Забуті села сходу України. Куди не довозять гуманітарку — розповідає волонтер Євген Ткачов

Ви керували хоспісом у Часів Ярі, як вам вдалось вивезти людей звідти?

Спочатку ми не планували їх вивозити. Лінія фронту була далеко, але ми підготувались. Хоспіс їсть докоронавірусну гречку, цукор, рис. Але коли почались перші обстріли, наші волонтери, здебільшого з багатодітними сім’ями, запанікували. Вони могли у будь-який момент нас покинути. Ми зрозуміли, толку від наших запасів не має без робітників. Тоді з керівництвом "Проліски" почали шукати варіанти виїзду. Нам запропонували село Сокілець, Хмельницької області. Там нам віддали двоповерхову будівлю колишньої школи. Спочатку туди відправили "десант", який підготував помешкання. Далі поїхали ліжка, матраци, харчі. За ними відправили наших старичків. З божою милістю, всі перенесли дорогу, бо замість 12 годин вони їхали понад добу.

Ви з 2014 року займаєтесь волонтерством та допомагаєте людям вздовж лінії фронту. Зараз ви співпрацюєте з гуманітарною місією “Проліска”. Чим саме займаєтесь разом з ними?

Ми роздаємо з розумом куплені продуктові набори. В них немає нічого неїстівного. Часто волонтери чи фонди купують просту пшеницю зерно або ячневу крупу, яку наші люди не їдять. Скоро почнемо роздавати хороші медичні набори та розвозити чисту воду.

Я читав у Фейсбуці скарги людей на хлібці у продуктових наборах. Чи не здається вам, що це занадто?

Це не вина людей. Коли за тиждень у одне й те саме місце приїздить 10 волонтерів, люди починають крутити носом. Я бачив на смітниках квасолю у банках, сосиски американські. Зараз на Донбасі ми спостерігаємо теж саме, що бачили до цього у Кенії — допомога йде, як вода у пісок.

Активна лінія оборони має протяжність 850 км. Вздовж цієї лінії продовжують жити люди. Де на Донеччині чи Луганщині жителям зараз потрібна допомога і яка?

Все залежить від специфіки населеного пункту. Десь потрібна вода, десь ліки, їжа чи дрова. Є розпіарені населені пункти, де людей загодували, і вони кажуть, — не везіть нам ООНівський рис, бо він хімічний, китайський. Є села, які не згадують у ЗМІ, а там люди отримували гуманітарку останній раз декілька місяців тому.

Про які містечка не згадують журналісти?

Серебрянка, Дронівка, села навколо Сіверська Бахмутського району. В травні вони були на слуху. Коли почався український контрнаступ з’явилось більше розпіарених міст — Ізюм, Лиман, Святогірськ і про них забули.

На жаль, багатьом гуманітарним місіям, волонтерам потрібен піар. Їм треба заявити: ми перші туди зайшли, більше привезли і так далі. Я називаю це побічним ефектом волонтерства. Всім хочеться фоток на тлі російської розбитої техніки. Просто зруйнованими будинками в Сіверську чи в Бахмуті вже нікого не зацікавиш.

Про ці населені пункти дійсно не багато інформації. Розкажіть що там відбувається? Адже ви там буваєте.

Поблизу Серебрянки ведуться бої за Білогорівку. Всі недольоти чи перельоти опиняються там. Обстріли непрогнозовані. Раніше люди знали, обстріл буде година або дві. Відсиджувались у підвалах, а потім займались своїми справами. Зараз обстріли постійні.

Ви багато пишете у Фейсбуці про блокпости, які потрібно проїжджати. Як до вас ставляться військові?

Вже не звертають уваги, я їм набрид. Ставляться нормально, бо бувають випадки коли зальотні волонтери привозять спиртне для армії чи тягнуть з лінії фронту небезпечні сувеніри. Військові знають, що це не про мене. Вони знають мій підхід до справи, завжди щось просять для себе. Як є специфіка у забезпеченні населених пунктів, так є певна специфіка по забезпеченню військових. У когось двадцять видів тушонки, а хтось радіє сухпайку. До цього військові отримували з дому допомогу, а зараз, коли не працює "Нова Пошта", такої змоги немає. У військових часто немає доступу до вологих серветок, сірників, запальничок. Ці дрібниці коштують копійки, але у тому ж Бахмуті їх не так просто купити. Є проблема з якістю пального для їх генераторів. Солярки та бензину в армії начебто багато. Але на них закордонні генератори працюють декілька тижнів. Буває підкидаємо їм пальне з ОККО чи Паралелі.

Євген щодня розвозить гуманітарну допомогу жителям фронтових територій. Аби робити це швидко та якісно його машина потребує ремонту. Підтримати волонтера можете зв'язавшись з ним через Фейсбук.

Він любив родину, котиків і справедливість. Яким пам'ятають друзі загиблого захисника Андрія Жидкова

Росія перетворила Бахмут на пекло. Ось перше інтерв'ю Олексія Реви про найгарячішу точку сходу

Ребенок родился на оккупированной территории. Как получить свидетельство о рождении онлайн