Врятувати маріупольських котів. Олександр Сосновський про розбитий склад і волонтерство

6 жовтня російські війська вчергове обстріляли Запоріжжя. Під обстріл потрапив гуманітарний склад волонтера Олександра Сосновського, який рятує котів і собак з окупованого Маріуполя. Чому котів легше евакуювати, ніж собак, скільки корму опинилось під завалами та як проїхати у "сіру зону" ми поговорили безпосередньо з ним.
Ви пишете у Фейсбуці, що під обстріл потрапив ваш склад. Які наслідки?
— На першому поверсі житлового будинку був наш невеличкий гуманітарний склад. Я там зберігав корм для собак і котів, який передаю на окуповані території — у Бердянськ, Маріуполь. Також зберігались посилки маріупольців і гуманітарні пакети для жителів “сірої зони” Запорізької області. Це все опинились під завалами. П’ять поверхів посипались донизу. Ніхто не постраждав. Коли мої хлопці туди приїхали, приблизно о десятій, відбувся другий обстріл. Їм довелось ховатись, бігти, падати. Корм для тварин нам передав Animals.UA, він був від фонду Притули. Корму було півтони.
Все, що залишилося від будівлі, де розташовувався склад Олександра
Люди постраждали, оце погано. Всі мене питають: "Як допомогти?". Я розумію, що поки не готовий оголошувати збори. Ще люди під завалами, їм потрібна допомога. Треба оговтатись, а потім відновлювати все.
Як зараз відбувається порятунок звірів з Маріуполя?
— Зараз це ніяк не відбувається. Вже другий тиждень. Василівка закрита, а це був єдиний пункт виїзду на окуповані території. Я придумав таку логістику, що волонтери в Маріуполі збирають тварин, яких треба вивезти. Потім один водій везе до Бердянська, там забирає інший і везе до Запоріжжя. Це відбувається завдяки людям, які залишились у окупації. Вони допомагають. Без них я нічого не зміг би зробити. В мене є мрія, коли міста деокупують, я дуже хотів би поїхати туди і зустрітись з ними. Я їх візуально не знаю. Я з ними тільки по телефону спілкуюсь.
Чому ви вирішили вивозити тварин? Адже для них зараз і у окупованих містах збирають корм.
— По-перше, це наші українські тварини. Їх треба повертати в Україну, а не Москву. Того, що роблять місцеві волонтери, замало. Тварин дуже багато. Багато людей виїхали, багато зруйнованих будинків, багато мешканців вбито, а їх тварини залишились на вулиці. У місті бездомні собаки їдять котів. Їм більше нічого їсти. У мене вже було декілька випадків, коли ми мали кота вивезти, а його з’їли.
Скільки котів і собак ви вивезли?
— Біля двохсот тварин вивезли. Мій ресурс дозволяє вивозити більше котів. Собак дуже складно. Особливо великих. За ними треба слідкувати. Я не можу цю справу покласти на водія. З собакою має хтось їхати. Бажано хазяїн або кінолог. Машина може "застрягнути" у Василівці на декілька діб. Велика собака може почати стресувати і кидатись на людей.
Якщо людина хоче вивезти свою собаку з окупованої території, то ми можемо відвезти людину до окупованого міста, аби вона забрала тварину і привезти. Звісно, це безкоштовно. В основному ми вивозимо котів, на яких чекають власники. Декілька разів я вивозив котячі притулки і вуличних котів. Я їх привіз, потім передав у Запоріжжі волонтерам, а ті — у притулки або нові сім'ї.
Ви працюєте і в "сірій зоні" Запорізької області. Як все відбувається?
— Ми вибираємо села, зв’язуємось з представниками громади, які там залишились, вони нам кажуть, скільки людей і що їм треба. Потім пишуть нам листа, що вони нас запрошують. Ми з цим листом ідемо у військову адміністрацію. Нам дають дозвіл на проїзд. Обираємо день і їдемо. Люди нас вже чекають. Видаємо продуктові набори у руки, аби вони не осідали на незрозумілих складах. Ці поїздки тривожні — їдеш пустою дорогою, а у землі стирчать ракети. Навколо чутно вибухи. Стрьомно. Якось ми приїхали на місце, стоять на розмінуванні рятувальники у шоломах, бронежилетах. І ми в цивільному одязі, без захисту. До речі, мій бронік залишився на складі, який завалило.
Кожен виїзд курйозний. В одному із сіл є чоловік, який робить музей обстрілів. Він збирає залишки ракет, снарядів. У нього на подвір’ї все стоїть, як у музеї. Ми коли приїжджаємо, завжди ходимо до нього. Він нам показує, що до нього нового прилетіло. Отакі там люди живуть.
