У наш простір Sneaker Mate влучила російська ракета. Ми не здаємося — і відкрили новий у Львові

Харків’яни з команди Sneaker Mate тепер готують каву, кастомізують взуття і продають унікальний одяг у Львові. Ми поспілкувалися з ними про зруйнований ракетою простір в Харкові, адаптацію до локального контексту і те, чому важливо розвивати сучасну українську культуру.
Пришвидшити перемогу
Львівський Sneaker Mate знаходиться в центрі Львова, на вулиці Джохара Дудаєва, 19. Кав’ярня, снікер-хімчистка та концепт стор зараз розташовуються в приміщенні колишнього пабу “Фест” — культового місця, де раніше збиралася андеграундна молодь.
Мережа снікер-хімчисток Sneaker Mate виникла саме там у 2016 році, а в травні 2022 року у Львові з’явився 5-й простір. Окрім цього, Sneaker Mate є в Києві, Одесі та Дніпрі. 2 березня російська ракета влучила в будівлю у центрі Харкова, в якій і знаходилось приміщення Sneaker Mate.
У той момент там перебувала частина команди. На щастя, ніхто не загинув, але приміщення сильно постраждало. Зараз його використовують як склад волонтерського штабу Some People — громадської організації, через яку 6 людей з команди Sneaker Mate розвозять гуманітарну допомогу в Харкові.
“У Харкові залишилась величезна кількість молоді: фотографи, театрали, дизайнери, оператори, які постійно волонтерять і не збираються звідти їхати. Це банальний принцип оборони свого міста. Кожен хоче таким чином пришвидшити перемогу”, — говорить співзасновник проєкту Sneaker Mate Дмитро Дібрівний про діяльність волонтерського штабу.
Через два тижні після повномасштабного вторгнення Дмитро та інший співзасновник Антон Назарко прийняли рішення відкрити Sneaker Mate у Львові для забезпечення життя проєкту і боротьби на фінансовому фронті. Пізніше до них приєднався Денис, який відкрив магазин одягу “Протагоніст” у Харкові. Так до звичного для проєкту формату “кав’ярня третьої хвилі/снікер-хімчистка” додався концепт стор з харківськими речами. У Львові Sneaker Mate розпочав свою роботу в тестовому режимі місяць тому, а офіційне відкриття відбулось 14 травня.
24 лютого відвідувачка замовила три матча-лате на кокосовому молоці. Серйозно?
У нещодавно відкритому закладі відвідувачів зустрічає бариста Настя. Вона пропонує обрати будь-яку платівку з доволі великої колекції вінілу і поставити її. Окрім платівок на полицях можна зустріти різноманітні журнали: від HYPEBEAST і i-D magazine — до корейських фотожурналів. У приміщенні кав’ярні також можна побачити арти мистецького проєкту JunkBox, які створювали ще для Sneaker Mate у Харкові.
Загалом усе, що є в закладі — результат роботи невеликої команди. За 2 тижні працівники самі зробили ремонт, зібрали меблі й наповнили цей простір речами з харківською душею. Це ж стосується і персоналу, адже зараз тут працюють лише харків’яни.
21-річна Настя потрапила до команди Sneaker Mate три роки тому. 24 лютого вона прокинулась від вибухів, але як і завжди прийшла на роботу.

Дівчина пригадує, що того ранку до неї заходили відвідувачі із сумками і домашніми тваринами.
“Дуже добре пам’ятаю дівчину, яка зайшла з двома валізами, переноскою для кішки і замовила три матча-лате на кокосовому молоці. У мене тоді був панічний смішок. Я подумала: “Серйозно? У нас війна взагалі-то!” — каже Настя.
Дівчина переїхала до Львова у кінці лютого для того, щоб долучитись до відкриття закладу тут. Настя каже, що в місцевому закладі часто можна побачити не тільки львів’ян, а і постійних відвідувачів Sneaker Mate з Харкова і Києва. Втім, на її думку, атмосфера нового закладу сильно відрізняється від харківської.
“Ми всі як велика родина. Кожен з нашої команди проводить тут дуже багато часу. У Харкові в мене було 15 вихідних на місяць, але в ці дні я завжди приходила на роботу. У мене навіть питали: “Що, інших місць не придумала?”. Тож мені дуже важко прийняти думку, що наше приміщення більше не буде таким, як я його запам’ятала. Але будемо робити ще краще”, — каже Настя.
Простір, наповнений історіями
За словами Дмитра, будь-який заклад має віддзеркалювати атмосферу міста, але крім цього в Sneaker Mate також має проглядатись “душа Харкова”.
“На мою думку, цей заклад вийшов найбільш атмосферним. Кожен сантиметр нашого плейсу наповнений історіями і деталями, в які варто вдивлятись. Але найбільша унікальність полягає в можливості спілкування з цікавими людьми”, — ділиться Дмитро.
Sneaker Mate як велику спільноти справді наповнюють люди з абсолютно різних сфер: від музиканта Антона Назарко і CEO українського медіа rap.ua Микита Деменкова до майстрів, які кастомізують взуття. Одним з таких майстрів є харків’янин Данило, який вимушений був евакуюватись до Львова.
Данило відповідає за роботу із взуттям Фото: Свои
Його робоче місце доволі просторе. На полицях можна побачити засоби для чистки (деякі з них власного виробництва), взуття і шнурки для кросівок. Хтось може поставити затребуваність чистки взуття в такий час під сумнів, але Данило каже, що в нього зараз дуже багато роботи. Щоправда, іноді поставки деяких матеріалів затримуються. У Sneaker Mate є декілька можливих пакетів чистки взуття.
Вартість послуг в Sneaker MateФото: Sneaker Mate
“Окрім чистки в нас є кастомізація. До повномасштабного вторгнення в нас було дуже багато замовлень: від звичайних людей до бренду Jagermeister і кіберспортивної організації NAVI. Зараз це складніше, бо люди не готові до великих обсягів роботи”, — зазначає майстер.
Данило, як і більшість команди місцевого Sneaker Mate, планує повертатися до Харкова. Але поки що ніхто не знає, коли це стане можливим. Співзасновник Дмитро зазначає, що харківський Sneaker Mate виконує найважливішу для нього функцію зараз.
Концепт стор в Sneaker Mate у ЛьвовіФото: Свои
“Зараз весь світ дивиться на нас. Ми маємо показати, що ми є передовою. Це стосується усього — від світогляду до ведення бізнесу. Але у мене немає жодних сумнівів з приводу того, чи нам це вдасться. Достатньо лише подивитись на комунальників у Харкові, які прибирають вулиці і залишають чисті пакети на кожному смітнику після ночі прильотів. Це відрізняє нас від агресора — ми живемо в красі й культурі, розвиваючи нашу молодь. І не знищуємо інших”, — каже Дмитро.
Матеріал підготовлено в межах програми «Сильні медіа — сильне суспільство», що реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки проєкту USAID «Демократичне врядування у Східній Україні». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору авторів
