто Шахтарськ. Там працював в лікарні завідувачем відділення, потім – головним лікарем. Військові дії, що розпочалися на Донбасі, змусили Сергія переїхати в Маріуполь у вересні 2014 року. Там він очолив Донецьке обласне бюро судово-медичної експертизи.
Раніше підприємство базувалося в Донецьку, а його відділення були в усіх містах області. У 2015 році бюро починало роботу як переміщене підприємство.
Будівля Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи в Маріуполі\Свои
«У нас нічого не було. Усе майно, документація, враховуючи і трудові книжки, лишилися тоді вже в окупованому Шахтарську. Тому до лютого ми займалися організаційною роботою. Також вирішували проблему з виплатою заробітної плати: була заборгованість за три місяці», – розповідає Сергій Кіргет.
Згодом основні організаційни питання були вирішені, і бюро почало повноцінно працювати.
Судмедексперт – не патологоанатом
«Паталогоанатомічному дослідженню підлягають громадяни, які померли у лікувальних закладах через хворобу, для встановлення діагнозу, його підтвердження або спростування. А основна задача судмедекспертів – дослідити та встановити причину смерті, визначити ступінь тяжкості причинених пошкоджень. У цьому і полягає відмінність судмедексперта від патологоанатома. Ми працюємо згідно з постановами правоохоронних органів, які визначають, де потрібно наше втручання та експертна оцінка», – зазначає керівник бюро.
Будівля Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи/Свои
Донецьке обласне бюро – одне з найстаріших в Україні. Воно виконувало найбільший обсяг роботи по всій країні. Особливо велике навантаження бло під час активних військових дій на Донбасі. Рекордним став 2015 рік, тоді через приріст смертності серед військових та цивільного населення доводилося відправляти тіла до Дніпра. Зараз такої необхідності немає. Розтини виконують експерти на місцях, матеріали на дослідження відправляють до Маріуполя. Буває таке, що працювати доводиться ледь не цілодобово, а буває, що по декілька днів не буває завантаженості.
Незважаючи на це, всі судмедексперти Маріуполя в один голос кажуть, що жодного разу не пожалкували про вибір професії.
«Ще на першому курсі знав, що стану судмедекспертом. Викладачі кафедри судово-медичної експертизи могли зацікавити, я майже весь час там був, відвідував факультативи. За свою практику зіткнувся з усім. Не хочу вдаватися в подробиці, бо найбільш пам'ятні ситуації – моторошні для людей, які не працюють в медицині», – розповідає Кіргет.
Його думку підтримують і колеги. Зазначають, що кожен випадок цікавий. У роботі треба бути уважним і обов'язково ділитися з іншими експертами новими знаннями:
«Буває, щось фотографуємо, потім розповідаємо колегам. Усього знати неможливо, ми не цураємось запитати один у одного щось, порадитися».

У суспільстві до представників професії ставляться з зацікавленістю, просять розповісти історії з робочої практики. А є і ті, хто дивується, мовляв, важка і дуже специфічна робота:
«Так, специфічна, але дуже цікава. Ми розв'язуємо складні задачі. От тіло попало до нас, ми його уважно досліджуємо, лаборант вивчає матеріали та проби, санитар готує тіло до видачі. Це перш за все наша робота. А задоволення ми отримаємо, коли вирішуємо поставлені перед нами задачі, коли допомагаємо слідству».
Унікальний хроматограф
В 2017 році департамент охорони здоров’я Донецької ОДА почав активно фінансово допомагати установі. Саме тоді і були повністю відновлені лабораторії: імунологічна, гістологічна, медико-криміналістична.
Часто закуповують сюди і сучасне обладнання. Наприклад, саме зараз тут монтують новий газовий хроматограф – прилад для поділу суміші речовин на монокомпоненти. Завдяки ньому визначають наявність в тілі людини шкідливих речовин (наприклад, етанолу, наркотиків тощо). Таких в нашій країні два: перший в Київському науково-дослідницькому інституті судебних експертиз, другий – в Маріуполі.
Новий хроматограф: таких в Україні лише два/Свои
Принцип роботи агрегату досить простий. Автодозатор автоматично вилучає з матеріалу речовини. Потім подає їх на хроматограф. Апарат цю суміш розділяє на компоненти і визначає, яка речовина була у людини. Потім до роботи вступає мас-селективний детектор – пристрій, який дозволяє ідентифікувати наявність в біоматеріалах (крові, сечі) наркотичних речовин, ліків.
Унікальність цього апарату полягає в тому, що людина в ці процеси майже не втручається, а на аналіз витрачається до десяти хвилин.
«У порівнянні з минулим роком, кількість аналізів по всій Донецькій області зросла в півтора рази. Якщо за весь 2019 рік ми зробили їх 4 тисячі, то на цей момент вже перейшли позначку в 5 тисяч. Обсяги роботи ростуть. Усе більше стає смертей від отруєння наркотиками. Буквально зараз зробили аналіз, де встановили, що молодий чоловік отруївся метадоном», – розповідає завідувач відділенням токсикології Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи Михайло Зінченко.
Завідувач відділенням токсикології Михайло Зінченко проводить аналіз на новому хроматографі/Свои
Проблеми судмедекспертів
Серед основних проблем бюро Сергій Кіргет виділяє дві. Перша – кадровий голод. Наразі лабораторії дуже не вистачає співробітників. Основна причина, на думку пана Сергія, – занадто довге навчання. Після шести років в медичному виші треба пройти півторарічну інтернатуру, вивчитися за загальною експертизою, а вже потім отримати спеціалізацію в підрозділи лабораторії. На жаль, дуже мало хто на це йде.
Друга проблема – з розміщенням. Зараз бюро орендує приміщення для токсикологів, комісійного відділу, адміністрації та бухгалтерії.
«Місто нам нічим допомогти не може, бо ми обласна структура. У профільному департаменті обіцяють вирішити проблему вже в наступному році. Є ймовірність, що ми всі розмістимося в одній будівлі, за виключенням відділу експертизи трупів: у них достатньо приміщень, гарні умови», – каже Кіргет.
Старий хроматограф/Свои
Сподіваються співробітники і на те, що будуть удосконалені внутрішні накази Міністерства охорони здоров’я. Наразі експерти працюють з документами 1995 року, проте законодавча база потерпіла суттєвих змін.
«Часто буває так, що ті ж самі правоохоронці оформляють документи так, як зазначено в оновленій постанові, а ми прийняти їх не можемо, бо працюємо з застарілими зразками. І доводиться все переробляти. Тому ми постійно на зв'язку з копами», – ділиться т. в. о. завідуючого відділу судово-медичної експертизи трупів Сергій Комишан.
Робота під час пандемії
Коронавірусна хвороба також змінила роботу співробітників бюро. Сергій Комишан каже, тут роблять все можливе, аби мінімізувати контакт під час дослідження трупу:
«До роботи приступаємо з особливою увагою. Санітар та експерт одразу готують все необхідне».
На цей час офіційних даних щодо того, чи є загроза зараження коронавірусом від мертвої людини, немає. Тому про всяк випадок співробітники бюро намагаються максимально дотримуватися правил безпеки: працюють лише у засобах індивідуального захисту, тіло пакуюють у подвійний пакет, до роботи залучають мінімальну кількість людей. Крім того, вони ведуть інформаційну роботу з родичами померлого.
«Ми робимо все, аби зупинити розповсюдження вірусу. Спочатку розповідаємо близьким загиблого про заходи безпеки, а вже потім заводимо на опізнання. Це робимо обов’язково, але на цю процедуру запускаємо не більше однієї-двох людей. Після, згідно з санітарними нормами, оповіщаємо співробітників поховальних служб про причину смерті людини», – наголошує Комишан.
Пан Сергій зауважує, що попри спалах коронавірусної хвороби, жоден з працівників не подав заяву про звільнення:
«Усі співробітники – справжні патріоти своєї справи. Ніхто і не думав про звільнення. Навпаки, робив і продовжує робити все, аби бюро розвивалося».

