Росія відбирає житло в Енергодарі. Дмитро Орлов пояснив, що робити власникам житла на ТОТ
Масштаб проблеми: скільки людей втратили житло
В Енергодарі до окупації жили близько 53 000 мешканців. Зараз у місті залишається приблизно 15%. За оцінками Дмитра Орлова, половина людей вже фактично втратила можливість користуватися своїм житлом.
«Якщо приблизно брати, то я думаю, що половина людей — вони втратили можливість користуватись своїм житлом, і половина людей — ну, це житло фактично можна вважати таким, що окупанти забрали на сьогоднішній день вже», — каже він.
Окрема і дуже серйозна проблема — реєстри. У Енергодарі переважна більшість житлового фонду просто відсутня в електронних базах.
«Енергодар, на жаль, знаходиться в такій категорії, що 95% житлового фонду не внесено в електронні реєстри. І шлях один — це на підставі тих документів, які є у власника, через Дію їх підгружати і потім 35, здається, робочих днів розглядається — чи внесуть в реєстр на підставі тих документів, чи не внесуть. Якщо відмова — то шлях тільки через суд», — пояснює Орлов.
Місто захопили миттєво, і окупанти не дозволили вивезти жодної документації з БТІ. Реєстри залишилися у Енергодарі.
Як окупанти відбирають квартири у Енергодарі
З перших місяців окупації росіяни, коли зрозуміли, що більшість людей виїхала, запустили кампанію тиску — насамперед на літніх та вразливих людей.
«З самих перших місяців окупації вони заволоділи якимись старими списками щодо тих, хто мешкав у певному житлі. І десь через пів року, рік вони почали активно працювати, коли зрозуміли, що більшість містян виїхали і багато безхазяйного житла», — розповідає Орлов.
Схема маніпуляції проста: людям кажуть, що вони втратять право на житло, якщо не повернуться й не переоформлять його за російським законодавством. Орлов називає це провокацією.
«Вони почали таким чином впливати на свідомість людей, особливо літніх людей, і казати, що вони втратять своє право на житло, якщо не приїдуть і не переоформлять відповідно до законодавства країни окупанта. Але це ж все провокації. Ми розуміємо, що житло, яке є в реєстрах або є фізично, належить громадянам України. Окупанти не можуть з ним нічого зробити. І будь-яке переоформлення — воно не відповідає законодавчій базі України і залишається право власності за тими власниками, згідно українського законодавства», — наголошує він.
Були й прямі випадки захоплення. Люди поверталися до своїх квартир із документами, і заставали там уже заселених російських військових, інколи з родинами.
«Такі випадки дійсно були, коли люди на початку окупації виїжджали на підконтрольну України територію, потім повертались з різних причин в окуповане місто, заходили в свої квартири, навіть були з документами, і знаходили в своїх квартирах вже заселених російських військових. Дехто був навіть з родинами. І вони їм відмовили в тому, щоб звільнити їх квартири, і фактично вигнали їх. Тобто таке примусове виселення відбувалось», — каже Орлов.
Окупаційна «поліція» у таких випадках лише розводила руками, особливо коли йшлося про квартири з військовими.
Особлива увага окупантів прикута до житла родин, пов'язаних із ЗСУ.
«Окупанти використовують житло тих родин, які пов'язані якимось чином зі Збройними силами України. Розуміють, що вони маловірогідно повернуться і будуть з окупантами жити, якщо війна затягнеться на певний час. І дійсно, таких випадків дуже багато», — зазначає він.
Пастка у Шереметьєво: як росіяни відбирають документи
Частина людей — особливо пенсіонери, піддається на пропаганду й вирушає «переоформлювати» житло. Але шлях туди веде через Шереметьєво.
«Якщо в тебе нема документів країни окупанта, то шлях іде через фільтраційні пункти, які знаходяться в Шереметьєво. Людина вже повинна купити квиток на літак, щоб дістатись туди. А у цих фільтраційних пунктах — вони на 90-95% не пропускають навіть пенсіонерів, навіть людей, які з будь-яких причин хочуть потрапити в окупацію. А ті документи, які в них є — вони їх показують, або їх відбирають. От і людина фактично втрачає і оригінали документів, і втрачає можливість потрапити в своє житло на окуповану територію. І таких людей зазвичай розвертають», — пояснює Орлов.
Є таке, коли люди їдуть мовчки, нікому не сказавши.
«Випадки такі існують. Не зовсім люди діляться, коли збираються їхати на тимчасово окуповані території. Вони не діляться зі своїми. І потім зникають — таке цілком може бути. Особливо, коли людина більш емоційно і не стримано реагує, знаючи, що вони забирають фактично все — ще і фізично забирають документи. Тому випадки такі ймовірні, на жаль», — говорить він.
Кого заселяють у захоплені квартири
У житло тих, хто виїхав, окупанти заселяють інших людей.
«Знаю про випадки, коли завозять з материкової частини Російської Федерації. Військові зазвичай базуються на території Запорізької атомної станції. Але є випадки, коли і військові, і представники спецслужб — вони розселяються в багатоквартирних будинках. А зазвичай це люди, які з навколишніх населених пунктів сільської місцевості — вони просто переїжджають у місто, вважаючи, що воно більш комфортне для життя. Окупанти їм дають якусь роботу в комунальній сфері або на території атомної станції. І, звісно, заселяють у вільні квартири», — пояснює Орлов.
Що відчувають люди, коли дізнаються про конфіскацію
Люди телефонують, питають, чи варто повертатися. Особливо важко це переживають пенсіонери.
«Звичайно, діляться, дзвонять, питають, чи варто їхати на окуповану територію, чи не варто. І особливо це люди пенсійного віку, які розуміють, що все, що вони впродовж свого життя заробили в матеріальному плані — це залишилось на окупованій території. Не скажу, що настрої панічні, але всі розуміють, що люди, коли свідомо приймали рішення виїхати і не жити в рідному місті з окупантами, то вони розуміли, що потенційно ці ризики існують», — каже Орлов.
Що робити, якщо житло вже захопили
Дмитро Орлов розповідає, що тут потрібно діяти, і для дій є чіткий алгоритм. По-перше — подати заяву до Національної поліції про втрату або захоплення майна. По-друге — зафіксувати факт у Міжнародному реєстрі збитків. Це база для майбутніх репараційних виплат.
«Є міжнародний реєстр збитків, є заява через Національну поліцію, яку потрібно зробити, що людина фізично втратила або окупанти захватили майно, житло. Це треба фіксувати. Потім через Міжнародний реєстр збитків це все фіксується в окрему базу і потім репараційні виплати — людина може отримати якусь компенсацію у випадку, якщо територія не буде деокупована і людина не зможе потрапити до свого житла або якщо там зруйноване, не дай боже, буде житло», — пояснює він.
Якщо житло не внесене до електронних реєстрів, єдиний шлях підтвердити право власності — через суд. Фотографії при цьому можуть стати додатковим аргументом.
«Комісія розглядає і або відмовляє, або надає це право. Але так, безумовно, фотографії додають більше аргументів. Тут випадок більш важкий, якщо людина не вивезла документи або не мала документів, якщо квартири нема в реєстрах електронних для того, щоб підтвердити це право власності. На жаль, зараз багато таких випадків, що люди змушені звертатись до суду», — каже Орлов.
Фіксація у реєстрі — принципово важлива для майбутнього.
«Зараз наповнюється цей реєстр фактами. Це треба робити для того, щоб зафіксувати сам випадок, щоб цей факт вже був у Міжнародному реєстрі збитків, щоб при розгляді репараційних історій там була вже конкретна сума. Ми ж розуміємо, що пів міста — це 25 000 населення, вони втратили своє житло. І вони повинні це зафіксувати», — наголошує він.
Чи допоможе переоформлення за російським законодавством
Коротка відповідь — ні. Україна не визнає жодних прав власності, оформлених за російськими законами. Переоформлення вимагає отримання російського паспорта — але навіть це не дає людині жодних прав в очах українського закону.
«Для того, щоб отримати якісь російські документи на майно, потрібно бути офіційно оформленим у країні-агресорці. Тому російські паспорти, інші їхні документи — це обов'язкова вимога до того, щоб переоформити це житло за російським законодавством. Але ж ми розуміємо, що воно нічого не варте, бо Україна не визнає ані право власності, які там вони оформлюють, ані інші документи, які вони видають, бо це все є окупація і це все є незаконним, і це є воєнним злочином», — підкреслює Орлов.
Чи можуть сусіди допомогти зберегти квартиру
Так, і такі випадки не поодинокі.
«В кожному будинку є родини, які зберігають проукраїнську позицію і підтримують зі своїми сусідами певні зв'язки. Хоча зараз в умовах відсутності зв'язку, світла, водопостачання це робити дуже важко. І вони доглядають за тими квартирами для того, щоб зберегти їх хоч в якомусь стані, щоб воно не було таке занедбане і потім не прийшлось там перебудовувати все заново. Такі випадки не поодинокі, оскільки місто фактично більш ніж наполовину пусте», — розповідає Орлов.
Свої в Telegram 
