Це котики, які евакуювалися зі сходу разом з нами. Закликаємо всіх не кидати своїх улюбленців

У прифронтових містах збільшилася кількість бродячих тварин. Люди, рятуючись від обстрілів, покидають своїх улюбленців: іноді на вулиці, іноді навіть зачиненими в квартирах. Журналісти Свої евакуювалися зі сходу разом з котиками. І закликаємо всіх також вивозити своїх тварин.
Читайте наші поради щодо евакуації разом з тваринами. Та беріть своїх котиків (і не тільки) із собою. Ось наші історії евакуації з тваринами.
🐾 Катерина Калюжна вивезла кота Кузьму
Перед весіллям ми з чоловіком вирішили завести кота. Але хотіли, щоб то був не супер породистий, а той, кого ми врятуємо, візьмемо з притулку. Тільки-но про це проговорили, як до нашого під'їзду підкинули маленьке кошеня. Ми його погодували, погладили і пішли. Думали, то чийсь клубок щастя. За декілька годин знову зустрілися із ним на тому ж самому місці. І він одразу побіг нам на зустріч. Так дійшов аж до самої квартири. Наші серця розтанули — і він став частиною нашої родини.
Попри суровий вигляд, Кузьма дуже ласкавий та добрий. Любить поспати, поїсти рибки і помуркотіти в обіймах.
Коли виїжджали з Маріуполя, він одразу підійшов до дверей, наче все розумів. Тихо, без нервів, вліз в переноску і поїхав у невідомому для нього напрямку. Думаю, для нього було не принципово, куди саме. Головне, що з нами.
Тепер на новому місці він знову хазяїн. І дуже допомагає в роботі: сидить біля ноуту, коли я пишу історії для Свої.
🐾 Інесса Курінна вивезла кота Лексуса
12 років тому у нашій родині з'явився Лексус, незвичайний для багатьох кіт. Більшість людей не розуміють наш вибір — мовляв, не пухнастий та не няшний. Для нас він найкращий, бо надзвичайно розумний та ласкавий. Він любить смачно поїсти та погрітись на сонці.
За ці роки він багато подорожував з нами, встиг побувати на морі та неодноразово відпочивав у лісовому кемпінгу. І в евакуацію також.
Цього року він вдруге став переселенцем. Син та чоловік поверталися за ним під обстрілами 25 лютого, бо 24-го він сховався так, що ми не змогли його знайти. Коли ми його знайшли, його радість потрібно було бачити. Тому хочеться додати: люди, евакуюючись, не кидайте тварин. Звучить банально, але ми відповідаємо за тих кого приручили!
🐾 Марина Терещенко вивезла кішку Шеллі
Вона з'явилась у нашій родині на Миколая у 2015 році. Майже годину дороги по засніженому Києву їхала в шарфі чоловіка та в мене ручках. Перший тиждень просто не злазила з рук і горлала, як ошаліла, коли я просто відходила в іншу кімнату.
Коли їй було 4 тижні, вона вигризла кнопку-перемикач у електроподовжувачі. Ми досі не знаємо, як вона залишилася жива, але з тих пір вона дає нам жару.
А 2017 року вона дивувала військових на блокпостах з Харківщини до Луганщини, бо весь шлях провела на торпеті, жуючі курку з мого чікен- салату. Вона спокійно гуляла з енотами та тхорами, ричала на собак та дивувала усіх сусідів у Сєвєродонецьку.
Вона їсть авокадо, сир з пліснявою, варену ковбасу та заварні тістечка.
Вона — неймовірна. Вона — мій пухнастий якір. Нагадує, що найцініше завжди зі мною, де б не жили.
Одного разу вона врятувала нам життя — почула замикання проводки та будила усіма способами, поки не прокинулися. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії, вона почала відчувати "прильоти" — бігає, скавчить, шипить, ховається, і кричить, якщо я не поруч. Шеллі та валіза з документами та кормом — єдине, що забрали 24 лютого.
🐾 Валерія Панасенко вивезла кота Кузю
Мій кіт-переселенець Кузя — моя душа та серце. Всі кажуть, що не можна так любити кота, але можна.
Кузя 8 років був квартирним котом, який боявся вулиці та сторонніх людей, але війна змінила кожного. Зараз він гасає по травичці та курсує двором нашого будинку, наче так було завжди. До речі, він дуже крутий кіт-переселенець, бо його фото шерив на своєму акаунті справжня зірка інстаграму – котячий мер Львова Левчик.
🐾 Гаяне Авакян вивезла кішку Касю
Кішка Кася з'явилася в нашому житті два роки тому. Вона стала розрадою і для мого сина, і для нас із чоловіком. Одразу зайняла своє місце в родині. Тому під час евакуації ми не роздумували, чи залишати кішку... В неї був свій багаж: 2 кг корму, переноска, лоток і навіть повідець з паска халата, щоб розім'яти лапи під час довгої поїздки — першої в її житті, якщо не рахувати таксі до ветеринара.
Але, попри наші побоювання, кішка швидко адаптувалася там, куди ми її привозили. Так, з нею було трохи довше шукати квартиру в оренду, але це ми теж вирішили. Кася теж створює наш дім там, де ми всі разом.
🐾 Софія Пилипенко вивезла Кошку і Дусю
У мене дві кішки: одній скоро виповниться 11 років, а іншій 8. До речі, в другої день народження в один день з моїм татом, тому в них особливий зв'язок. Їм подобається життя у Львові, але евакуація далася їм доволі важко. У родині ми жартуємо про те, що незрозуміло хто вони одна одній. Спочатку старша кішка поводилася як мама молодшої, але потім їхні стосунки більше почали нагадувати романтичні. Вони люблять лежати разом і вмивати одна одну, але зараз їхні стосунки в стадії «все складно».
