Команда дослідників розслідує трагедію драмтеатру Маріуполя. Про що вони розповіли на презентації
Команда дослідників Центру Просторових Технологій розслідує трагедію у драмтеатрі у Маріуполі, що сталася 16 березня 2022, коли росіяни завдали авіаудару по театру, де загинуло багато місцевих. У драмтеатрі тоді жили і ховалися від бомбардувань російської армії більше тисячі маріупольців.
Для розслідування трагедії Центр Просторових Технологій використовує методологію просторових свідчень — очевидці взаємодіють з 3d моделлю простору, в якому вони перебували і самостійно вибудовують свої спогади у моделі за допомогою дослідника-архітектора. 30 січня відбулась презентація дослідження, під час якої команда розповіла про особливості їхньої роботи.
Атаку на театр в Маріуполі команда розслідує вже майже рік. Своєю роботою вони намагаються відповісти на ряд питань, пов’язаних з трагедією — що саме сталося в театрі, якою була послідовність подій, де знаходились люди під час авіаудару, що вони робили за декілька днів до цієї події тощо. Але значна частина питань пов’язана саме з культурною важливістю цього театру, який можна вважати певним символом міста.
Дослідження ускладнює знесення театру і те, що російська сторона постійно маніпулює фактами, але, на думку команди, через це їхня робота є ще важливішою.
“Специфіка нашої роботи дозволяє потрапити в ті місця театру, в яких більше неможливо опинитись фізично. Збираючи матеріали з відкритих джерел, ми аналізуємо ці події і збираємо до нашого архіву”, — зазначив керівник центру Максим Рокманіко під час презентації.
Фрагмент презентації Фото: Центр Просторових Технологій
Таких матеріалів Центр Просторових Технологій зібрав багато — 1500 фотографій і відео. Це стосується не лише сучасних знімків, а й історичних.
Втім, головним джерелом інформації для дослідників є свідки цієї події, адже команда не може побувати на місці трагедії. Інтерв'ю з очевидцями проводять від самого початку розслідування.
Інтерв'ю зі свідками трагедії Фото: Центр Просторових Технологій
Команді вдалося знайти 60 людей, які ховались в театрі в різні часові проміжки до трагедії, під час скидання бомби і поруч з театром під час атаки. 26 з них погодились на інтерв'ю під час першого етапу дослідження і надали свідчення.
Їх питали про те, як вони опинились в драмтеатрі, який в них був побут, як вони допомагали одне одному, що відбувалось з містом в перші місяці повномасштабної війни тощо. Так дослідники визначили, що в театрі сформувалася спільнота людей, в якій усі підтримували одне одного, у всіх була їжа, вода і місце для сну.
Фрагмент презентації Фото: Центр Просторових Технологій
А вже другий етап дослідження залучав очевидців до просторових інтерв'ю — їхньою метою була реконструкція спогадів свідків у 3d моделі. Методологію просторових інтерв'ю розробила дослідницька група Forensic Architecture (вони використовують архітектурні технології для розслідування військових злочинів і порушень прав людини в усьому світі — Свої). Свідкам демонстрували 3d модель, яку дослідник змінював, відповідно до спогадів очевидців, прямо під час розмови.
"Цей процес є інструментом пригадування. Втім, він не лише провокує пам'ять, а й допомагає задокументувати спогади людини", — зазначають дослідники.
Фрагмент презентаціїФото: Центр Просторових Технологій
За результатами дослідження команда планує створити онлайн-простір пам'яті, в якому можна було б дізнатись більше про атаку, оглянути 3d модель, ознайомитись з "артефактами" трагедії і спогадами свідків. А побачити модель театру до і після удару можна вже зараз.
Свої в Telegram 
