Вікторія Карпова евакуювала швейне виробництво з Покровська до Львова. Ось її досвід
Вікторія Карпова тридцять років розвиває швейний бізнес у Покровську. Останні проєкти підприємниці – це одяг у стилі Family look та швейна академія «Квітка льону» у партнерстві з Вікторією Дворянчиковою. Зараз вона перевезла свій бізнес до Львова і раз із земляками планує спільне виробництво.
Шила тактичні розвантаження
Через тимчасові труднощі з орендою приміщення свій особистий бренд KVK (Корпорація Вікторії Карпової) вона поставила на паузу та очолила швейне підприємство у Слов'янську, там зустріла перший день великої війни.
«У мої обов'язки входило організувати процес роботи швейного підприємства з нуля. Ми закуповували нове обладнання, набирали персонал, відпрацьовували пошиття моделей одягу, який планували запускати у виробництво. Підготовчий процес зайняв трохи більше двох місяців. А повноцінно підприємство встигло відпрацювати один тиждень. 24 лютого був мій останній робочий день», – розповідає Вікторія.
Тиждень вона перебувала у шоковому стані. Спочатку думала, що все закінчиться за кілька днів – і можна буде знову повернутися на роботу. Але дива не сталося. Тоді Вікторія зрозуміла, що треба чимось зайнятися, щоб не збожеволіти, і почала шити тактичні розвантаження для ЗСУ.
Тим часом на електронну пошту жінки почали надходити листи від різних організацій із пропозицією перевезти бізнес на безпечну територію України. Першою відгукнулася Львівська школа керівників бізнесу, де вона свого часу проходила навчання. Бажання переїхати до Львова у підприємниці з'явилося давно, оскільки у Покровську її справа не мала належного розвитку. Тож хотілося змін на краще.
«Пропозиція здалася мені цікавою, але на той момент я не знала, як здійснити переїзд. Вирішила, що працюватиму вдома, поки дозволять обставини. Паралельно почала переглядати листи, які надходили від Донецької торгово-промислової палати та Агентства USAID. Я читала всі варіанти, але до кінця не вірила, що підприємцям хтось може сплатити за евакуацію бізнесу», – зізнається Вікторія Карпова.
Коли плани переїзду співпали
Становище у регіоні погіршувалося. Логістики практично не було, закупівля нових тканин стала неможливою. Місцеві магазини зачинились. Це й підштовхнуло Вікторію до рішучих дій. За порадою керівників Львівської бізнес-школи вона почала шукати вантажний транспорт, який доставляє гуманітарну допомогу на Донбас із західних областей України, а назад повертається порожнім.
Паралельно з Вікторією можливість вивезти свій бізнес шукала її колега по швейній академії, Вікторія Дворянчикова. Жінки вирішили скористатися допомогою Агентства USAID. Буквально за добу вони оформили необхідні документи, зібрали своє обладнання, знайшли транспорт та благополучно виїхали з Покровська.
«Ми дуже легко знайшли машини та оформили проїзні документи. По дорозі нас жодного разу не зупинили для перевірки. Коли я виїжджала з Покровська, у мене багато хто запитував: «А оренда? А де ти житимеш?». На той момент я не мала відповідей на ці запитання. Сподівалася все вирішити на місці», – каже Вікторія.
Гроші на евакуацію у позику надала Всеукраїнська Асоціація Керівників Бізнесу, оскільки водіям транспорту потрібно було оплачувати доставку за фактом. Вона ж подбала про оренду для швейного цеху та житло для сім'ї Вікторії Карпової. Наразі творчий тандем Карпова-Дворянчикова чекає компенсації від USAID, щоб розрахуватися зі своїми благодійниками.
Евакуйоване виробництво у Львові
Один великий бізнес із трьох маленьких
Своє обладнання Вікторія розмістила в одному із бізнес-центрів Львова. Тут почали працювати також «швейники» з Краматорська та Добропілля. За порадою засновників бізнес-школи Руслана Бельтюкова та Олександра Білоуса, підприємці вирішили об'єднати зусилля та працювати разом, доповнюючи один одного. Стартувати після переїзду великим підприємством замість трьох маленьких буде легше.
Зараз нова команда працює над спільним бізнес-планом з огляду на інтереси кожного. Наприклад, у Вікторії продовжує працювати інтернет-магазин. Його потрібно наповнювати товаром, щоб продажі не зупинялись. Проте левову частку спільної продукції орієнтують на потреби збройних сил України.
«З дня переїзду до Львова пройшло більше місяця. Зараз ми шукаємо нове приміщення, щоб об'єднати цехи на одному майданчику та почати працювати разом. Бо зараз використовуємо лише моє обладнання. Потроху відшиваємо тактичні розвантаження та паралельно навчаємо майбутній персонал. Вже знайшли закрійника, пробується конструктор одягу, запрошуємо швачок, можна навіть без досвіду роботи», – розповідає Вікторія Карпова.
Незважаючи на досить великий досвід у підприємництві, нова справа потребує менторської підтримки. Вікторія каже, що дуже сподівається на подальший розвиток.
«Мені дуже хочеться, щоб наше підприємство запрацювало, і я могла собі дозволити поїхати відпочити. Також не виключаю можливості продовжувати розвиток швейної академії «Квітка льону» зі своєю давньою партнеркою Вікторією Дворянчиковою. У Львові багато переселенців, які шукають роботу та хочуть здобути нову професію. Ми вже розглядаємо варіанти пошуку фінансування, щоби відродити проєкт», – констатує підприємниця.
Свої в Telegram 
