Василь Мітько потрапив в полон як селищний голова Нікольського. Це його правда про окупацію громади

Нікольська громада поблизу Маріполя стала відома широкому загалу у лютому 2021. Тоді, селище охопили мирні протести. Жителі вимагали не давати дозвіл на видобуток цирконію на території їхньої громади. Ще раз про громаду згадали у березні 2022. Місцеві ЗМІ повідомили, що голова селища Василь Мітько перебуває в полоні російських окупантів. У квітні чоловікові вдалось виїхати на вільну територію України. В інтерв'ю Свої він розповів, чому не пішов на співпрацю, що цікавило окупантів та які проєкти громади зруйнувала війна.
Василь Мітько 17 квітня виїхав із рідної йому Нікольської громади. Розповідати про свій маршрут він не хоче. Каже, під ударом можуть опинитися люди, котрі продовжують їздити на захоплені території. У напад сусідньої держави, до 24 лютого, він не вірив. Адже вбивство мирного населення і руйнування інфраструктури не піддається лозіці в сучасному світі.
“З 24 події розвивалися стрімко, – згадує він. До Нікольської громади окупанти зайшли 4-5 березня. Ми не могли подумати, що російські війська зайдуть зі сторони Бердянська”.
Нікольська громада розташована біля Маріуполя. Стратегічно саме він цікавив росіян. Тому Нікольське та сусідні села не сильно постраждали від обстрілу. Але загиблі мирні та розбиті будинки все ж таки є.
“Першими у село заходили загони “днрівців”. Вони займалися свавіллям – захоплювали приміщення, відбирали техніку. Взломали будинок поліції, винесли вікна. Автобус у нас забрали та автомобіль ЦНАПу. Вони просто громили усе. Відкривали будинки місцевих та розкрадали майно. Мій дім теж пограбували”, – розповідає чоловік.
Після приходу перше, що зробили окупанти, це зняли прапори та українську символіку з адміністративних будівель. Голову та його колег почали схиляти до співпраці.
“Розмова була дуже коротка. Або працюйте, або застосуємо інші заходів. Наскільки ми розуміємо у них дефіцит кадрів. І люди, які прийшли до влади, далекі від місцевого самоврядування. Їм було цікаво, аби ті хто знає ситуацію на місцях залишалися і переходили на їхній бік. Щоб уникнути соціального вибуху”, - каже він.
Чотири дні Василя тримали у Донецьку. Його допитували, чи як він сам висловився “проводили різні заходи”. Окупантів цікавило все що стосується АЗОВу, Збройних сил України, формування територіальної оборони. Допити не увінчалися особливим успіхом і голову відпустили "не до кінця розуміючи, хто він такий".
Зговірливішим виявився заступник Василя Мітька Сергій Юзенкевич. Чиновник пішов на співпрацю і тепер керує окупаційною адміністрацією Володарського (Прим. ред. – так до 2016 року називалося Нікольське, яке росіяни перейменували після захоплення).
“Це його вибір і він за нього відповідатиме. Мені важко коментувати його вчинок", - каже Мітько.
В той же час він запевняє, разом з ним виїхало багато державних службовців, директорів шкіл та вчителів, які морально не готові працювати на російську владу. Ті хто залишився пояснюють своє рішення просто - у нас залишаються батьки, будинки та майно на окупованих територіях.
"Наші люди не побачили горя, яке побачили жителі Маріуполя. У нас не було серйозних бомбардувань, авіація не заходила. Певно люди не відчули цей біль і не до кінця розуміють, що відбувається", - стверджує Василь.
Сьогодні життя громади стоїть на паузі. Великі інфраструктурні проєкти - будівництво критого спортивного комплексу, центру безпеки, ремонт музикальної школи та центральної лікарні відклали у довгу шафу. На думку голови при нинішній "владі" їх не можливо реалізувати, бо банально не має бюджету. Основні надходження до бюджету були з податку на землю, акцизу.
"Зараз бюджетоутворюючі підприємства пішли. Компанію HarvEast розікрали, передали у незрозумілу структуру. Все, що давало прибуток зруйноване. Все, що посіяли наші фермери окупанти просто забрали".
Довідка Свої: HarvEast українська компанія, яка керує сільськогосподарськими активами. У березні компанія заявила, що на окупованих територіях Донеччини їх легкові автівки та вантажівки викрали росіяни.
Нині Нікольська сільська рада розпочала роботу на вільній території України. Адміністрація виплачує зарплатню вчителям та медикам із бюджету. Для захисту евакуйованих жителів влада уклала договір про співпрацю із центрами “ЯМаріуполь”. Тепер мешканці села та громади можуть отримати юридичну, психологічну, гуманітарну допомогу в одному із дванадцяти центрів по всій Україні.
